VI 1.1.2. Упровадження ергономічних знань

Діапазон об'єктів, у розробці та створенні яких бере участь ергономіка, дуже великий — від простих знарядь праці до космічного корабля. Ергономісти тісно спілкують­ся з дизайнерами під час проектування не тільки різних засобів виробництва, а й при розробці одягу, інтер'єру офіс­них та житлових приміщень, об'єктів малих архітектурних форм тощо.

Відома американська дизайнерська фірма «Р. Лоулі й В. Снейт» брала участь у роботі за програмою «Аполлон», а також у розробці орбітальної станції «Скайлеб». Космічна ергономіка — дуже перспективна наука, що передбачає за­лучення до досліджень знань із різних галузей науки й тех­ніки. Ергономічне забезпечення надійності систем управ­ління космічним кораблем вимагає знань про всі обставини польоту, можливості космонавтів та операторів керування польотом на Землі. Великого значення набувають усі, в го-Nry числі на перший погляд незначні, обставини.

Діяльність космонавтів у невагомості потребує нових ерго­номічних підходів до проектування обладнання космічного корабля, забезпечення життєдіяльності космонавтів, збере-

ження їх здоров'я в умовах недостатньої фізичної актив­ності та значного психологічного напруження. Крім того, системи управління польотом вимагають координації зусиль усього екіпажу космічного корабля, який тривалий час пе­ребуває не тільки в невагомості, айв ізольованості, до того ж у замкнених, невеличких приміщеннях. Ергономічні до­слідження у цьому напрямі сприяли розробці ефективних систем управління літаками. Пілотажне й навігаційне об­ладнання літаків Ту-204 дає можливість екіпажеві викону­вати польоти в автоматизованому режимі, включаючи зліт та посадку, і зводити при цьому до мінімуму вплив метео­умов. За результатами ергономічних досліджень та інженер­них розробок створено нові системи відображення інфор­мації, уніфіковано обладнання компонування кабіни, що суттєво полегшує навчання льотного складу, автоматизова­но значну кількість операцій, розроблено нові сигнально-аварійні системи для кабіни пілота.

Дедалі ширше використовуються досягнення ергономіки при розробці систем управління повітряним рухом (УПР) літаків. Робота диспетчерів УПР дуже складна, напружена й відповідальна. Тільки один приклад: в аеропортах І класу кожні ЗО с відбувається зліт або посадка літака, а диспетчер такого аеропорту повинен стежити за рухом близько 20 літаків («бортів»). При цьому більш як 90 % усіх не­правильних дій диспетчерів відбуваються через порушення сприймання, пам'яті, неправильне прийняття рішень, пере­шкоди в комунікаціях тощо. Тому очевидною є необхідність використання результатів експериментальних досліджень, у тому числі й ергономічних, з метою забезпечення надій­ності космічних та повітряних польотів.

Досягнення ергономіки використовуються в багатьох сфе­рах промислевості. Як приклад можна навести автомобільну й машинобудівну промисловість, інформаційну техніку та технології. Американська фірма «Етак» проводить випробу­вання нової навігаційної системи «Навігатор». Ця система допомагає виборові оптимального маршругу, враховуючи зміни, які відбуваються по дорозі до пункту призначення. Вся ця інформація відображається на екрані невеликого ві-деомонітора. Тривають дослідження в напрямі оптимізації розташування приладів у кабіні автомобіля, організації ро­бочого місця водія, умов його діяльності. Провідні зарубіжні фірми не шкодують ні грошей, ні часу на проведення ерго­номічних розробок, що забезпечує їм конкурентоспромож­ність на світовому ринку.

Значна увага приділяється ергономічним розробкам тех­ніки, яка використовується в сільському та лісному госпо­дарстві. Так, ергономічна програма для сільського та ліс­ного господарства Норвегії була розроблена під керівниц­твом відомого ергономіста Л. Сьофлота. Він почав зі спе­ціального соціологічного та ергономічного аналізу сіль­ського господарства Норвегії, взявши до уваги особливості польових робіт, характеристику робітників, їх професійну підготовку, освіту, звичаї, потреби, типові захворювання та їхні причини, тобто склав ергономічний «портрет» проб­леми. Після цього розробив комплексну ергономічну прог­раму, адресовану не тільки машинобудівним фірмам, а й безпосередньо трудівникам, фермерам. Ця програма є між­дисциплінарною та міжгалузевою: вона стосується робіт, які виконуються як у полі, так і в приміщенні, при застосуванні машин та без них, чоловіками й жінками різного віку, вра­ховуючи стан здоров'я селян та їх задоволення працею.

Інший приклад: білоруські ергономісти й дизайнери роз­робили систему ергономічного забезпечення проектування й експлуатації тракторів, комбайнів та іншої техніки, що суттєво підвищує ефективність праці, працездатність робіт­ника, зберігає його здоров'я завдяки комфортним і без­печним умовам праці.

Останнім часом за кордоном активізувалися розробки сільгосптехніки, розрахованої на жінок. У сільському госпо­дарстві працює на 20 % більше жінок, ніж у промисловому виробництві та в ремісничих майстернях. Відома фірма «Гольдоні» вже розробила й випустила «жіночі трактори» для кавових плантацій Куби, а також для французького ринку. На жаль, значна кількість машин і технічних засобів, технологій і засобів індивідуального захисту не відповідають анатомо-фізіологічним особливостям жіночого організму. І це при тому, що 51 % жінок зайняті у виробництві. Особ­ливо багато їх працює з електронно-обчислювальною техні­кою. Наслідки роботи з «неергономічними» комп'ютерами дуже невтішні. Експерти Міжнародної організації праці (МОП) установили, що оператори дисплеїв дуже часто скар­жаться на стомлюваність очей, на біль м'язів шиї, плечей, зап'ясть. В окремих випадках виникають дуже серйозні за­хворювання зору (катаракти), шкіри обличчя, а в жінок — захворювання, пов'язані з порушенням нормального проце­су вагітності. Ергономічні дослідження показують, що в роботі з дисплеєм навантаження на зорову систему

збільшується порівняно з традиційною візуальною роботою майже у 2,5 раза.

Проблеми взаємодії людини з дисплеями обговорюва­лися на різних конференціях, особливо великий резонанс мала третя міжнародна конференція «Робота з дисплеями», котра відбулася в Берліні у вересні 1992 р.

Значні зусилля дослідників спрямовані на поліпшення параметрів техніки (мерехтіння екранів, рівня освітлювання, яскравості фоігу та предмета), враховуючи антропометричні, біомеханічні та психофізіологічні характеристики людини.

Заслуговує на увагу досвід австралійських ергономістів, котрі вже тривалий час вивчають проблему, пов'язану з ви­користанням електронних клавіатур. Дослідження ушкод­жень зап'ясть рук (кожен рік в Австралії реєструються 20 тис. таких ушкоджень), пов'язаних з роботою на клавіатурі дисп­лея, показують, що вони зумовлені тривалим навантажен­ням окремих груп м'язів та незручною робочою позою. Це викликає різні захворювання, в тому числі й професійні, як-от синдром навантаження на м'язо-сухожильний апарат. На базі проведених ергономічних досліджень був запропо­нований модернізований варіант «клавіатурного поля». В Англії теж розроблено варіант зонованої клавіатури до пер­сональних комп'ютерів фірми IBM. Італійська фірма «Олі-ветті» розробила нову клавіатуру до електронних приладів з урахуванням антропометричних даних та психологічних ас­пектів роботи оператора.

Не менш важлива і сфера застосування ергономічних
знань, пов'язана з виконанням монотонних операцій, руч­
ною працею. Розробка ручного інструменту та виробів куль­
турно-побутового призначення, їх ергономічна та естетична
оцінка — це напрям, котрий розвивається не менш інтен­
сивно, ніж нові технології. Так, при розробці спеціального
інструменту треба враховувати всі моменти та особливості
взаємодії в системі «рука—інструмент», а також вплив фак­
торів навколишнього середовища на виконання дій та окре­
мих операцій. У руці людини виявлено сім функціональних
зон, котрі специфічно взаємодіють під час роботи з певним
інструментом і виконання певних дій. Виконання окремої
операції залежить від конкретних обставин, за яких вона
здійснюється. Така проста операція, як забивання цвяха,
може стати складною, якщо її виконувати під водою або в
космосі. „.

Предметом ергономічного дослідження може стати й ді­яльність людини в такому предметно-просторовому сере-

довищі, як кухня. Кухня — важлива функціональна зона житла, де міститься велика кількість різноманітного облад­нання. В експериментах ергономістів моделювалися пред­метне середовище кухні та процес приготування їжі. В екс­периментах брали участь люди різного віку, а також інва­ліди, котрі пересувалися на колясці, та люди з пониженою працездатністю. Результати досліджень були покладені в ос­нову розробки кухонних наборів, а також комплексу кухон­ного обладнання та посуду з урахуванням особливостей при­готування їжі людьми-інвалідами.

Не менш цікаві ергономічні розробки товарів культурно-побутового призначення — чайника або електропраски, пи­лососа та іншою обладнання, дитячих іграшок. Проблема проектування такого обладнання й пристроїв дуже актуаль­на, бо, за даними ООН, смертність у побутових обставинах перевищила смертність у дорожніх катастрофах та в 6 разів перевищує смертність на виробництві, і багато нещасних випадків пов'язані з побутовою технікою.

Тенденції розвитку ергономіки в сучасному світі визна­чаються науково-технічним поступом, перспективи розвит­ку якого пов'язують із синтезом культури й технології. Ця концепція, основні положення якої сформульовані Ш. Аїдом, мас назву «екотехнологія».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

і Венда В. Ф. Инженерная психология и сиіггеї систем отобра­жения информации Москва, 1975

2. 'Зинченко В. П., Мунипов В. IJ. Основы эргономики. Москва, 1979

З Основы инженерной психологии / Под ред Б Ф Ломова. Москва, 1977

4. Справочник по инженерной психологии Москва, 1982

5 Трофимов Ю. Л. Техническое творчество в САПР. Психоло­
гические аспекты Киев, 1989

6 Эргономика Ленинград, 1988

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: