Воля і вольові прцесси

Будь психічна активність людини може носити як мимовільний, ненавмисний характер, так і цілеспрямований, довільний. Ненавмисна активність не вимагає зусиль і спланованість. Мимовільні дії мають імпульсивний характер, позбавлені чіткого усвідомлення. Це може бути, наприклад, поведінка людини в стані афекту, трансу, інших змінених станах свідомості.

Отже, відмінність мимовільних дій, тобто дій, що здійснюються без участі вольової сфери людини, полягає в тому, що вони є результатом виникнення неусвідомлюваних або недостатньо чітко усвідомлюваних мотивів (потягів, установок і т. д.), мають імпульсивний характер, позбавлені чіткого плану.

Довільні дії, навпаки, припускають усвідомлення мети, попереднє уявлення тих операцій, які можуть забезпечити її досягнення, їх черговість.

Для довільних процесів в цілому характерні такі риси:

1) довільна реакція завжди є відчутною або усвідомлюваної;

2) довільна реакція виникає у відповідь на появу життєво важливої ​​потреби і є засобом її задоволення.

3) довільна реакція, як правило, не є вимушеною і може бути замінена на власний вибір людини на іншу з таким же життєвим значенням;

4) у ситуації, коли довільна реакція все-таки є вимушеною, вона може усвідомлено регулюватися по ходу свого здійснення.

Воля особистості виражається у вольових якостях. Вольові якості — це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, які визначають рівень свідомої саморегуляції особистістю своєї поведінки, її влади над собою.

Індивідуальні особливості волі властиві окремим людям. До пози­тивних якостей зараховують такі якості, як наполегливість, цілеспря­мованість, витримка тощо. Якості, що характеризують слабкість волі особистості, можна визначити такими поняттями, як безпринципність, безініціативність, нестриманість, боязкість, упертість тощо.

Перелік позитивних і негативних вольових якостей дуже великий, тому розглянемо основні з них. В.К. Калін називає такі базальні (первин­ні) вольові якості особистості, як: а) енергійність; б) терплячість; в) вит­римка; г) сміливість.

Функціональні вияви цих якостей є односпрямованими регулятор­ними діями свідомості, що набирають форми вольового зусилля.

Під енергійністю розуміють здатність вольовим зусиллям швидко піднімати активність до необхідного рівня.Терплячість визначають як уміння підгримувати шляхом допоміжного вольового зусилля інтенсивність роботи на заданому рівні за умов виникнення внутрішніх перешкод (наприклад, якщо є втома, поганий настрій, за незначних хворобливих проявів).

Витримка - це здатність вольовим зусиллям швидко гальмувати (послаблювати, сповільнювати) дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення.Сміливість - це здатність у разі виникнення небезпеки (для життя, здоров'я чи престижу) зберегти стійкість організації психічних функцій і не знизити якість діяльності.

Інші якості мають системний характер, пов'язаний з широким спектром функціональних виявів різних сфер (вольової, емоційної, інтелектуальної). Такі вольові якості є вторинними, системними. Наприклад, хоробрість охоплює такі складові як сміливість, витримку, енергійність; рішучість - витримку та сміливість.

Психічні стани

Згідно з визначенням Левітова, психічний стан - це цілісна характеристика психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність перебігу психічних процесів залежно від розкритих предметів і явищ дійсності, попереднього стану і психічних властивостей особистості.

Психічні стани, як і інші явища психічного життя, мають свою причину, яка полягає найчастіше у впливі зовнішнього середовища. По суті, будь-який стан є продукт включення суб'єкта в будь-якій рід діяльності, в ході якої воно формується і активно перетворюється, надаючи при цьому взаємний вплив на успішність даної діяльності.

На основі наведених вище визначень можна виділити властивості психічних станів.

Цілісність. Дана властивість проявляється в тому, що стану висловлюють взаємовідношення всіх компонентів психіки і характеризують всю психічну діяльність в цілому протягом даного відрізка часу.

Рухливість. Психічні стану мінливі в часі, мають динаміку розвитку, яка виявляється в зміні стадій протікання: початок, розвиток, завершення.

Відносна стійкість. Динаміка психічних станів виражена значною меншою мірою, ніж динаміка психічних процесів (пізнавальних, вольових, емоційних).

Полярність. Кожен стан має свій антипод. Наприклад, інтерес - байдужість, бадьорість - млявість, фрустрація - толерантність і т. д.

Психічний стан конкретної особистості залежить від багатьох чинників. Практика показує, що коли особистість глибоко усвідомлює свій громадянський і людський обов'язок, а також відповідальність, у неї виникають позитивні стани. У свою чергу, почуття обов'язку формується й закріплюється через певні психічні стани. Це має вагоме значення для виховання почуття обов'язку й відповідальності особистості.

Значно впливає на психічні стани людини організація її побуту, відпочинку й дозвілля. ступінь задоволення особистих потреб, система сталих взаємин тощо.Психічні стани людини максимально залежать від морально-ділової атмосфери в колективі, груш.

Підтримка позитивних психічних станів пов'язана з подоланням низки негативних психічних станів людини на різних етапах її діяльності.

Існує певна закономірність у динаміці психічних станів людей. Відомо, що навіть найбільш підготовлена особистість (яка володіє потріб­ними знаннями, досвідом, навичками, якостями, моральними мотивами тощо) може бути готова чи не готова до конкретних дій або дій в екстремальних ситуаціях.

Головними джерелами І причинами напруженості є:

• небезпека, яка створює загрозу життю;• відповідальність за розв'язання завдання;

• дефіцит часу на прийняття рішень і дій;• надмірна емоційна збудливість, вразливість і низька емоційна стійкість окремих людей;

• невідповідність рівня розвитку професійних якостей вимогам, які висунуто до цієї діяльності;• психічна непідготовленість до виконання конкретного завдання людини;

Найбільш негативним у надзвичайних умовах є психічний стан страху. Він зумовлений надзвичайно сильними, небезпечними для життя зовнішніми подразниками та може порушити психічну стійкість людини, спонукати до негативних дій і вчинків, послабити її боєздатність.СТРАХ - це складний психічний стан, який складається зі сприйняття, оцінки й розуміння тієї уявної або реальної небезпеки, що зумовлює зміни у функціонуванні психіки, які за своєю спрямованістю є негативними, розхитують і дестабілізують перебіг усіх психічних процесів.

Страх впливає на всі психічні процеси: сприйняття, увагу, пам'ять, мислення, почуття, волю. У стані страху вони можуть бути паралізова­ними або деформованими. Людина перестає володіти своєю увагою, забу­ває прості речі, не може правильно оцінити звичну ситуацію, її дії і рухи виходять з-під свідомого контролю та стають невпевненими, імпуль­сивними

ФОБІЯ - це патологічний страх, певна установка реагувати у формі акцентованого страху на деякі ситуації та об'єкти, для неї характерні тривалість, інтенсивність і неможливість самостійно подолати цей страх зусиллям волі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: