Жанри мовленнєвого спілкування

(розроблені в умовах сучасної риторики)

1. Бесіда:

а) Обмін думками з певного приводу

б) Бесіда про особисті інтереси

в) Бесіда заради бесіди

2. Розмова - передбачає обговорення певної теми:

а)Розмова заради імперативу (наказу, прохання)

б) Розмова як з'ясування міжособистісних стосунків

3. Суперечка (еристика)

4. Конвенційна згода на промову однієї людини. Основна мета - опис подій - Розповідь.

5. Історія - морально-етична складова

6. Лист - використання специфічної термінології:

а) Ділове листування

7. Записка (стислість)

8. Щоденник

Підлаштування теми промови

Типи інтересу:

-- Соціальний

-- Груповий

-- Індивідуальний

Підлаштування передбачає перехід від соціального\групового інтересу до індивідуального.

Фази інвенції:

1) Фаза вибору - загальна орієнтація в матеріалі стосовно обраної теми

2) Фаза орієнтації

3) Етап самообмеження - відібрану інформацію слід систематизувати за такими критеріями:

-- Основне другорядне

-- Загально відоме та оригінальне

-- Просте для сприйняття складне для сприйняття.

4) Фаза занурення - обраний матеріал набуває вигляду чіткої послідовності.

Диспозиція - мистецтво організації матеріалу.

Класична схема розташування:

-- Вступ - 20%

--Основна частина - 60%

-- Завершення - 20%

Функції вступу:

1) Рекламна функція (чому аудиторія повинна слухати саме вас, саме зараз і саме з цієї теми.

2) Вербування союзників - пошук в аудиторії однодумців для виступу спираючись на них.

3) Епіграф - авторитетна думка.

4) Презентація тема - стислий виклад основних напрямків майбутнього повідомлення.

Основна частина промови розглядається як двоелементна:

1) Виклад - опис загальної ситуації навколо обраної теми.

2) Аргументація - обґрунтування достовірності саме обраного підходу до вирішення проблеми.

Схема розташування аргументів:

-- Середні

-- Слабкі

-- Найсильніші

Виділяють три типи завершення:

1) Підсумовуюче завершення ("отже...")

2) Апелююче - наявне звернення до почуттів та емоцій аудиторії, з метою закликання до необхідних дій

3) Типологізуюче - стислий огляд основних ідейних напрямків з моделюванням майбутніх перспектив.

Техніка топосу

Топос - важливе місце в промові.

Топіка - стандартні мовні ситуації, підготовленні заздалегідь, значно полегшують процес комунікації.

Топоси це не тільки шаблони, але й система наперед визначених запитань відповідь на які складає приховану структури вашої промови. Планування і застосування топосів дозволяє:

-- Не виходити за межі поточної мовленнєвої ситуації

-- Зосередитися лише на важливому і уникнути зайвого

-- Впевненіше себе почувати

Запитання топосу:

1) Що за подія?

2) Де відбулася?

3) Коли відбулася?

4) Як відбулася?

5) Чому відбулася?

Виділяють дві моделі розташування матеріалу:

-- Природня (хронологічна)

-- Штучна

Типи матеріалу

1) Емпіричний - власний досвід, знання оратора.

2) Енциклопедичний матеріал - загальновизнані факти.

3) Компаративний матеріал - результат співвіднесення перших двох типів матеріалу.

Аргументація в промові

Аргументація - процес обґрунтування людиною певного положення, з метою доведення його достовірності.

Види аргументації:

-- Емпіричний - здійснюються шляхом посилання на дані отримані через експеримент.

-- Теоретична аргументація - спираючись на попередньо відомі факти шляхом їх аналізу приходимо до певних теоретичних висновків

Структура аргументації:

-- Теза

-- Аргумент

Порядок розташування аргументації:

-- Регресивний порядок - від тези до аргументів

-- Прогресивна модель

Структура аргументації:

-- Проста аргументація - теза спирається лише на один аргумент

-- Складна аргументація - теза підтримується кількома аргументами.

Підрядна аргументація - кожен наступний аргумент підтримує попередній.

Сурядна аргументація - аргументи залежні і лише разом ефективно захищають тезу.

Множинна аргументація - аргументи не залежать один від одного а є рівносильними при захисті точки зору.

Еликуція - мистецтво прикрашення промови.

Еликуція забезпечує:

-- Ясність

--Зрозумілість

-- Відповідність мовленнєвих засобів промови.

В словлинєвих засобах виділяють:

-- Слог - сукупність всезагальних відображуючих якостей мови, які забезпечують її розуміння.

-- Стиль - сукупність особливостей мови, які притаманні індивідуальному автору.

Баланс між слогом та стилем досягається завдяки нормам класичної літератури.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: