Загальна характеристика юнацького віку

Вік - категорія конкретно-історична. Підлітковий і юнацький вік на арені соціального розвитку з'явилися, коли період підготовки до дорос­лого життя в суспільстві став складним і тривалим. В психологічному плані юність вирішує задачі завершального самовизначення й інтеграції у спільність дорослих людей (набуття Его-ідентичності за Е. Еріксоном, самовизначення за Д.Б. Ельконіним, життєвого плану за І.С. Коном, інте­лектуального дозрівання за Ж. Піаже, Г.С. Костюком, пошук сенсу жит­тя за В. Франклом, К. Обуховським, самореалізації та індивідуального розвитку за А. Маслоу, прагнення до успіху в діяльності за А.В. Мудри-ком, зростанням сили „Я" та здатності проявити свою індивідуальність в умовах групової діяльності та інтимної близькості, дружби за Г.С. Абра-мовою, становлення якісно нової самосвідомості або "Я-концепції" за Р. Бернсом, М.Й. Боришевським, П.Р. Чаматою, І.І. Чесноковою, станов­лення моральної самосвідомості за Л. Кольбергом тощо).

Юність - перший період дорослого самостійного життя. Відпові­дальність за власну долю, за майбутнє життя визначає специфіку віку. Юність, як вважає А.В. Толстих, стає другим перехідним періодом в розвитку особистості: підліток тісно пов'язаний зі своїм дитинством, що проходить, а юнак тягнеться до молодості і зрілості, що наближаються. Засновник культурно-історичної теорії й основоположник вітчизняної наукової психології Л.С. Виготський (1896 - 1934) вказує, що в період підліткового віку відбуваються дві значущі зміни в житті дитини: орга­нічна - статеве дозрівання і культурна - відкриття свого Я, оформлення особистості і світогляду. Виникнення життєвого плану як системи при­стосування і активності, усвідомленої підлітком, завершує процес куль­турного розвитку. Працюючи над проблемою вікової періодизації психіч­ного розвитку людини він, зокрема, виділяє пубертатний (власне ранній юнацький) вік з 14 до 18 років, з кризою 17 років.

У антропологів, фізіологів і психологів не існує єдиної думки з при­воду визначення нижньої і верхньої вікової межі та її вікових підгруп. Різноманітність у визначенні вікових меж, верхніх і нижніх, пояснюється різними принципами побудови класифікації вікових періодів: антрополо­гічними, фізіологічними, демографічними, психологічними. Зробимо ко­ротенький екскурс у спроби вирішення цієї проблеми. Важливий вклад в розробку періодів життєвого циклу на основі даних антропологічних

2ОО

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: