ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Концепція ауто пластичної картини хвороби Лурія. Внутрішня картина хвороби. Типи реагування на захворюванняСуб'єктивне відношення до захворювання називається внутрішньою картиною хвороби (Р.А.Лурія), концепцією хвороби, нозогнозією. Суть його полягає в інтелектуальній інтерпретації діагнозу захворювання, когнітивній оцінці його тяжкості і прогнозу і у формуванні на цій основі емоційного і поведінкового патерну. Поняття "внутрішня картина хвороби" введене А. Р. Лурія, що продовжив розвиток ідей А. Гольдшейдера про " аутопластичну картину захворювання"( створюється самим хворим на основі сукупності його відчуттів, уявлень і переживань, пов'язаних з його фізичним станом). Відношення до хвороби, володіючи всіма характеристиками, властивими психологічним відносинам, містить в собі когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти (Л.І.Вассерман). Внутрішня картина хвороби — це сукупність не лише емоційних порушень, але й певних процесів інтелектуального та вольового порядку, пов'язаних зі свідомістю, переживанням і ставленням до хвороби. Основним і первинним компонентом цієї структури є емоційна реакція хворого на факт захворювання. З часом ці емоційні порушення ускладнюються за рахунок недостатності інформації, а також взаємовпливів пацієнтів. Виникають стани страху, тривоги, депресії. Мислення хворого базуються не на логічних закономірностях, а на емоційній значимості тих чи інших фактів. Проблеми хвороби займають у ньому непропорційно велике місце, відтісняючи інші проблеми (робота, сім'я, суспільна діяльність). Деякі положення і висновки набувають значення надцінних ідей, які важко піддаються корекції. У людей зі слабкою волею захворювання може призвести до стану пасивності, депресії. У людей з сильною волею спостерігається прийняття і впровадження в життя рішень, спрямованих як на боротьбу з хворобою та раціональне пристосування до життя, так і на розвиток надцінних і маячних ідей. Для дослідження реагування хворобливого на процес захворювання використовується тест ЛОБІ. Типи ставлень до хвороби: Із запропонованих численних систематик патологічних форм реагування на хворобу можна привести систематику «переживань хвороби» В.В.Ковальова (1972), що виділив 6 типів: 1) депресивний; 2) дистимічний; 3) іпохондричний; 4) фобічний; 5) істероїдний; 6) ейфорично-анозогнозичний. А.В.Квасенко, Ю.Г.Зубарев (1980) розглядають як патологічні варіанти реагування на хворобу 1) депресивний, 2) фобічний, 3)істеричний, 4) іпохондричний, 5) анозогнозичний. Від перерахованих вище систематик типів реагування на хворобу, в основу яких встановлені обкреслені психопатологічні синдроми, відрізняється типологія, запропонована чеськими авторами Р.Конечним і М.Боухалом (1983). Крім «нормального ставлення» до хвороби, вони виділяють: • зневажливе • заперечливе • нозофобічне • іпохондричне • нозофільне • утилітарне. Психолого-психіатрична класифікація типів відношення до хвороби (Лічко, Іванов 1980 р.) 1. Гармонійний. Твереза оцінка свого стану без схильності перебільшувати його тяжкість і без підстав бачити все в похмурому світлі, але й без недооцінки тяжкості хвороби. 2. Тривожний. Постійна турбота і недовірливість щодо несприятливого перебігу хвороби, можливих ускладнень, неефективності і навіть небезпеки лікування. 3. Іпохондричний. Зосередження на суб'єктивних хворобливих та інших неприємних відчуттях. 4. Меланхолійний. Пригнічений хворобою, невіра в одужання, в можливе поліпшення, в ефект лікування. 5. Апатичний. Повна байдужість до своєї долі, до результату хвороби, до результатів лікування. 6. Неврастенічний. Спалахи роздратування, особливо при болях, при неприємних відчуттях, при невдачах лікування, несприятливих даних обстеження. 7. Обсесивно-фобічний. Тривожна помисливість перш за все стосується побоювань не реальних, а малоймовірних ускладнень хвороби, невдач лікування, а також можливих (але малообоснованних) невдач в житті, роботі, сімейному ситуації у зв'язку з хворобою. 8. Сенситивний. Надмірна занепокоєність про можливі несприятливі враження, які можуть справити на оточуючих відомості про свою хворобу. 9. Егоцентричний. "Відхід у хворобу". Виставляння напоказ близьким та оточуючим своїх страждань і переживань з метою повністю заволодіти їх увагою. 10. Ейфорійний. Необгрунтовано підвищений настрій, нерідко награний. Зневага, легковажне ставлення до хвороби та лікування. 11. Анозогнозичний. Активне відкидання думки про хворобу, про можливі її наслідки. Заперечення очевидного в проявах хвороби, приписування їх випадковим обставинам або іншим несерйозним захворювань. 12. Ергопатичний. "Відхід від хвороби в роботу". Навіть при тяжкості хвороби і страждання прагнуть будь-що-будь роботу продовжувати. 13. Паранояльний. Впевненість, що хвороба-результат чийогось злого наміру. Крайня підозрілість до ліків і процедур.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|