Труднощі виховання дітей у неповних сімях.

Cім’я є найважливішим інститутом у розвитку і вихованні дитини, тому проблеми сім'ї і батьківства є актуальними для сьогодення. Здорова, міцна сім’я - запорука стабільності і розквіту будь-якого суспільства, будь-якої держави. Серед проблем, які постають, на жаль, перед суспільством, є гостра криза сім’ї, причинами якої є зміна моральних норм в області взаємовідносин статей, поширення дошлюбних зв’язків, зміна традиційних (сімейних) ролей чоловіка та жінки, втрата сім’єю своєї виробничої функції, втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, непідготовленість молоді до шлюбу, підвищені вимоги у відношенні до шлюбного партнера, алкоголізм і наркоманія та інші.

Особливе положення у нашому суспільстві займає неповна сім’я, яка є одним з основних соціально-демографічних типів сучасної сім’ї. Це мала група з частково неповними зв’язками, де немає традиційної системи відношень «мати-батько-дитина». Неповні сім’ї - це вже реальність сьогодення, їх чисельність не знижується, а має тенденцію до зростання. Існує декілька джерел формування неповних сімей.

Найбільш поширене з них пов’язане із розпадом сім’ї внаслідок розлучення подружжя. Відсоток розлучень до числа шлюбів сягає більш ніж 60%. Діти у таких сім’ях залишаються з одним із батьків (частіше з матір’ю), або виховуються дідом та/або бабою. При розлученні взаємини між батьками і дітьми сильно змінюються. Більшість дітей після розлучення залишається з матір’ю, яка не тільки виховує, а й дисциплінує. Разом з тим, діти бачать свого тата рідше, ніж раніше. Це призводить до труднощів у вихованні дитини.

Багато вчених, які займаються соціальними проблемами, стверджують, що діти, які виховуються у неповній сім’ї, більш схильні до проблем різного характеру, ніж діти, які виховуються у повній сім’ї: “Соціологічні підстави переконливо показують, що діти страждають, коли вони виховуються у будь-якій сімейній ситуації, іншій, ніж коли є у шлюбі один с одним”[1, 13].

В більшості неповних сімей головою є жінка, тому суспільство є частково під загрозою від наявності великої кількості молодих людей, які були виховані без керівництва та дисципліни, які зазвичай забезпечуються батьком. Д. Бленкенхорн [2, 56] стверджує, що "Відсутність батька є найбільш шкідливою демографічною тенденцією цього покоління. Це є головною причиною спада дитячого благополуччя нашого суспільства. Це двигун, який керує нашими найгострішими соціальними проблемами, таких як злочин, рання вагітність, сексуальне домагання дітей, сімейне насильство над жінкою".

В США було проведено велику кількість соціологічних досліджень, які говорять про те, що діти із неповних сімей мають більше проблем різного характеру, ніж діти, яки живуть з обома батьками.

Розглянемо проблеми, які торкаються дітей із неповних сімей у тій чи іншій мірі:

· економічні проблеми (неповні сім’ї частіше бувають за межею бідності, так чи інакше відчувають економічну нестабільність, зменшення прибутків та погіршення рівня життя);

· емоційні проблеми;

· депресія;

· погіршення успішності у навчальному закладі;

· проблеми з поведінкою (особливо це стосується хлопців);

· погіршення відносин з батьками (з обома);

· недостатність часу спілкування із батьками, самотність;

· небажання продовжувати навчання, прогулювання школи;

· рання небажана вагітність;

· вживання наркотиків;

· проблеми із законом;

· підвищена імовірність фізичного та сексуального насильства.

Багато дітей не можуть упоратися зі своїми проблемами, пов’язаними із відсутністю одного з батьків. Проблеми, пов’язані, наприклад, із розлученням батьків ще у дитинстві, переходять у доросле життя. Діти, які виховувалися з одним біологічним батьком, мають менше шансів на щасливе доросле життя. Це стосується особливо двох сфер життя – кохання та роботи, які є найголовнішими складовими щастя. Треба сказати, що не всі діти із неповних сімей мають такі проблеми. Однак, багато дітей із зруйнованих сімей мають труднощі при зближенні з протилежною статтю, з формуванням міцної сім’ї, також їм складніше знайти стабільну роботу.

В той час, як більшість дослідників вважає, що дітям краще у повній сім’ї (при відсутності жорстокого відношення до дітей), інші вважають, що вплив неповних сімей на розвиток дитини перебільшений. Діти із неповної сім’ї знаходяться у несприятливих умовах через велику кількість наслідків. Однак, немає ніяких прямих доказів, що розпад сім’ї стає головною причиною цих проблем. У неповних сім’ях діти зазнають багато проблем, але причини можуть лежати, наприклад, в економічних та емоційних проблемах, які торкаються батьків та призводять до труднощів у вихованні дітей

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: