ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Лабораторне заняття № 4Тема «Темперамент» До початку заняття студент повинен зазначити тему, мету та обладнання лабораторної роботи, записати інструкцію та підготувати форму протоколу дослідження. ПИТАННЯ ДО ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ 1. Поняття про темперамент. Типи темпераменту. 2. Методи дослідження типу темпераменту. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА Мета: дослідження особливостей темпераменту підлітка.
Хід роботи Обладнання: бланк опитувальника, олівець чи ручка. Процедура дослідження: Дослідження проводиться в парах, які складаються з експериментатора та досліджуваного. Експериментатор зачитує досліджуваному інструкцію, видає тестовий бланк і фіксує час виконання завдання. Інструкція досліджуваному: Просимо Вас відповісти на кожне питання опитувальника «так» чи «ні» і записати свою відповідь поруч із номером питання. Не витрачайте багато часу на обдумування питань. Відповідайте на всі питання послідовно, нічого не пропускаючи. Чим більш щирими будуть Ваші відповіді, тим більш точно Ви дізнаєтесь про особливості свого темпераменту.
Зміст опитувальника
Обробка результатів: Опитувальник темпераменту дозволяє діагностувати такі полярні його властивості: екстраверсію-інтроверсію, ригідність-пластичність, емоційну збудливість-емоційну врівноваженість, темп реакції (швидкий-повільний), активність (високу-низьку), а також щирість піддослідного при відповіді на питання. Остання визначається за такими показниками: 13-20б. — висока 8-12б. —середня 0-7б. — низька. При отриманні низьких показників за шкалою щирості, результати підлягають сумніву і можуть далі не оброблятися. Підраховується сума балів за відповіді «так» у відповідності з наведеним нижче ключем і отримана сума множиться на коефіцієнт (3,2 чи 1), потім такий підрахунок проводиться з відповідями «ні». Після цього підраховується загальна сума балів, яка характеризує конкретну властивість темпераменту.
Ключ
Інтерпретація даних
За даними дослідження характеризуються особливості темпераменту школяра, робляться висновки і наводяться практичні рекомендації по врахуванню індивідуального стилю діяльності школяра в навчально-виховному процесі. Семінарське заняття № 5 Тема: «Пам’ять» План 1. Загальна характеристика пам’яті. 2. Види пам’яті. 3. Процеси пам’яті. 4. Теорії пам’яті. Основні поняття Пам’ять; теорії пам’яті; фізіологічні основи пам’яті; запам’ятовування; збереження; відтворення; забування; короткочасна і довготривала пам'ять; оперативне запам’ятовування; мимовільне і довільне запам’ятовування; смислове і механічне запам’ятовування; мимовільне і довільне відтворення; пригадування і спогади; ремінісценція; ретроактивне і проактивне гальмування.
Основні вміння уміння аналізувати поняття про пам’ять; розкривати фізіологічну основу пам’яті; уміння характеризувати загальні властивості пам’яті; уміння обґрунтовувати поняття про види пам’яті. Тексти для конспектування Смирнов А.А. Роль понимания и запоминания // Хрестоматия по психологии. – М.: Просвещение, 1987. – С.383-388. Основна література 1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., 1986. – С.161-174. 2. Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти // Хрестоматия по психологии. – М.: Просвещение, 1987. – С.194-201. 3. Зинченко В.И. непроизвольное запоминание в деятельности // Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти. – М.: МГУ, 1979. – С.207-217. 4. Выготский Л.С. Память и её развитие в детском возрасте // Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти. – М.: МГУ, 1979. – С.155-163. 5. Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания // Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти. – М.: МГУ, 1979. – С.163-177. Додаткова література 1. Рубинштейн С.А. Память // Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти. – М.: МГУ, 1979. – С.177-193. 2. Зейгарник Б.В. Воспроизведение незавершенных и завершенных действий // Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти. – М.: МГУ, 1979. – С.120-135.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|