Технології диференційованого навчання.

Диференційоване навчання - одна з головних умов розвитку творчої особистості. Принцип диференційованого підходу до учнів передбачає оптимальне пристосування навчального матеріалу та методів навчання до індивідуальних здібностей кожного школяра. Диференційоване навчання необхідно, так як спостерігаються розходження учнів у темпах оволодіння навчальним матеріалом, а також в здібності самостійно застосовувати засвоєні знання і вміння.

В основі диференціації лежать індивідуально - психологічні особливості учнів, що відрізняють однієї людини від іншої, що припускає здібності, які мають відношення до успішності виконання якої-небудь діяльності.

Технологія диференційованого навчання, як застосування різноманітних методичних засобів, є включеною, проникаючою технологією.

Диференціація як форма навчання передбачає таку організацію роботи на уроці, за якою одному учневі або групі вчитель пропонує в певній системі посильні завдання різної складності й тим самим створює сприятливі умови для розвитку й навчання кожного.

Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку:

базується на поділі учнів на 3 індивідуально-типологічні групи за темпом навчання, рівнем навченості, научуваності, пізнавальної активності та самоорганізації.

I. Етап перевірки домашнього завдання:

Розпочати цей етап доцільно з фронтальної перевірки наявності домашнього завдання в усіх учнів з метою вилучення тих, що його не виконали, і утворення з них четвертої тимчасової типологічної групи за ситуативно-обумовленим чинником «ставлення до навчання». Якщо завдання досить складне, доцільно організувати диференційовану перевірку якості виконання завдання кожною або окремою типологічною групою. Варіантів диференційованої перевірки декілька. Візьмемо один з них. Працюють чотири типологічні групи.

Принцип організації диференційованої перевірки трьох інших типологіч-них груп (3-я група - високий рівень вищезазначених показників, 2-а група - середній, 1-а група - низький).

II. Підготовка до нового етапу, до активного, усвідомленого засвоєння нових знань:

Починає усне опитування за темою попереднього уроку. Починається опитування з учнів 3-ї групи. Учні 2-ї, 1-ї та 4-ї груп прослухають відповіді гарних учнів, що сприяє міцнішому запам'ятовуванню навчального матеріалу, оскільки учням 3-ї групи немає сенсу слухати відповіді інших, вчитель залучає їх до самостійної роботи. Потім відповідають учні 2-ї групи і теж отримують завдання. Опитування учнів 1-ї і 4-ї груп проводиться за уваги учнів тільки цих двох груп або навіть індивідуально на фоні самостійно працюючого класу. І учні 4-ї групи розформовуються: ті що потрапили до неї, випадково, надалі працюють з учнями 2-ї групи, ті ж учні, що з уроку в урок не виконують домашніх завдань, приєднуються до 1-ї групи.

III. Етап засвоєння нових знань:

При першому поясненні вчитель може назвати додаткові джерела інформації з теми, які можуть зацікавити учнів 3-ї групи і спонукати їх до самостійного пошуку знань. При другому поясненні для учнів 2-ї та 1-ї групи вчителю необхідно виділити вузлові питання, які нададуть можливість учням побачити не тільки окремі явища, а й зв'язок між ними. При третьому поясненні для учнів 1-ї групи (у нас це найнижчий рівень) треба застосувати серію навідних запитань, які б допомогли їм здійснити такі розумові операції, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування на відповідному рівні.

IV. Первинна перевірка розуміння нового матеріалу:

Учням 1-ї групи призначаються загальні питання, що потребують відповіді «так» чи «ні». Учням 2-ї групи слід давати питання, що вимагають більш розгорнутої і аргументованої відповіді. Учням 3-ї групи проблемні питання.

V. Первинне закріплення знань:

VI. Закріплення знань:

VII. Узагальнення та систематизація:

Основний метод роботи на цьому етапі уроку - метод керованої самостійної роботи.

Особливості керування навчальним процесом в умовах диференційованого навчання на цих етапах уроку полягають у загальній контрольованості результатів роботи кожної типологічної групи і кожного учня в її складі на кожному етапі уроку.

Тобто така організаційна структура уроку надає можливість для поєднання технології диференційованого та індивідуалізованого навчання.

VIII. Контроль і систематизація:

IX. Підведення підсумків уроку:

X. Інформація про виконання домашнього завдання, інструктаж про виконання:

Домашнє завдання обов'язково диференціюється відповідно до індивідуально-типологічних особливостей учнів. Вчитель повинен забезпечити розуміння мети домашнього завдання, змісту та способів його виконання, тобто повинен створити умови для його успішного виконання всіма учнями відповідно до їхньої «зони найближчого розвитку».

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: