Поняття про мову та її функції. Види мовлення. Соціально-психологічні рекомендації з оволодіння педагогом методикою публічних виступів

Мова — суто людський засіб спілкування в духовному і практичному житгі і являє собою систему знаків для передавання, приймання і використовування інформації.

Мовлення — цс процес спілкування людей один з одним за допомогою мови, акт вживання людиною мови для спілкування.

Функції мовлення: комунікативна — використання мовлення з метою передачі іншим людям певної інформації; індикативна — використання мовлення для передачі іншим людям деякого повідомлення з метою вказати на певний об'єкт; предикативна — використання мовлення з метою повідомлень власних суджень з деяких питань; семантична — використання мовлення з метою передачі суті, прихованої в думці; емоційна — використання мовлення з метою висловлювання власного емоційного ставлення до об'єкта чи ситуації тощо.

Головні складові мовної системи — її словниковий склад і граматична будова.

Словниковий склад — це сукупність слів кожної окремої мови.

Граматична будова мови — функція, зумовлена потребами спілкування та розвитком вираження змісту предмета у формі інформаційних структур.

Фізіологічне підґрунтя мовлення — це умовно-рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку.

Види мовлення. Усне мовлення — це звучне мовлення, яке сприймається іншими людьми на слух. Усне мовлення поділяється на діалогічне та монологічне. Письмове мовлення — це особливий різновид мовлення, що дає змогу спілкуватися з відсутніми співрозмовниками, які є не лише сучасниками того, хто пише, а й житимуть після нього. Внутрішнє мовлення відрізняється за своєю структурою від зовнішнього мовлення тим. що воно дуже скорочене, уривчасте, в ньому опускається більшість другорядних членів речення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: