Словник психологічних термінів. Деіндивідуалізація— знеособлення людини (наприклад, під впливом натовпу).

Деіндивідуалізація — знеособлення людини (наприклад, під впливом натовпу).

Демократичний лідер — лідер, який, приймаючи рішення, обов'язко­во радиться з групою.

Депресія (від лат. depressio — пригнічення, придушення) — почуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил.

Дивергентне мислення — мислення, в результаті якого ведеться пошук кількох розв'язків та відповідей; може відступати від законів логіки.

Дискурсивне мислення — вид мислення, який характеризується послідовністю зв'язаних логічних міркувань, у якому кожна наступна думка зумовлена попередньою.

Диспластик (від гр. dys — погано, plastos — сформований) — консти­туційний тип людини, для якого характерна неправильна і дис­пропорційна будова тіла.

Диспозиція (від лат. dispositio — розташування, розміщення) — 1) психологічні чинники, які суб'єктивно визначають поведінку людини; 2) наперед визначений план поведінки, спосіб дій лю­дини; 3) здатність, нахил, установка людини.

Дистантні відчуття — відчуття, які виникають унаслідок дії подраз­ника на рецептори з певної відстані.

Дистрес — повна дезорганізація діяльності, втрата самоконтролю.

Диференційна чутливість — здатність людини розрізняти ледь помітні відмінності між подразниками.

Диференційний поріг (поріг розрізнення) — мінімальна різниця між двома подразниками однієї модальності, яка викликає ледве помітну відмінність відчуттів.

Дифузна група (конгломерат) — малозгуртована група, яка існує короткий час, має випадковий склад членів і функціонує на підставі однакової діяльності.

Діалогічне мовлення (від гр. dialogos — розмова, бесіда) — безпосе­реднє мовленнєве спілкування двох або більше осіб.

Дія — відносно завершений елемент діяльності, спрямований на досягнення певної проміжної мети.

Діяльність — внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична) активність людини, яку регулює усвідомлена мета.

Довготривала пам'ять — пам'ять, яка характеризується необмеженим часом зберігання інформації і необмеженим обсягом.

Довготривале спілкування — регулярне спілкування стосовно стра­тегічних завдань.

Довільна пам'ять (навмисна) — вид пам'яті, коли людина ставить пе­ред собою мету щось запам'ятати, застосовує для цього спеціальні засоби і прикладає вольові зусилля.

Довільна увага (вторинна, активна) — вид уваги, коли людина ставить перед собою мету бути уважною і прикладає для цього вольові зусилля.

Довільна уява — вид уяви, коли людина ставить перед собою мету щось уявити і прикладає для цього вольові зусилля.

Довільне сприймання (навмисне) — вид сприймання, коли людина ставить перед собою мету щось сприйняти і прикладає для цього вольові зусилля.

Довільні дії — дії, які спрямовані на досягнення усвідомленої мети і виходять з усвідомлених мотивів.

Доповнення — прийом створення образів уяви, коли образ одного, об'єкта береться за основу, до якої приєднуються елементи, взяті з образів інших об'єктів.

Дріб Вебера (закон Вебера, константа Вебера) — відношення між приростом подразника, який ледь помітно відрізняється від його початкової величини, і цією початковою величиною.

Дружба — складне моральне почуття, яке виражається у сталому по­зитивному індивідуально-вибірковому ставленні до іншої лю­дини, заснованому на взаємній прихильності, повній довірі, спільності інтересів, постійній готовності у будь-який момент прийти на допомогу один одному.

Е__________

Его (від лат. ego — я) — структурний компонент особистості, який відповідає за прийняття рішень.

Егоїзм (від лат. ego — я) — ціннісна орієнтація людини, яка характе­ризується переважанням особистих інтересів над інтересами інших людей чи спільноти.

Егоцентризм (від лат. ego — я, centrum — центр круга) — нездатність людини зрозуміти погляд, відмінний від власного.

Егоцентричне мовлення (від лат. ego — я, centrum — центр круга) — монологічне ні до кого не звернуте мовлення вголос.

Словник психологічних термінів

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: