Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Методики дослідження




Готовність дитини до шкільного навчання визначається системним обстеженням стану інтелектуальної, мовної, емоційно-вольової й мотиваційної сфер. Кожна із цих сфер вивчається рядом адекватних методик, спрямованих на виявлення:

1) рівня психічного розвитку;

2) наявності необхідних навичок й умінь;

3) стану мотиваційного відношення до шкільного навчання.

Особливості інтелектуального розвитку

Особливості розвитку мислення:

- протікання розумового процесу, активність, послідовність, доказовість, критичність суджень;

- установлення причинно-наслідкових залежностей і функціональних зв'язків;

- утруднення в протіканні розумових операцій (аналізу, синтезу, аналогії, порівняння, абстракції, узагальнення, класифікації);

- утруднення в побудові висновків, узагальнень, умовиводів;

- особливості оперування знаннями: дифференційованість, підміна ознак, виділення істотного;

- стан наочно-діючого, наочно-образного, понятійного мислення;

- індивідуальні якості мислення.

Особливості розвитку пам'яті:

- протікання запам'ятовування й відтворення;

- значення вольової установки в запам'ятовуванні;

- розвиток зорової й слухової пам'яті;

- співвідношення образної й словесної пам'яті;

- стан оперативної слухової пам'яті.

Особливості розвитку фонематичного слуху:

- розуміння дитячого зверненого мовлення, мовне спілкування;

- стан аналітико-синтетичної фонематичної діяльності;

- порушення мовлення, загальне недорозвинення мовлення.

Розвиток математичних умінь:

- уміння рахувати предмети, володіння порядковим рахунком у прямому й зворотному порядку;

- уміння співвіднести предмет із символом (умовним знаком, числом);

- виконання елементарних операцій із предметами;

- володіння означень рівності, "більше", "менше".

Особливості розвитку емоційно-вольової сфери:

емоційне ставлення до діяльності, емоційна виразність у поведінці, дії, поступливість, нестійкість емоційного відношення;

- індивідуальний емоційний статус.

Особливості вольової регуляції:

- вольова регуляція й саморегуляція в заданій діяльності. Наполегливість, схильність до завершення діяльності. Коливання у вольовій установці. Працездатність, ініціативність.

Особливості мотивації відносини до шкільного навчання:

інтерес до школи. Наявність власного бажання. Особистісні очікування. Інтерпретація власного ставлення до шкільного навчання. Усвідомленість мотивів шкільного навчання.

До початку психологічної діагностики психологові необхідно ретельно ознайомитися з характеристикою на дитину з дошкільної установи, малюнками, виробами дитини. Дослідження починається із знайомства з діяльністю дитини в природних умовах (під час ігор, занять, при виконанні трудових доручень і т.д.).

Перед початком обстеження для встановлення емоційного контакту з дитиною, правильного ставлення до психолога необхідно провести бесіду. Зміст її повиннен бути спрямований на виявлення особливостей уявлень дитини про навколишній світ, розкриття інтересів дитини за допомогою його улюблених ігор, занять. У випадку відходу від питань, відмови від спілкування можна запропонувати цікаву книгу, іграшку, поступово входячи в контакт із дитиною [27, с.183].

У процесі обстеження необхідна спокійна доброзичлива обстановка, привітний емоційний тон, поважне ставлення до особистості дитини.

Програма психолого-педагогічного діагностування включає наступні етапи:

I. Вивчення загальних анамнестичних відомостей про дитину.

II. Діагностика стану готовності дитини до шкільного навчання.

III. Складання карти стану готовності дитини до школи.

IV. Висновок про індивідуальні особливості готовності дитини до школи.

V. Психолого-педагогічні рекомендації.

Вивчення загальних анамнестичних відомостей про дитину

1. Прізвище, ім'я, по батькові дитини.

2. Місце народження, адреса.

3. Стать: Ч- 3.0 Ж- 3.1 (обвести кружком)

4. Вік: 5-6 років - 4.0 6-7 років - 4.1 (обвести кружком)

5. Дитячий сад: не відвідує - 5.0 відвідує масовий - 5.1

відвідує спеціальний - 5.2

6. Склад сім'ї:

Сім'я повна - 6.0 Мати розведена - 6.1

Самотня мати - 6.2 Мати й вітчим - 6.3

Батько й мачуха - 6.4 Інші родичі - 6.5

7. Кількість дітей: Один - 7.0 Двоє - 7.1

Троє - 7.2 Четверо - 7.3 Більше чотирьох - 7.4

8. Батько: Не працює - 8.0 Працює - 8.1

9. Мати: Не працює - 9.0 Працює - 9.1

10. Економічне становище сім'ї:

Неупорядженість - 10.0

Середні, задовільні умови - 10.1

Статок й упорядженість - 10.2

Достаток, прекрасні умови - 10.3

11. Здоров'я батьків (батька, матері):

Обтяженість батька або матері:

Обоє здорові - 11.0 Сифілісом - 11.5

Психозами - 11.1 Ендокринними або сердечно-

Алкоголізмом - 11.2 Судинними хворобами - 11.6

Припадками - 11.4 Іншими захворюваннями - 11.7

Олігофренією - 11.4

12. Здоров'я дитини:

Практично здоровий - 12.0

Порушення у фізичному розвитку (ріст, вага) - 12.1

Порушення в рухах (скутість, розгальмування, паралічі, парези, стереотипні й нав'язливі рухи) - 12.2

Виражена стомлюваність - 12.3

Для проведення обстеження готовності дитини до шкільного навчання складена система методик, по кожнійій розроблені шкальні оцінки відповідно до вікових особливостей дітей 6-7 років.

Кожна методика представлена відповідно до єдиного алгоритму:

1) назва методики,

2) автор методики або її модифікації,

3) призначення методики,

4) устаткування для дослідження з методики,

5) інструкція для обстежуваного,

6) процедура обстеження, його тривалість і форма проведення,

7) обробка результатів обстеження,

8) шкальні оцінки результатів,

9) вікові норми.

10) інтерпретація результатів.

По кожній психологічній позиції й за кожною методикою розроблена система визначення рівня розвитку дитини. Виділяється п'ять рівнів по наступній значимості:

1 рівень - дуже високий;

2 рівень – високий;

3 рівень - середній (норма);

4 рівень – низький;

5 рівень - дуже низький (рівень педагогічної заклопотаності).

У процесі використання кожної з конкретних методик варто звертати увагу на ряд загальних моментів.

1) Розуміння дитиною інструкції. Перед пред'явленням будь-якого завдання важливо встановити, як сприймає дитина інструкцію, чи розуміє її, а якщо ні, те чи робить спроби розуміти.

2) Характер діяльності при виконанні завдання. Важливо встановити чи виконує дитина запропоноване завдання з інтересом або формально. Звернути увагу на ступінь стійкості інтересу. Особливе значення мають такі показники, як цілеспрямованість діяльності, способи рішення запропонованих дитині завдань, зосередженість і працездатність дитини, уміння якщо буде потреба користуватися запропонованою йому допомогою.

3) Реакція дитини на результати, загальна емоційна реакція на факт обстеження. Фіксуються відносини до роботи, реакції на похвалу або несхвалення. Ці спостереження дозволяють підійти до результатів обстеження неформально, дають можливість проаналізувати структуру діяльності дитини, розкрити її особливості [27, с. 191].

Порушення мовлення фіксуються в процесі проведення психологічного обстеження.

Дітям з порушенням мовлення рекомендується консультуватися в логопеда. Діти, що виявили по психічному розвитку низький і дуже низький рівень і склавших групу ризику і групу педагогічної заклопотаності, проходять спеціальне додаткове поглиблене психоневрологічне обстеження. Його результати заносяться в карту індивідуального обстеження дитини на основі протоколів обстеження.

Методичні прийоми для проведення діагностичного обстеження дитини повинні бути по можливості короткими - експрес-методиками, зручними для швидкого вивчення тієї або іншої сфери особистості дитини.

Діагностичне інтерв'ю не повинне бути тривалим і нудним. Необхідно застосовувати різні модифікації відповідно до віку дітей і завданнями діагностики. Добре використати із цією метою іграшки, папір, олівці, фломастери, тому що діти не вміють описувати свої почуття, їм легше їх виразити в малюнках.

Після проведення первинного знайомства з дитиною, можна починати власне психодіагностичне обстеження.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных