Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Розвиток мовлення молодших школярів




Дитина приходить до школи, практично володіючи певним словником мови та її граматикою. Істотним у дальшому розвитку її мовлення є те, що вона вперше починає свідомо вживати різні форми слова.

Щоб формувати способи розвитку думки в мовленні учнів початко­вих класів, зазначає В.В. Андрієвська, необхідно: 1) створювати в них активну установку на адекватну передачу думки в мовленні; 2) підбирати завдання, у виконанні яких поєднувалося б розв'язування мислительних і комунікативних задач; 3) допомагати учням усвідомлювати типові по­рушення структури в мовленні їхніх товаришів; 4) сприяти їм в усвідом­ленні та аналізі власних прийомів уточнення думки в мовленні; 5) вироб­ляти в учнів спеціальні форми самоконтролю власного непідготовленого мовлення.

Граматичні знання, уміння і навички мають формуватись з максималь­ною активізацією мислительних дій, які мають підняти їх не тільки на номінальний, термінологічний, а й теоретичний рівень. Тільки при такій умові граматичні знання будуть відігравати провідну роль в: оволодінні учнями мовлення (В.В.Рєпкін).

Розвиток мовлення у молодших школярів багато залежить від розвитку у першокласників мовного слуху. Для усвідомлення звука, як одиниці мов­лення, учень має навчитися виділяти його із звукового комплексу (слова), знаходити-чути і впізнавати в інших звукових спілкуваннях, зіставляти звуки, які висловлюються окремо та у словах, встановлювати звуковий склад, співвідношення між звуками і буквами у словах. Неодмінною пе­редумовою успішного засвоєння залежностей між звуковою і графічною системами мови є звуко-буквенний аналіз слів. Основа звуко-буквенного аналізу - це чітке усвідомлення двох знакових систем, що служить для зображення тієї самої мовної одиниці - слова. Перехід від однієї звукової системи (орфографічної) до іншої (фонематичної) вимагає від учнів пев­ного ступеня абстракції (М.С. Ващуленко, Н.Ф. Скрипченко).


14О







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных