Класифікація видів психокорекційної діяльності практичного психолога.

За характером спрямованості:

§ симптоматична психокорекція (зняття гострих симптомів відхилень у розвитку, які заважають перейти до корекції каузального типу);

§ каузальна психокорекція (усунення причин проблеми; такий вид корекції триваліший, проте й ефективніший, надійніший).

За змістом:

§ пізнавальної сфери;

§ особистісної сфери;

§ афективно-вольової сфери;

§ поведінкових аспектів;

§ міжособистісних стосунків;

§ внутрішньо групових відносин;

§ дитячо-батьківських відносин.

За формою:

§ індивідуальна;

§ групова.

За наявністю програми:

§ програмована;

§ імпровізована.

За характером керування:

§ директивна;

§ недирективна.

За тривалістю:

§ короткотривала (кілька годин, діб): актуальні проблеми;

§ середньої тривалості (місяці): особистісні проблеми;

§ довготривала (роки): несвідомі процеси.

Загальна психокорекція – дії загальнокорекційного характеру, що нормалізують мікросередовище клієнта, регулюють психофізичне та емоційне навантаження у відповідності з віковими та індивідуальними можливостями. Це оптимізація психічних властивостей особистості.

Особлива психокорекція – набір психолого-педагогічних впливів, що являють собою адаптовані для дитячого і підліткового віку психокорекцій ні прийоми и методики, що використовуються у роботі з дорослими.

Спеціальна психокорекція – комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи з клієнтом, що є найбільш ефективними для досягнення конкретних задач формування особистості, окремих її властивостей і психічних функцій, що проявляються у відхиленні труднощів адаптації (сором’язливість, агресивність, асоціальність, боязливість, античність, конфліктність).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: