Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






В.О.Сухомлинський про естетичне вих..




Виховання естетичних цінностей і формування вміння створювати прекрасне. Естетичне виховання, на думку Сухомлинського, це – виховання красою, виховання прагнення жити за законами краси. Вказуючи на українську народну мудрість, яка гласить: "Тримаючи в руках скрипку,

людина не здатна на погане", видатний педагог поставив у Павлиші провідним завданням естетичного виховання, образно кажучи, дати в руки кожній дитині скрипку, або навчити розуміти, цінувати і створювати прекрасне. Естетичну насолоду школярі отримували в ході спостережень серед природи, де вони навчалися у молодшому шкільному віці творити казку... Дітям пояснювали, що людина стала людиною не тільки тому, що навчилася своїми руками робити знаряддя праці, а й тому, що навчилася цінувати і створювати красу навколишнього середовища. Уособленням останнього у Павлиській середній школі стали свята квітів – конвалій, тюльпанів, бузку, троянд, хризантем. Засобами естетичного виховання були також музика, живопис, краса образів художніх творів та казки.

 

53. Вимоги до вчителя в пед. Спадщині Сухомлинського

Мета його пед творчості — формування всебічно розвиненої особистості. Василь Олександрович створив реальний зразок особистості з живими думками і почуттями, визначив її вчинки і дії. При цьому він обгрунтував шляхи, засоби і методи формування людини відповідно до цілей суспільства з урахуванням індивідуальних і вікових особистостей розвитку дитини. Василь Олександрович ставив високі вимоги до вчителя, вимагав, щоб він був авторитетом для дітей. Під авторитетом він розумів не звеличеність і відокремлення від дітей ерудицією, вимогами і формальним управлінням дитиною. Як видно з книги "Серце віддаю дітям", важливе значення мають, багатогранні емоційні стосунки з дітьми в дружному колективі, де вчитель не лише наставник, а друг і товариш.

54. Пед діяльність і погляди М.І.Пирогова. Його робота «Питання життя»

В історію педагогіки ввійшов як теоретик у галузі педагогіки та організатор народної освіти. Лікар, хірург, засновник галузі санітарії. Проти фізичних покарань (Стаття «Чи треба сікти дітей, в присутності інших дітей») Ідеї: людяності в вихованні(виховання загальнолюдських цінностей, давати широку загальну освіту, основне завдання навчання і виховання підготовка розумово-розвиненої людини, а не вузько обмеженого фахівця); прихильник виховую чого навчання.Розробив свою власну систему освіти: 1.елементарна початкова школа - (2роки), 2. Класична і реальна прогімназії (4р) 3. Класична гімназія (5), реальна (3). 4. Університети та інші ВНЗ. У статті «Питання життя» проти станової системи освіти в країні, вузькопрофесійної підготовки молоді. Головне завдання освіти й виховання: підготовка розумово розвиненої, широко освіченої людини. Велика увага моральному вихованню.(внутрішньої людини, чесної, правдивої, щирої)

 

55. Пед ідеї педагогів-гуманістів епохи Відродження XIV-XVI ст. Епоха Відродження дала основну ідею-гуманізму-любов до дитини, поважне ставлення до неї, врахування вікових особоливостей, індивідивіждуальнихх, психолог-х. Проти фіз.. покарань. Педагоги-гуманісти піддали різкій критиці всю середньовічну систему виховання і навчання, протиставили їй таке виховання, що розвиває людину розумово і фізично, формує в неї високі моральні якості.

Франсуа Рабле запропонував i описав нове гуманістичне виховання, яке пов’язав передусім з реальними, практично корисними заняттями. Джерелом знань служать не тільки книги, а й вивчення природи шляхом безпосереднього спостереження, бесіди, які збуджують дитячу думку, а також широке знайомство з оточуючим життям. Ф. Рабле пропонує давати дітям універсальні знання (мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право, фізичне виховання). Важливою складовою частиною різнобічного виховання він вважав мистецтво. Мiшель Монтень вперше висуває ідею пріоритету морального виховання перед освітою (цю ідею в подальшому підхопив i розвинув відомий педагог XVII ст. Дж. Локк)М.Монтень виступає за справжню науку, яка вивчає не книги, а речі, не займається пустими роздумами, а спирається на досвід і розумне пояснення фактів. Вважав, що освіта повинна розвивати розум учнів, самостійність їх думок, критичне ставлення до будь-яких поглядів і авторитетів. Саме основне, на думку М.Монтеня, прищепити смак і любов до наук.


56. Форми організації навчання в укр. Етнопедагогіці.

Етнопедагогіка - це наука про народний досвід виховання і навчання підростаючих поколінь, виховну мудрість певної етнічної спільності людей. Вона ґрунтуються на таких принципах,, як природо відповідність, народність виховання і самодіяльність учнів у процесі навчання й виховання, а також гуманізм, зв'язок виховання з життям народу, виховання в праці, урахування вікових, індивідуальних та генетичних особливостей учнів, єдність вимог і поваги до особистості, поєднання педагогічного керівництва і самостійності учнів, практичне оволодіння культурно-історичним досвідом рідного народу, повна і глибока довіра до дитини та віра в її сили й можливості. Вони покликані формувати поведінку дитини, її практичний досвід.

В українській етнопедагогіці використовуються три форми організації дітей:

індивідуальна;

групова;

фронтальна (масова).

До індивідуальних форм організації виховання відносимо догляд дорослих за дитиною; до групових - виховання дітей у сім'ї, участь дітей і молоді в об'єднаннях ровесників; до фронтальних - участь молоді в праці, додержання народних традицій, свят.Кожна з цих форм може по різному виявлятися на кожному етапі життя.

57. Методи виховання в українській етнопедагогіці.

Укр. Етнопедагогіка- цілісна система знань, ідей, форм і методів роботи з дітьми. Вони грунтуються на таких принципах,, як природовідповідність, народність виховання і самодіяльність учнів у процесі навчання й виховання, а також гуманізм, зв'язок виховання з життям народу, виховання в праці, урахування вікових, індивідуальних та генетичних особливостей учнів.Методи.заохочення і покарання. це і колискова пісня, і казка або скоромовка, і народні ігри, які будять розум, спонукають дитину замислитися над невідомими явищами, почуттями людей.Для того, щоб дитина зрозуміла, що вчинила недобре, застосовувалися жартівливі примовки..Як міра покарання застосовувалося і биття дітей, проте погляди на це явище були різними: "Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не побояться", "Рідна мати високо замахує, а помалу б'є".Батькові іі матері в сім'ї відведена найвища роль — авторитарна. До батьків діти звертаються із пошаною, на "Ви.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных