Інструкція до заповнення «Карти особистості» з використанням методу полярних балів

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 Следующая ⇒

I. Фонові показники
1.1.	Стан здоров’я: 5 – відмінний стан здоров’я, 4 – схильність його переоцінювати, 3 – рідкі захворювання, що швидко проходять, 2 – хронічні захворювання, що мало позначаються на працездатності, 1 – хронічні захворювання, що помітно впливають на працездатність.
1.2.	Ставлення до свого здоров’я: 5 – зовсім не думає про своє здоров’я, 4 – схильний його переоцінювати, 3 – ставлення до здоров’я відповідає його стану, 2 – переоцінює свої хвороби, досить високої думки про них, 1 – різко переоцінює свої хвороби.
1.3.	Умови праці (оцінюють як і умови у сім’ї)
1.4.	Умови в сім’ї: 5 – умови досить сприятливі, 4 – умови сприятливі, проте не дають повного задоволення, 3 – не визначені та не постійні, 2 – малосприятливі, що викликає переживання, 1 – умови дуже не сприятливі.
1.5.	Фізкультурна активність: 5 – активно займається спортом, має розряд, 4 – займається спортом не регулярно, але з великим інтересом, 3 – виконує кожного дня фізичні вправи, проявляє інтерес до спортивного життя, 2 – ранкові фізичні вправи виконує не регулярно, 1 – фізичні вправи не виконує, інтересу до спорту не проявляє.
ІІ. Здібності
2.1. – 2.6.	Здібності є загальними якостями особистості. Їх оцінюють по успішності діяльності суб’єкта у тій чи іншій області (основної для нього чи побічної) і по вираженості у суб’єкта до неї інтересу. Причому для оцінки здібностей особливо важливо оцінювати визнання у суб’єкта даної здібності оточуючими людьми
2.1. – 2.5.	Здібності оцінюються відповідно наступної шкали: 5 – визнаний талант до даного виду діяльності, 4 – помітно виражені здібності, що помітно виділяють особистість серед оточуючих, 3 – виражені інтереси до даного виду діяльності при здібностях, що не виділяють особистість серед однолітків, 2 – відсутність здібностей, що ускладнює освоєння та здійснення даної діяльності, 1 – виражена нездатність до даного виду діяльності. При цьому необхідно застерегти від підміни здібностей досвідом роботи у даній області, що оцінюються у підструктурі досвіду. Психомоторні здібності оцінюються за досягненнями у спорті, ручній праці, керуванні автотранспортом тощо
2.6.	Морально-правові здібності: 5 – високий рівень моральної та правової самосвідомості, колективізму, чуйність та уважність як постійна основа стосунків з людьми та активна протидія порушенням морально-правових норм, 4 – високий рівень моральної та правової самосвідомості, але пасивне ставлення до порушення норм, 3 – рідкі та не різко вираженні вчинки, у яких виражається ставлення до норм моралі та права під впливом зовнішніх обставин, 2 – випадкові відхилення від моральних та правових норм, 1 – систематичне відхилення від моральних та правових норм
ІІІ. Характер
3.1 – 3.5.	Оцінюючи характер, потрібно пам’ятати, що він є каркасом особистості. Риси особистості по різному групуються між собою, взаємозумовлені ставленнями особистості до різних явищ дійсності. Оцінюючи риси особистості варто використовувати наступну шкалу: 5 – названа якість особистості розвинута досить добре, яскраво виражена та зустрічається досить часто у різних видах діяльності, є рисою особистості, 4 – виражена помітно, проте проявляється не завжди, хоча протилежна їх якість зустрічається досить рідко, 3 – вона і протилежна їй якість зустрічаються досить рідко й у проявах урівноважують одна одну, хоча обидві зустрічаються нечасто, 2 – помітно більш виражена та часто зустрічається протилежна риса особистості, 1 – протилежна риса проявляється досить часто та у різних видах діяльності, є рисою особистості, 0 – немає відомостей для оцінки даної риси особистості. Не потрібно зловживати балом 5, його потрібно ставити у тих випадках, коли вказана риса особистості проявляється у різних видах діяльності, виражається як її звичка.
3.1.	Ставлення до суспільства виражається у ідейності, патріотизмі, почутті обов’язку, солідарності
3.2.	Ставлення до праці оцінюється з врахуванням того, чи притаманні для людини такі риси як працелюбність – лінощі, дисциплінованість – недисциплінованість, обов’язковість – необов’язковість. Тут оцінюються риси характеру, що відображають ступінь трудової активності, діловитості, практичності, ініціативності, організованості, зібраності та протилежних їм рис.
3.3.	Ставлення до людей узагальнює: а) гуманістичні – антигуманні риси характеру, б) комунікативні – не комунікативні риси характеру (комунікативність – некомунікативність, ввічливість – грубість, вихованість – невихованість, терпимість – нетерпимість, поступливість - впертість).
3.4.	Ставлення до самого себе оцінює наявність або відсутність почуття власної гідності, самоповаги, гордості, честі тощо. Важливу роль у цій групі рис особистості належить совісті, яка є основним внутрішнім регулятором моральної поведінки
3.5.	Ставлення до власності оцінюється особливо з урахуванням: бережливості – скупості, щедрості – жадібності, акуратності – неакуратності.
4.1. – 4.7.	Спрямованість характеризує орієнтацію життєвого шляху людини у відношенні до різних сторін дійсності, це ніби вектор, що вказує куди чи на які цілі спрямована особистість і якими мотивами та цінностями вона при цьому керується. Рівень спрямованості виражається у соціальній спрямованості особистості, ступінь її ідейності та самосвідомості, широта ж свідчить про наявність широкого кола інтересів, де повинен бути головний, центральний інтерес. Інтенсивність спрямованості пов’язана з емоційним забарвленням, вона може мати досить великий діапазон вираженості, від нечітких, поодиноких захоплень до повної впевненості.
4.1.	Рівень спрямованості: 5 – переконання, ідеали, схильності відповідають моральним нормам, 4 – переважають високі переконання, але мають місце і окремі схильності, що суперечать їм, 3 – переконання та схильності суперечливі, без помітного домінування позитивних чи негативних, 2 – спрямованість не стійка, але з домінуванням елементів, що суперечить моральним чи правовим нормам, 1 – різко виражена спрямованість, що суперечить моральним чи правовим нормам.
4.2.	Широта спрямованості: 5 – широке коло професійних інтересів, літературних, художніх, музичних, спортивних, технічних чи інших, 4 – наявність, окрім професійних, ще однієї чи двох чітко виражених ліній інтересів, 3 – тільки професійні інтереси, 2 - наявність однієї лінії інтересів – хобі, 1 – відсутність будь-якої лінії інтересів.
4.3.	Інтенсивність спрямованості: 5 – високо виражена інтенсивність переконань та інтересів, що проявляються як пристрасть, 4 – інтенсивність переконань та інтересів характеризують особистість з позитивного боку, 3 – інтенсивність переконань та інтересів не виділяють особистість із загалу, 2 – знижена інтенсивність інтересів та відсутність ідеалів, помітно виділяючи об’єкта з позитивного боку, 1 – повна байдужість до усього та відсутність інтересів.
4.4.	Стійкість спрямованості: 5 – спрямованість не змінилася з юнацького віку, 4 – спрямованість змінювалася у житті хоча б один раз, 3 – спрямованість змінювалася декілька разів, але зберігалась декілька разів, 2 – спрямованість змінювалася декілька разів протягом року, 1 – повна нестійкість спрямованості.
4.5.	Дієвість спрямованості: 5 – майже усі прагнення та бажання реалізуються у діяльності, 4 – здійснюється велика кількість прагнень, 3 – здійснюється значна їх частина, 2 – реалізуються ті з прагнень, які легко здійснити, 1 – уся спрямованість пасивна і у діяльності не реалізується.
4.6.	Професійна спрямованість оцінюється у відповідності до основної спеціальності: 5 – суб’єкт вибрав спеціальність за бажанням, давно, на шляху до її освоєння долав перешкоди, професією задоволений, 4 – бажання у суб’єкта обрати дану спеціальність декілька разів змінювалося, однак на шляху до її освоєння доводилося долати перешкоди, професією він задоволений, 3 та 2 – оцінюються по ступені стійкості професійних інтересів і їх задоволеності, 1 – вибір професії був випадковий, суб’єкт воліє її змінити.
4.7.	Атеїстична спрямованість[1]: 5 – атеїст з активною життєвою позицією, 4 – послідовний, проте не активний атеїст, 3 – атеїст з елементами забобонів, 2 – пасивно-релігійний, 1 – активно-релігійна особистість.
V. Досвід
5.1. – 5.6.	У підструктуру досвіду особистості входять усі її риси, що формуються у процесі навчання: знання та уміння. Вони визначають як професійну підготовку, так і рівень культурного розвитку.
5.1.	Професійна підготовка (за основною спеціальністю) оцінюється за успішністю трудової діяльності: 5 – відмінна, 4 – хороша, 3 – задовільна, 2 – погана, 1 – дуже погана.
5.2. – 5.6.	Культура особистості оцінюється як: 5 – загальноприйнятий дуже високий рівень культури, яка може слугувати зразком для інших, причому виконання відповідних умінь стало потребою, 4 – високий рівень умінь, що виділяє особистість з загалу, 3 – середній рівень культури, що не виділяє особистість з загалу, 2 – низький рівень умінь, що виділяє особистість з оточення з негативного боку, 1 – немає елементарної культури у даній області. Потрібно мати на увазі, що психомоторну культуру (5.6.) оцінюють, узагальнюючи трудові, рухові, спортивні навики. У всіх випадках не можна аналізувати культуру як прояв досвіду, підготовки у даній області, здібностями до певної діяльності, спрямованості особистості, яким у карті присвячені спеціальні розділи.
VI. Індивідуальні особливості психічних процесів
6.1. – 6.9	Коли йдеться про особливості психічних процесів, то підкреслюють динамічні аспекти психіки відносно короткотривалих. У пізнавальних процесах тісно пов’язані пізнавальні та афективні компоненти, вони лежать в основі властивостей особистості, як і більш стійкі її прояви.
6.1. – 6.3.	При оцінці емоційних особливостей враховують, який настрій найбільш властивий суб’єкту – веселий, пригнічений чи спокійний, рівномірний, що частіше всього виникає у суб’єкта у відповідь на різного роду труднощі – розгубленість чи, навпаки, зібраність, усвідомлення своїх можливостей, почуття азарту.
6.1.	Емоційна збудливість оцінюється балами 5 та 4, якщо суб’єкту притаманна ступінь вразливості (будь-яка приємна подія викликає почуття радості, а будь які дрібні неприємності сильно розчаровують), роздратування частіше усього виникає одразу, вимушені очікування збуджують після невдач, неприємностей довго переживає, балами 2 та 1 оцінюють низький ступінь вираженості емоцій у суб’єкта, а балом 3 – якщо суб’єкт не проявляє особливої радості, ні особливого розчарування чи роздратування.
6.2.	Емоційно-моторна стійкість: 5 – порушення психомоторики (напруження, порушення координації, тремор) ні при яких емоціях не виникає, 4 – виникає незначна напруга при сильних емоціях, у складній ситуації, 3 – напруга швидко проходить спостерігається при виконанні будь-якої діяльності, 2 – виражені стійкі порушення психомоторики, що з труднощами піддаються врівноваженню, 1 – виражені емоційно-моторні порушення не піддаються врівноваженню.
6.3.	Сценічність емоцій: 5 – зазвичай дещо піднесений настрій, що позитивно впливає на настрій людини, 4 – настрій зазвичай рівний, пригніченість та розгубленість зустрічаються вкрай рідко, 3 – властива зміна настрою, однак вираженого домінування стенічних чи астенічних емоцій немає, 2 – домінує пригнічений настрій та астенічні емоції, що негативно впливають на діяльність, 1 – настрій постійно пригнічений, що змінюється байдужістю.
6.4.	Уважність: 5 – суб’єкту легко робити одночасно дві чи більше справи, у процесі спілкування легко переходить з однієї теми на іншу, легко сприймає та запам’ятовує другорядні питання, може працювати в умовах шуму, чи сторонніх подразників, 4 – увага часто зосереджується на чомусь одному, сторонні подразники можуть відволікати, проте ненадовго, 3 – може зосередитись на чомусь одному, сторонні подразники часто відволікають, важко перейти з однієї теми розмови на іншу, 2 – відволікається при пояснені, розсіяний, у бесіді втрачає послідовність, зміна теми викликає великі труднощі, 1 – не здатен зосередитись.
6.5.	Пам'ять оцінюється за такими показниками: 5 – легко згадує, де і коли чув чи читав про це явище (причому пам’ятає книгу і сторінку у книзі), добре та з першого разу запам’ятовує імена, дати, зміст прочитаного, впізнає людину через декілька років, навіть, якщо бачив її один раз у житті, 4 – пам'ять хороша, але бувають випадки забування облич, імен, дат, формул, 3 – запам’ятовує лише зміст прочитаного, пригадує щось з труднощами, 2 – пам’ятає окремі деталі почутого чи прочитаного, завдання для виконання доводиться повторювати, 1 – до тривалого збереження інформації не здатен.
6.6.	Кмітливість як мислительний процес оцінюється за наступною шкалою: 5 – швидко і добре розуміє поставлені перед ним питання, винахідливий у відповідях, швидко орієнтується у новій тактичній обстановці (наприклад в іграх швидко розгадує задум противника), 4 – ті ж характеристики, але виражені у меншій мірі, 3 – схильний до тривалих роздумів, має схильність до швидких, не продуманих відповідей, 2 – важко знайти правильне рішення, прийоми, що допомагають виконати завдання знаходить повільно, 1 – кмітливість виражена у мінімальній мірі.
6.7.	Уява (або фантазія) оцінюються балом 5 у тих випадках, коли її можна назвати творчою, такою, що проявляється у різних видах діяльності, балом 4 – якщо уява розвинута, проте проявляється у якомусь одному виді діяльності, 3 – уява проявляється епізодично, 2 – дуже рідко, 1 – відсутня.
6.8.	Самоконтроль оцінюються за такою шкалою: 5 – у складних обставинах легко контролює себе, легко контролює прояви гніву, 4 – при сильному збуджені вдається здаватися досить спокійним, однак переживання супроводжуються сильною жестикуляцією, зміною міміки, голосу, 3 – відомі випадки втрати самоконтролю, здійснення вчинків за які згодом доводиться розкаюватися, 2 – рідко та з великими труднощами доводиться контролювати гнів, 1 – себе не контролює.
6.9.	Цілеспрямованість, наполегливість та рішучість оцінюється по тому, здатна людина довго та стійко дотримуватися прийнятого рішення, наскільки наполегливо та стійко вона здатна дотримуватися прийнятого нею рішення, чи наполеглива вона у подоланні труднощів; що більш притаманне людині: невпевненість при прийнятті рішення чи рішучість. При виборі балів (від 1 до 5) необхідно враховувати всі ці прояви особистості.
VII. Темперамент
7.1. – 7.3.	Властивості біологічно обумовленої підструктури особистості (темпераменту) змінюють значно менше, ніж властивості інших підструктур, частіше компенсуються і маскуються останніми.
7.1.	Ступінь прояву сили (оцінюється балами 5 та 4) або слабкості (оцінюється балами 2 та 1) нервових процесів, може бути визначена за наступним параметрами, наприклад, особливостям трудової діяльності: наскільки суб’єкт витривалий у роботі, наскільки впливають на його працездатність шум та інші сильні та незвичні подразники, зберігає він самовладання в тяжких, небезпечних умовах, чи може тривалий час працювати без перерви, не знижуючи результатів праці.
7.2.	Ступінь прояву врівноваженості (оцінюється балами 5 та 4) чи неврівноваженості (оцінюється балами 2 та 1) нервових процесів може бути визначена за наступними показниками: чи працює суб’єкт у постійно однаковому темпі, чи здатен працювати поривами, настрій його зазвичай рівний, спокійний або часто змінюється, як він поводить себе при вимушеному очікуванні – спокійно чи сильно роздратовано, при втомі легше засинає та краще спить чи, навпаки, втома викликає у нього безсоння.
7.3.	Ступінь рухливості (оцінюється балами 5 та 4) чи інертності (оцінюється балами 2 та 1) нервових процесів може бути виявлена за наступними показниками: чи легко суб’єкт переходить з одного виду діяльності до іншого, чи швидко включається у роботу, чи не заважають йому на новій роботі старі навички, чи легко він набуває позитивних звичок та позбувається негативних, чи швидко приймає рішення, чи швидко прокидається та засинає. При оцінці вищезазначених властивостей оцінка 3 ставиться у тому випадку, коли не можна строго судити про домінування сили чи слабкості, рухливості чи інертності, врівноваженості чи неврівноваженості.

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных