Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Схарактеризуйте відомі Вам класифікації жестів. Поясніть значення найбільш популярних жестів. Сформулюйте вимоги щодо їх використання.




Відповідно до класифікації відомого дослідника невербальної поведінки А. Штангля виділяються:
жести рук: руки, тіла, що мляво звисають уздовж, — пасивність, недолік волі; схрещені на грудях руки — тенденція до дистанціювання, відома ізоляція, вичікування і т.д.;
жести грон рук: відкрита долоня обернена вгору — пояснення, переконання, відкрите уявлення, віддання; руки заховані в кишенях — утаєння невпевненості, втрата безпосередності; рука стискається в кулак — концентрація, прагнення до самоствердження і т.д.;
«ігри рук»: пальці барабанять по столу — демонстрація незацікавленості; стираючі рухи по лобу — стирання нехороших думок, поганих уявлень і т.д.;
жести пальців: палець засунуть в рот — інфантильна наївність, здивування, неуважність; палець щільно притиснутий до рота — прагнення запобігти всякому прояву, імпульс до оволодіння собою; палець стосується очей або вух — опосередкований знак незручності, поганий настрій, відома боязкість і т.д.;
рукостискання: тверде, енергійне, важке, таке, що тисне, безбарвне, слабке і ін.

У класифікації австралійського дослідника А. Піза представлені найбільш поширені, із його точки зору, жести і дії:
жести долоні: відкрита долоня, що говорить про правдивість, чесність, відданість; пальці зібрані в кулак і видно тільки вказівний палець — «вказуючий перст», сила, примушення до дії і т.д.;
жести кистями і руками: рука, що охоплює зап`ястя, говорить про невиправдані очікування і спробу самоконтролю; схрещені руки з великими пальцями, направленими вгору, — оборонне або негативне відношення до чого-небудь і т.д.;
жести «рука до особи»: «рука до носа» указує про недовіру до того, що говорить; потирання ока — спроба блокувати брехню; чухання шиї — сумнів, невпевненість і т.д..; рука підтримує голову — нудьга, відсутність інтересу; прогладжування підборіддя — ухвалення рішення; потирання
тильної сторони шиї — сигнал невиправданих очікувань і т.д..;
бар`єри з рук: схрещені на грудях руки з долонями, стислими в куркулі, говорять про вороже відношення до партнеру; доторкається до предмету, розташованого поблизу іншої руки, — прагнення до досягнення безпеки і т.д..;
бар`єри з ніг: перехрещені руки і ноги указують на негативне відношення, спробу захиститися від чогось і ін.

У спілкуванні жести виконують різноманітні функції. У класифікації жестів, розробленій психологом Е.А. Петрової, враховані не тільки особливості жестів, але і різноманітні функції спілкування, які вони реалізують:
афектно-комунікативні — жести, що виражають відчуття, волю, бажання, інші стани (емотивна функція); жести, що виражають перебіг перцептивних, мімічних, інтелектуальних процесів (функція виразу процесів); жести, що сигналізують про відносини, установки, оцінки, самооцінки (модальна функція);
регулятивно-комунікативна — фатичні жести (жести вступу до контакту); конативні жести (жести, сприяючі підтримці і посиленню контакту); ендні жести (жести завершення контакту);
інформативно-комунікативна — презентація інформації про об`єкт, про себе, про інше.

Співвідношення вербальної і невербальної інформації в процесі комунікації представлене в наступній класифікації Н.І. Смірнової:

комунікативні жести, що заміщають в мові елементи мови (жести вітання і прощання, погрози, залучення уваги, що кличуть, запрошують, дратуючі, жести ствердні, негативні, питальні, такі, що виражають подяку, примирення і ін.);
описово-образотворчі жести, супроводжуючі мову і що втрачають сенс поза мовним контекстом (жести, що позначають розмір, форму предмету, просторове розташування об`єкту і ін.);
модальні жести, що виражають оцінку предметів, явищ, людей (жести схвалення, незадоволення, недовір`я, невпевненості, розгубленості, огиди, радості, захоплення, здивування).

Щоб підкреслити різноманітність інформації, що надається жестами партнерові, їх підрозділяють на наступні групи:
жести-регулятори, що виражають відношення що говорить до чого-небудь або до кого-небудь (кивок, цілеспрямовані рухи руками і ін.);
жести-емблеми — своєрідні замінники слів або фраз в спілкуванні (піднятий вверх великий палець і ін.);
жести-ілюстратори — жести повідомлення, образні картини повідомлення («ось якого розміру», «ось такої форми», руху руками, що сполучають уявні предмети і ін.);
жести-адаптери, що демонструють специфічні звички людини, пов`язані з рухами рук (чухання, прогладжування, перебирання окремих предметів і ін.);
жести-аффектори, тіла, що виражають через рухи, певні емоції (розгубленість, здивування, огида, радість);
жести оцінки отримуваної інформації (один палець відставлений, останні під підборіддям — критична оцінка; чухання підборіддя — обдумування майбутнього вислову; чухання пальцем спинки носа — озабоченість, сумнів).

Жестам завжди властива, по-перше, варіативності (навіть у тих випадках, коли вони загальновживані), обумовлена перш за все індивідуальними особливостями людини; по-друге, багатофункціональність. Наприклад, помах руки може уживатися як знак відчаю, залучення уваги або відмови від чого-небудь. Кивки головою не завжди означають згоду — часто вони лише показують тому, що говорить, що його слухають і готові слухати далі, і як би дають дозвіл співбесідникові продовжувати мову, тому в груповій бесіді той, що говорить зазвичай обертає свої слова безпосередньо до тим, хто постійно киває.

Варіативності і багатофункціональність жестів пов`язані також з відмінностями культур, в яких вони функціонують: один і той же жест може бути інтерпретований по-різному. Так, удар по долоні партнера в момент або після вимовлення фрази «говорить» єгиптянинові або сірійцеві про те, що співбесідникові сподобався сказаний жарт, гостра фраза, а європеєць той же рух рук сприйме як прояв неповаги. Крім того, жести, поширені в одній культурі, можуть бути зовсім відсутніми в іншій. Наприклад, жест «великий палець правої руки опущений вниз», що позначає у англійців несхвалення, відсутній у росіян, а жест «почесуваня потилиці», передавальний у росіян старання пригадати щось, у англійців зустрічається досить рідко.

Такесика — спеціальна область психології невербальної поведінки, що займається вивченням жестів-дотиків. Не дивлячись на те що тактильно-кинестетична система дає менш точну, чим зір, інформацію про іншу людину, у ряді випадків можливий її пріоритет в організації процесу спілкування.

Такесика базується на двох основних елементах — фізичному контакті і розташуванні тіла в просторі. Фізичний контакт у вигляді дотиків, прогладжувань, поцілунків, поплескувань є важливим засобом взаємодії між людьми. Дотики формують у дитини уявлення про простір свого тіла, завдяки ним багато в чому складається емоційний мир дитини (ласкаві дотики матері, «формальні» дотики лікаря і так далі).

Через дотики людина виражає найсильніші відчуття — любов і ненависть. Фізичне знищення людини відбувається найчастіше за допомогою таких фізичних контактів, як побої, удари, і психологічне приниження особи також пов`язане з ними (ляпас, примушення до фізичних контактів).

Серед різних компонентів такесики найчастіше розглядається рукостискання — один з найпоширеніших дотиків, прийнятих в різних культурах. Виділяють наступні види рукостискань:
долоня, повернена вниз, на долоні партнера — прагнення до домінування, владне рукостискання, спроба узяти ситуацію під контроль;
долоня, повернена вгору, під долонею партнера — готовність до підпорядкування, сигнал тому, чиє домінування признається;
долоня ребром вниз (вертикальне положення) — позиція рівності;
рукостискання «рукавичка» (дві долоні охоплюють одну долоню співбесідника) — прагнення показати щирість, чуйність, глибину відчуттів ініціатора рукостискання; жест, як правило, супроводжується усмішкою і трушенням;
рукостискання «котлеткою», мляве рукостискання може служити показником слабкості характеру;
рукостискання сильне часто є відмінною рисою активних або агресивних людей;
коротке, мляве рукостискання може свідчити про байдужість;
вельми тривале рукостискання і дуже вологі руки говорять про сильний вплив партнера, виражене відчуття відповідальності.

У діловій комунікації слід враховувати різницю в поглядах на рукостискання у представників різних культур, оскільки незнання культурної традиції може привести до утруднення в спілкуванні. Рукостискання як знак вітання більш прийняті у росіян, чим у англійців або американців. Західноєвропейські і американські підприємці не люблять млявих рукостискань, оскільки цінують атлетизм і енергійність. Проте у американців не прийняті рукостискання, якщо між людьми існує інтенсивний контакт, що абсолютно не співпадає з етикетом рукостискань у росіян.

У ряді країн Східної і Південної Азії існують заборони на дотик партнерів один до одного під час бесіди. Наприклад, японці вважають, що стосуватися співбесідника може людина лише при повній втраті самоконтролю або для виразу своєї недружелюбності і агресивних намірів. В той же час араби, латиноамериканці часто стосуються один одного в процесі діалогу.

Показники інтенсивності жестикуляції (сила і частота) також визначаються культурними нормами. Згідно з усередненими даними, впродовж годинної розмови фін удається до жестикуляції один раз, італієць — 80, француз — 120, а мексиканець — 180 разів.

У представників однієї культури також спостерігаються різні показники інтенсивності жестикуляції унаслідок індивідуальних відмінностей. Надмірна жестикуляція наголошується у людини, наприклад, при ослабленні або відсутності зворотного зв`язку з боку партнера по спілкуванню; може бути також виразом неспокою, невпевненості людини; у ситуації переговорів, що супроводжуються сильними емоціями, інтенсивніше жестикулюють ті, хто претендує на лідерство.

Таким чином, жести свідчать про інтенсивність переживань, про якість і спрямованість відносин, про культурну і групову приналежність. Жести, як і міміка, можуть нести самостійну інформацію про людину незалежно від його мови.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных