Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Головні однопорядкові підструктури особистості




Таблиця 12  
Під структури особистості Компоненти підструктур Співвідношення соціального й біологічного Рівень аналізу Види формування
Спрямованість особистості Переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання Біологічного майже немає Соціально-психологічний Виховання
Досвід Звички, уміння, навички, знання Значно більше соціального Психолого-педагогічний Навчання
Особливості психічних процесів Відчуття, сприймання, воля, почуття, емоції, мислення, пам'ять Частіше більше соціального Індивідуально-психологічний Вправи
Біопсихологічні властивості Темперамент, статеві ознаки, вікові властивості Соціального майже немає Психофізіологічний Нейропсихологічний Тренування
           

 

Перша підструктура характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості цієї підструктури особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення.

Друга підструктура включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні у власному досвіді шляхом навчання. Іноді цю підструктуру розглядають як підготовленість індивіда. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.

Третя підструктура включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Психічні процеси, які є динамічним відображенням дійсності в різних формах психічних явищ, забезпечують зв'язок особистості з дійсністю.

Четверта підструктура особистості включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості.

Розглянуті чотири підструктури охоплюють майже всі відомі якості особистості. Однак слід враховувати, що поряд з ними можна назвати незліченну кількість якостей, котрі мають власну структуру і об'єднують декілька компонентів, що належать до різних однопорядкових підструктур особистості. Наприклад, переконаність віднесена до першої підструктури, а до неї самої входять воля, відповідні знання і особливості процесів мислення.

Серед перелічених підструктур та їх компонентів не названі такі важливі прояви особистості, як характер і здібності. Річ у тому, що ці дві підструктури особистості включають ті чи інші компоненти з усіх названих однопорядкових підструктур, і тому їх особливості і структура будуть розглянуті окремо.

 

36.взаємозвяок біопсихічних та та психосоціальних властивостей.

Людина не лише результат біологічної еволюції, вона живе, функціонує, розвивається, реалізується у соціальному середовищі. У процесі взаємодії з ним у людини формуються та проявляються психосоціальні властивості, які характеризують її як особистість

Особистість - це характеристика людини як соціальної істоти, яка включена в систему соціальних зв’язків з іншими людьми, пристосувалася до реальності, засвоїла та привласнила її здобутки і реалізує себе.

Біопсихічні та психосоціальні властивості (індивід та особистість) взаємопов’язані. Індивід, який народжується з певним набором біологічних властивостей та фізіологічних механізмів, є основою становлення особистості.

Особливості індивіда мають значення не тільки на початку психічного розвитку особистості. Протягом усього життя ці особливості виконують роль загальної передумови психічного розвитку: біологічна детермінанта дії протягом усього життя людини, хоча в різні періоди ця роль різна.

Функціонування нервової системи складає необхідну передумову розвитку особистості протягом усього життя. Порушення в нервовій системі призводить до збоїв психічної діяльності.

Але з іншого боку сила та слабкість нервових процесів, їх стійкість, рухливість проявляють себе лише на рівні механізму, форми (а не сутності), за допомогою яких реалізується психічна та соціальна активність особистості.

Роль індивідних характеристик у формуванні особистості неоднозначна.

Не кожний індивід є носієм особистості.

Новонароджена дитина ще не є особистістю, вона буде розвиватися у процесі взаємодії з соціальним оточенням, у першу чергу з сім’єю.

Діти "мауглі". Це діти, що виросли поза людським суспільством. Відомий випадок з двома індійськими дівчатками, Амалою та Камалою (2 та 8 років), які зростали у зграї вовків. Уперше зіткнувшись з людьми, вони не виявили ніяких особистісних якостей, виникнення яких завжди носить соціальний характер/Досвід вивчення таких дітей говорить про виключну складність даної проблеми.

Люди, які страждають певними органічними ураженнями мозку. Наприклад, ідіоти. Ідіотизм - найбільш темна форма розумового недорозвитку. Відсутня мова, психічні реакції, не формуються елементарні навички.

Основу особистості складає її структура - система властивостей особистості в їх цілісності та взаємозв’язку. Існує декілька поглядів на те, що являє собою внутрішній склад особистості (Б. Г. Ананьєв, В. А. Козаков, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн, З. Фрейд та інші).

Б. Г. Ананьєв до ознак, що визначають особистісний рівень прояву людини, відносить такі (рис. 1).

Соціальний статус - положення особистості в системі міжособистісних відносин, яке визначає її права, обов’язки та привілеї.

Суспільна роль - відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки людини в залежності від її статусу чи позиції в суспільстві, в системі між-особових стосунків. Виконання людиною ролі залежить від її знань і вмінь знаходитись в даній ролі, від значущості цієї ролі для особи, від прагнення в більшій чи меншій мірі відповідати очікуванням оточуючих.

Соціальна установка - готовність, схильність людини до певного сприйняття та ставлення до соціальної дійсності.

Потреби та мотиви - взаємопов’язана система потреб та мотивів, що спонукають соціальну активність людини.

Когнітивна організація - психологічна система, яка характеризує пізнавальну сферу людини. Індивідуальні особливості пізнавальних психічних процесів, які розвиваються протягом життя (увага, відчуття, сприйняття, мислення, пам’ять, уява).

Емоції та почуття - переживання людиною власного ставлення до предметів, явищ дійсності, до інших людей, до самого себе, що характеризуються відносною стійкістю.

Характер - це індивідуальне сполучення стійких психічних особливостей людини, яке обумовлює типовий для неї спосіб поведінки в певних життєвих умовах та обставинах.

Здібності - індивідуальні особливості, які забезпечують успіх у діяльності та легкість оволодіння нею.

Воля - здатність до вибору дій, що пов’язана з доланням внутрішніх та зовнішніх перешкод.

Спрямованість - це сукупність сталих мотивів, що орієнтують поведінку і діяльність особистості, відносно незалежно від конкретних умов. (Потреби, інтереси, прагнення, переконання, ідеали, світогляд).

Основною формою розвитку цих якостей є життєвий шлях особистості у суспільстві, її біографія.

До найважливіших психологічних параметрів особистості належать:

· стійкість особистості (відносна сталість її психологічного складу, що дає можливість прогнозування поведінки особистості, хоча може спостерігатися і певна пластичність та зміна її проявів);

· єдність особистості (тісний зв’язок та взаємозв’язок психічних процесів, станів, властивостей. Особистість розвивається та формується в цілому, і кожна риса має сенс в залежності від її співвідношення з іншими рисами особистості. Наприклад, при поєднанні сміливості з почуттям обов’язку є одна особистість, а при поєднанні з пихатістю, зарозумілістю - інша);

· активність особистості (спрямованість на зміни, перетворення оточуючого світу, на розвиток себе);

· здатність до саморегуляції (В процесі саморегуляції особа виходить за межі поставлених ззовні цілей і задач, проявляє незалежність від ситуативних впливів середовища, відповідає на зовнішні впливи активно).

Розводячи поняття індивід та особистість, ми розуміємо, що це є умовний поділ, необхідний для аналізу та глибини розуміння сутності людини. Насправді, людина - це поняття цілісне і вона завжди виступає в єдності біологічного, психічного та соціального.

37.понняття про мотивацію.потреба як головний мотиватор

Під мотивацією в психології розуміють сукупність психологічних процесів, які спрямовують поведінку людини. Мотиваційні процеси лежать в основі активності людини та її психічного функціонування, вони визначають той чи інший напрям людської поведінки, її траєкторію. Кожна людина є істотою, яка бажає, але рідко досягає повного завершеного задоволення всіх своїх потреб.

Основу мотиваційної сфери особистості становлять потреби - динамічно-активні стани особистості, що виражають її залежність від конкретних умов існування і породжують діяльність, спрямовану на зняття цієї залежності. Потреба, опосередкована складним психологічним процесом мотивації, виявляє себе психологічно у формі мотиву поведінки. Потреба - це нестаток суб'єкта в чомусь конкретному, а мотив - обґрунтування рішення задовольнити або не задовольнити зазначену потребу в даному об'єктивному й суб'єктивному середовищі. Схема переходу потреби в мотив:

Мотивом може стати тільки усвідомлена потреба й тільки в тому разі, якщо задоволення цієї конкретної потреби, багаторазово проходячи через етап мотивації, безпосередньо переходить у дію. Різноманітні потреби можуть як співіснувати, так і суперечити одна одній. Із суто пізнавальної точки зору людину може цікавити одна професія, з матеріальної - інша, з позиції престижу - третя. Зупинивши свій вибір на одній із них, людина здійснює чималу роботу щодо усвідомлення привілеїв тієї потреби, задоволення якої для неї найбільш значуще.

Під інтересами розуміються мотиви, у яких утілюються емоційно забарвлені пізнавальні потреби особистості, інтерес виникає тоді" коли його об'єкт викликає емоційний відгук. Кількісними характеристиками інтересів є їх широта, глибина та стійкість.

Прагнення - це мотиви, в яких виявляються потреби особистості в умовах спеціально організованої діяльності.

Чинником, що має мотиваційне значення та виявляє постановку людиною певних цілей, є рівень домагань особистості - прагнення досягти цілей того ступеня складності, на який людина вважає себе здатною.

Переконання становлять основу соціогенних мотивів і втілюють усвідомлені потреби особистості діяти відповідно до своєї внутрішньої позиції, поглядів, теоретичних принципів.

Установка - це стійка схильність індивіда до певної форми реагування, за допомогою якої може бути задоволена та чи інша потреба.

Мотивація та пізнавальні процеси. Мотивація не тільки детермінує діяльність людини, а й пронизує більшість сфер психічної активності, в тому числі й пізнавальну. Це стосується усіх пізнавальних процесів: сприймання, мислення, уяви та пам'яті.

Зв'язок мотиваційних явищ з пам'яттю. Процес забування є функцією не тільки часу, а й значущості для особистості того, що забувається. Те, що має для людини життєве значення і відіграє певну роль у їй діяльності, як правило, не забувається. Наявність інтересу до матеріалу веде до більш тривалого його запам'ятовування.

Матеріал, пов'язаний з потребами, з цілями людини, забувається повільніше. Отже, пізнавальні процеси невід'ємні від мотиваційної сфери особистості.

38. види потреб: біологічні та соціальні,матеріальні й духовні. Ієрархія потреб за маслоу

Класифікація потреб
Плюралізм потреб визначається багатогранністю людської природи, а також різноманіттям умов (природних і соціальних), в яких вони проявляються.
Складність і невизначеність виділення стійких груп потреб не зупиняє численних дослідників шукати найбільш адекватну класифікацію потреб.


Відповідно з цими політиками можна виділити наступні великі групи потреб:
1. Базові потреби: це загальні потреби, притаманні всім людям. До базових потреб відносяться: біологічні, матеріальні, соціальні, духовні потреби.
Звернемося до характеристики названих тут груп потреб.
Біологічні ( природні ) потреби
Це загальні первинні потреби життєдіяльності організму: потреби харчування і виділення, потреби розширення життєвого простору, дітонародження (відтворення роду), потреба фізичного розвитку, здоров'я, спілкування з природою.
Матеріальні потреби
Матеріальними ми називаємо потреби в коштах і умовах задоволення біологічних, соціальних і духовних потреб.
Серед різноманіття цих потреб Маркс виділяв три потреби: у їжі, житло і одяг. Норма матеріальних потреб визначається існуючим в країні рівнем розвитку матеріального виробництва, наявністю в ньому природних ресурсів, положенням людини в суспільстві, видом діяльності.

Соціальні потреби
На відміну від біологічних і матеріальних потреб соціальні потреби не так наполегливо дають про себе знати, вони існують як само собою зрозуміле, не спонукають людину до їх негайному задоволенню. Було б, однак великою помилкою робити висновок, що соціальні потреби грають другорядну роль в житті людини і суспільства.
Духовні потреби
Як ми зазначали вище, будь-яка потреба характеризується спрямованістю на який-небудь предмет, спонукає людину до оволодіння цим предметом.
Духовність і свідомість - поняття однопорядкові. Але не всяка свідомість духовна. Наприклад, робочий, що здійснює операції на заводському конвеєрі, проробляє їх зі знанням справи. Але ці дії технологічні, бездуховності. Для пояснення феномена духовності необхідно використовувати поняття трансцендентності. Багатогранний зміст цього поняття широко розкритий у філософіїІ. Канта. Але нас цікавить трансцендентність лише стосовно до духовності.
Ціннісно-орієнтовані потреби
Підставою для виділення цієї групи потреб є класифікація потреб за критеріями їх гуманістичної та етичної спрямованості, з їх ролі в способі життя і всебічному гармонійному розвитку особистості.
Трансформація потреб
Розуміння наведеної вище класифікації потреб буде малоефективним, якщо ми буде трактувати кожну потреба в ізоляції від інших потреб або досліджувати субординацію потреб залежно від однозначного визначення оной будь-якої провідної потреби. Жодна людська потреба не існує в чистому вигляді, всі вони взаємопов'язані і переплетені таким чином, що являють собою складну мозаїку,






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных