Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Індивідуально-типологічні особливості молодших школярів




На формуванні вольових та інших якостей особистості молодшого школяра позначається тип його нервової системи, що є основою його темпераменту.

Під впливом навчання і виховання у дітей молодшого шкільно­го віку формуються такі риси характеру, як цілеспрямованість, аку­ратність, любов до праці тощо. Важливою умовою формування рис характеру є життя учнів у шкільному колективі, їх участь у дитячих організаціях. Положення про те, що формування особистості відбу­вається головним чином у взаєминах з однолітками, товаришами по навчанню і дорослими, що оточують ЇЇ, є незаперечним у педагогіці і психології. Причому підкреслюється першорядна роль стосунків учнів у групі чи колективі, в якому вони постійно займаються навчальною діяльністю, грою тощо. Успіх у формуванні рис характеру в молодших школярів залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце нале­жить єдності вимог школи і родини, позитивному прикладу дорослих, розумному застосуванню ними заохочень і покарань (М.Ф. Добринін, В.І. Абраменко та ін.).

Уважного індивідуального підходу потребують діти, які вчаться посе­редньо. Однак нерідко, учень, який одержав "шестірку", затратив більше зусиль, ніж той, якому поставили "дванадцять". Тому вчителеві важливо


помічати зусилля "середнього" учня, його ставлення до учіння, й відпо­відно оцінювати їх. Окрилений заслуженою похвалою, він, як правило, починає значно краще вчитись і поводитись, поступово змінювати не­гативне ставлення до учіння і учителя (В.І. Абраменко, Н.П. Зубалій, О.І. Киричук, Л.О. Скрипченко та ін.).

Індивідуального підходу потребують і ті вихованці, самооцінка яких завищена або занижена. Якщо учень занадто високої думки про себе, ба­жано більше уваги звертати на його недоліки в роботі, щоб він усвідо­мив: ставлення до нього визначається справжніми, а не бажаними успі­хами. Ті школярі, які недооцінюють себе, природно, потребують підкрес­лення навіть ледь помітних успіхів. А якщо вони розгублені від невдачі, вчителю треба показати їм, що він у них вірить і чекає нових досягнень у навчанні і поведінці. Таким чином, усвідомлювання себе здійснюється як завдяки судження інших, так і оцінці учнем власної учбової і трудової діяльності (Л.С. Сапожникова). У молодших школярів формується само­повага до себе. Зважаючи на зв'язок самоповаги з успіхами у навчанні деякі вчителі намагаються часто хвалити своїх учнів, щоб сформувати у них повагу до себе. Помірна похвала корисна для розвитку "Я-образу", але така, яка не відповідає успіхам дітей може привести дітей до думки, що в кожній справі їм нема рівних, що вони в центрі Всесвіту. У таких дітей можуть сформуватись такі риси, які створюють проблеми у спіл­куванні з ровесниками і вчителями, приводити до соціальної байдужості (Г. Крайгтаін.)






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных