Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Б). АКТИВНИЙ ЗАХИСТ




Він оголяє егоїстичний характер намірів маніпулятора і тому сам є сильним конфліктогеном. Це призведе до ескалації конфлікту, тому слід добре поміркувати, проти кого ми застосовуємо активний захист.

Головне:

НЕ БІЙТЕСЯ ПОГАНО ВИГЛЯДАТИ –

САМЕ ЦЕ ЕКСПЛУАТУЮТЬ ВСІ МАНІПУЛЯТОРИ.

Ваша відповідь на маніпуляцію:

«Боюся, ти про мене занадто доброї думки».

Розставте крапки над «і»

СКАЖІТЬ ПРЯМО, ЩО ТУРБУЄ ВАС

У ПРОПОЗИЦІЇ ПАРТНЕРА.

Л. Брежнєв та академік М. Келдиш про виключення А. Сахарова з Академії наук.

Контрманіпуляція

Удаємо, що не здогадуємося, що нами маніпулюють, починаємо зустрічну гру і завершуємо її тим, що ставимо маніпулятора у програшну позицію, показуючи тим самим, хто насправді володіє ситуацією.

Гамлет і Гільденстерн. Дівчина і лихвар.

Найбільш ефектний варіант – довести маніпуляцію до абсурду.

Луї Пастер вибирає зброю.

ВИБІР ЗАХИСТУ

Ø Не створювати конфлікт там, де можна зберегти мир. Іноді шкода від маніпуляції менша, ніж від погіршення стосунків.

Ø Якщо контрманіпуляція сильніша за саму маніпуляцію, конфлікт наростатиме. Вирішуємо, чи нам це потрібно?

Ø АЛЕ погані стосунки, замасковані видимістю сердечності – благодатний ґрунт для маніпуляторів. Тому іноді корисніше оголити справжній стан справ.

МАНІПУЛЯЦІЇ У СЛУЖБОВИХ СТОСУНКАХ

ЦІЛІ МАНІПУЛЯТОРА:

Ø Зробити вас знаряддям для досягнення власних цілей

Ø Перекласти на вас частину своєї роботи

Ø Ухилитися від відповідальності

Ø Самоствердитися за ваш рахунок

Ø Розв’язати свої психологічні проблеми

Ø Одержати виграш у комфортності свого становища

Маніпуляції

підлеглі керівник  
     
         

Ø Приховане управління – єдиний для підлеглих спосіб керувати керівником

Ø Це треба робити дуже обережно

 

Напрями:

Ø Нейтралізація його недоліків як керівника

Ø Досягнення особистої вигоди ініціатора не на шкоду роботі

Ø Досягнення особистої вигоди ініціатора не на шкоду роботі та колегам

СХЕМИ

Ø «Мавпа на шиї»: перекладає свою роботу. Явно Дор – Б; приховано «нездара» Дит – Б. Мішень – самовпевненість керівника, приманка – уявна легкість виконання.

Варіанти захисту: пасивний- не маю часу, крапки над «і» - робота ваша, контрманіпуляція – зменшу зарплату.

Ø «Хочу з вами порадитися» - перекладає відповідальність. Явно Дор – Б; приховано «нездара» Дит – Б.

Мішень – самовпевненість керівника, приманка – уявна легкість виконання.

Варіанти захисту: пасивний- не маю часу, крапки над «і» - робота ваша, контрманіпуляція – зменшу зарплату.

Ø «Мене рвуть на частини!» - «загнана домогосподиня»

Ø «Сирота» тримається подалі від начальства (мною не керують)

Ø «Дитя на роботі». Мішень – недостатній контроль, приманка – бажання керівника йти шляхом найменшого опору.

Варіанти захисту: пасивний – система публічної оцінки роботи кожного, крапки над «і» - показати, що його хитрощі вам зрозумілі, покарати, публічно викрити маніпуляцію, контрманіпуляція – настроїти проти нього тих, на кого він перекладає свою роботу; розпустити чутку про скорочення штату.

Ø «Одержати підпис» - перекладає відповідальність. Мішень – нездатність ефективно робити кілька справ нараз, приманка – відволікаюче повідомлення.

Ø «Через голову начальника» - пасивний захист та контр маніпуляція неможливі – розставте крапки над І. Мішень – схильність вищестоящих порушувати правила ділової етики, приманка – «зручність» прямого контакту з виконавцем.

Ø «Дрібні послуги» - керівник переводиться з позиції Дор або Б в позицію Дит.

Маніпуляції

 
 


керівник   підлеглі

Ø Управління норовливим підлеглим. Мішень – честолюбство, приманка – прагнення робити по-своєму.

Ø Метод бажаних ситуацій (запізнювалися на нараду).

Ø Управління ледачим підлеглим – метод Сократа – поступове звуження свободи.

СХЕМИ МАНІПУЛЯЦІЙ:

Ø «Обіцяного три роки чекають» - вистава, що має переконати у прагненні вирішити питання.

Ø «Заплатимо потім» - мішень – прихований інтерес працівника, приманка – надія, що»потім заплатять».

Ø «Подумайте про своє майбутнє». Мішень – страх, приманка – надія на краще майбутнє.

Ø «Ухиляння від відповіді». Мішень – запальний характер працівника, приманка – в’їдливі зауваження керівника.

Ø Дистанція.

Ø Глибоке крісло (Сталін).

 

Захист від маніпулювання

Ø Знання психології людини, її слабкостей, ро­бить її зручним об'єктом маніпуляції. Тому перший рубіж захис­ту— не виявляйте свої слабкості.

Ø Ознакою маніпуляції є відчуття незручності: людина не ба­жає щось робити, говорити, та вона змушена — інакше незручно, бо вона буде «погано виглядати». Цього простого усвідомлення цілком достатньо, щоб узяти се­бе в руки і почати захищатися. При цьому можна використовува­ти як пасивний, так і активний захист.

ü Пасивний захист рекомендується використовувати, якщо лю­дина не знає, що робити, як відповісти маніпулятору. У цьому ви­падку не треба нічого говорити. Можна зробити вигляд, що ви не розчули, не зрозуміли або взагалі перевести розмову на щось інше. Єдине, що при цьому потрібно— прояви­ти витримку! Сказати собі: «Стій, це маніпуляція!» Скажіть це собі і здійсніть контроль своїх почуттів, тому що слова про маніпуля­цію змусять вас адекватно оцінити ситуацію. У більшості випадків маніпулятор відступає вже перед пасив­ним захистом, тому що найнебезпечніше в маніпуляції — її стрім­кість, несподіваність, коли у людини немає часу поміркувати, як вийти з положення.

Повторення прохання, по-перше, дає час для відповіді, по-друге, виявляє справжній інтерес маніпулятора і збиває заготов­лений ним розподіл ролей. Головне в цьому — психологічний настрій: не слід соромитися говорити те, що думаєш.

Маніпулятор переважно експлуатує бажання людей виглядати добре, тому не треба боятися показатися поганим. «Боюся, ти си­льно перебільшуєш мої переваги, щедрість, здібності і т. ін.» Ці слова знімають з людини усі зобов'язання і відкривають необме­жений простір для імпровізацій.

ü Коли потрібен активний захист? Не тоді, коли об'єкт маніпу­ляції перебуває в залежності (службовій, матеріальній і т. ін.) від маніпулятора.

Справа в тому, що активний захист є зустрічним конфліктогеном, що не поступається, а навіть переважає у силі дії мані­пулятора.

За законом ескалації конфліктогенів останній відпо­вість конфліктогеном ще більш сильним, що в підсумку при­зведе до відкритого конфлікту,

в чому залежна сторона зовсім не зацікавлена.

Крім випадків прямої залежності

існують ще й моральні фак­тори,

пов'язані з вихованістю, звичками дотримуватися певних етичних норм,

що утримують від будь-якого вислову,

який може скривдити співрозмовника.

Зрозуміло, що вихованій людині

важ­че зважитися

на активні методи захисту від маніпуляцій.

 

Якщо ж необхідність у цьому дійсно є,

то спочатку треба «роз­ставити крапки над і».

ü Треба, не соромля­чись, сказати, що вас турбує у пропозиції партнера. Після цього психологічна перевага переходить до вас.

Постає питання: чому жертва часто не знаходить конструктив­ного вирішення у процесі спілкування з маніпулятором? Тому що розподіл позицій заданий маніпулятором так, аби максимально утруднити жертві вибір правильної позиції.

У цей момент психологічної боротьби маніпулятор має значні переваги — підготовка і раптовість. Не кожен миттєво знайде кращий хід. Тому, навіть якщо потенційна жертва просто зробить паузу чи «не почує» питання (пасивний захист), або вступить хоч в якесь обговорення, вона виграє час і, як правило, знаходить гід­ний вихід.

ü Якщо названі заходи не допомагають, можна використати активну форму захисту від маніпуляції, чи контрманіпуляцію. Зміст контрманіпуляції — зробити вигляд, що не розумієш, що тобою намагаються маніпулювати, почати зустрічну гру і за­вершити її раптовим питанням, яке показує маніпулятору вашу психологічну перевагу. Але в цьому випадку наростає конфлікт­на ситуація.

Чи завжди треба захищатися? Іноді, відчуваючи, що нами ма­ніпулюють, можна і піддатися маніпулятору. Це доцільно, коли втрати від маніпуляції менші, ніж від погіршення відносин з маніпулятором; чи коли бачиш, як іншими діями можна компенсу­вати свій програш від маніпуляції. Так нерідко буває, наприклад, у взаєминах підлеглих з керівниками і взагалі в ситуаціях залеж­ності від маніпулятора. Ще великий Будда висловив чудову думку: «Тільки та пере­мога є справжньою, коли ніхто не почуває себе переможеним».

 

Отже:

Ø Не виказуйте слабкостей

Ø Усвідомте, що вами маніпулюють

Ø Пасивний захист

Ø Активний захист

Ø Розставте крапки над «і»

Ø Контрманіпуляція

Інший варіант класифікації психологічних захистів:

П'ять вихідних форм захис­ту: втеча, заховатись (відхід в укриття), завмирання (маскування), напад (знищення, вигнання) і контроль (управління). При цьому очевидна можливість попарного співвіднесення активних і пасив­них форм захисних дій, що разом утворюють самостійні пере­мінні захисного процесу.

Таким чином визначається шість стереотипних дій, об'єд­наних у пари, що доповнюються: утективигнати, схова­тисяопанувати, затаїтисяігнорувати. Кожна пара за­дає свій параметр процесу захисту: дистанціювання з агресо­ром, управління потоком впливу, управління інформаційним каналом.

ПАРАМЕТРИ СТЕРЕОТИПНИХ ДІЙ ПРОЦЕСУ ЗАХИСТУ

Перемінні Пасивна форма Активна форма
Дистанціювання з агресором Віддалення себе: втеча, відхід Віддалення агресора: ви­гнання, знищення, агресія
Контроль характеру впливу Блокування — вистав­ляння перепон: бар'єра, «щита», пошук укриття Контрвплив: контроль над агресором, підпоряд­кування його, управління ним
Блокування інформації Про себе: маскування Про агресора: ігнорування чи заперечення

Відхід полягає у збільшенні дистанції, перериванні контакту, виведенні себе за межі досяжності впливу агресора. Прояв цього виду захисту: зміна теми бесіди, небажання загострювати відно­сини, прагнення ухилитися від зустрічей з тим, хто є джерелом неприємних переживань.

Вигнання — це збільшення дистанції, віддалення агресора. Варіації проявів: звільнення з роботи, осуд, глузування, прини­ження, колючі зауваження.

Блокування має на увазі контроль впливу того, хто нападає, побудову перешкод на його шляху. Варіації: значеннєві бар'єри («мені важко зрозуміти, про що йде мова»); рольові обмеження («я на роботі, поговоримо потім»); «маски», що приймають на себе головний «удар» («це не я — у мене характер такий», «ми лише виконуємо наказ»).

Управління полягає у контролі впливу, що виходить від агре­сора, і спробі тиску на його характеристики. Це може бути плач (прагнення розжалобити), скарги, зойки; підкуп чи прагнення умилостивити; спроби потоваришувати чи стати членами однієї спільноти («своїх не б'ють»); провокування бажаної поведінки і т. ін. Сюди ж підпадає контрманіпуляція.

Завмирання — це контроль інформації про самого суб'єкта захисту, її перекручування чи скорочення подачі. Прояви: маску­вання, обман, приховання почуттів, відмова від дій, щоб не ви­явити себе.

Ігнорування — виявляється в контролі інформації про агресора, у наявності чи характері погрози з його боку; в обмеженні обсягу інформації чи спотвореному сприйнятті. Наприклад, стереотипізація («так він просто пустує»), применшення ступеня погро­зи, пояснення позитивними намірами («він бажає добра»).

Оскільки маніпуляції переважно мають прихований характер, наявність погрози адресатом сприймається, в основному, неусвідомлено. Захисні дії його також залишаються непоміченими, а у випадках, коли вони виявляються, їм приписують прийнятні для даних умов пояснення. Поведінкові прояви захисту від мані­пуляцій, загалом, виглядають звично і пристойно.

У спілкуванні з маніпулятором повинні переважати:

• логіка активно-вичікувальної позиції (щоб виграти час і здо­бути підтвердження будь-яким своїм припущенням, ставте за­питання);

• почуття такту і самовладання (не втягуйтеся занадто емо­ційно в ситуацію, зберігайте дисоційованість з нею);

• віра в здатність партнера відмовитися від боротьби і віра у свої сили;

• готовність зламати звичний сценарій, що нав'язується, і праг­нення запропонувати свій, нестереотипний, не відповідний очі­куванням опонента;

• налаштованість на спільне вирішення проблеми.

Треба також пам'ятати,

що завжди є «аварійний» вихід із си­туації —

можна перервати контакт під пристойним приводом,






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных