Академічне релігієзнавство

Академічне релігієзнавство розглядається як історичне явище, яке функціонує в еволюції людства. В дослідженнях релігії виступає як складова людської культури і як одна з форм духовного засвоєння дійсності.

Академічне релігієзнавство як галузь гуманітарного знання здійснює об'єктивний аналіз релігії, її теорій, етичне осмислення, вивчає еволюцію релігійності, процесів секуляризації духовного життя суспільства й принципів формування світогляду. Воно досліджує релігію в цілому як форму суспільної свідомості. Лише релігієзнавство аналізує істинність релігійних переконань, виходячи з послідовних філософських позицій. Воно носить світський, переважно науковий (або наукоподібний) характер. Академічне релігієзнавство іноді помилково пов´язують з атеїзмом, протиставляючи його богословському. Проте світськість, академічність релігієзнавства - не вияв ворожості до релігії, як дехто прагне його тлумачити.

Особливістю академічного релігієзнавства є його позаконфесійність, прагнення дотримуватись світоглядного нейтралітету та толерантності щодо релігії, - якості, які відсутні у богословському, конфесійно зорієнтованому релігієзнавстві.

Основні представники:Мірча Еліаде, Суінберн.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: