Партійні системи та їх типологія

⇐ Предыдущая 13 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒

Партійні системи формуються на основі стійких зв´язків і відносин партій різного типу між собою.
Об´єктивно їхня взаємодія не може не позначатися на прийманні політичних рішень у державі, а це у свою чергу визначає місце та роль партій у політичному житті суспільства, у його політичній системі.
Від партійної системи, як важливого складника політичної системи, безпосередньо залежить стабільність та ефективність діяльності політичної системи, зокрема, тривалість існування уряду в даному складі, відсутність політичних конфліктів тощо.
Відповідно до кількості партій М. Дюварже виділив такі партійні системи: однопартійну (неконкурентну); двопартійну (біпартійну); багатопартійну (конкурентну) і мультипартійну.
Сучасні партійні системи:

Тип партійних систем	Ознаки	Переваги	Недоліки	Приклади
Однопартійна	• Одна легальна партія, що відіграє домінуючу роль у державі; • Зрощення партійного апарату з державним; • Авторитарний або тоталітарний політичний режим	Шляхом жорстокої дисципліни здатна мобілізувати виробничі й людські ресурси в критичні для держави часи	• Висока людська ціна перемог; • Потенційна нестабільність і крах системи внаслідок перенапруження і виснаження цих ресурсів	Італія, Німеччина 30-х років, СРСР 60-80-х років; Куба, Північна Корея, Ірак, Лівія, Кенія
Гегемоністська	• Одна провідна партія, інші — партії-сателіти; • Зрощення партійного апарату з державним; • Авторитарний або тоталітарний режим	Схожі з однопартійною	Схожі з однопартійною, трохи "м´якші"	Країни Східної Європи в 40- 80-х роках; Китай, В´єтнам
Домінування	• Кілька партій, тривала (понад 20 років) і безперервна перемога однієї з партій у конкурентній боротьбі на виборах; • Формування складу уряду лише домінуючою партією; • Демократичний політичний режим	Стабільність однопартійного уряду внаслідок відсутності в ньому внутрішніх конфліктів	Надмірна бюрократизація і потенційно висока корумпованість управлінських структур	Швеція (1932-1976), Японія (1955-1995)
Двопартійна	• Кілька партій, серед них — дві значно потужніші за інших; • ормування складу уряду однією з двох партій, що перемогли на виборах; • Впливова опозиція з боку партії, що програла вибори; • Демократичний політичний режим	Стабільність однопартійного уряду внаслідок відсутності в ньому внутрішніх конфліктів	• Надмірна концентрація сил на міжпартійному протистоянні; • Консерватизм виборчого процесу	США, Великобританія, Австралія, Нова Зеландія
Обмеженого плюралізму	• Багато партій, серед них потужних (представлених у парламенті) — кілька, а в уряді ще менше; • Позасистемної опозиції немає; • Демократичний політичний режим	Орієнтація партій на участь в уряді, відсутність гострих ідеологічних суперечностей	Ймовірна нестабільність урядових коаліцій	ФРН, Франція, Литва, Болгарія, Австрія, Чехія
Поляризованого плюралізму	• Багато партій, серед них потужними є крайні праві і крайні ліві; • Формування уряду партіями центру; • Гостре ідеологічне розмежування між центром і право-лівою опозицією; • Демократичний політичний режим	У разі сили політичного центру — стабільний уряд з одночасним представництвом в парламенті полярних ідеологій	У разі слабкості політичного центру можливість приходу до влади крайніх сил	Італія, Латвія, Словаччина
Атомізована	• Багато партій або їх зовсім немає, кількість партій значення не має — всі вони невпливові; • Уряд формується або на позапартійній основі, або на засадах широкої коаліції; • Авторитарний або демократичний режим	Можливість тимчасового зосередження уваги на загальнонаціональних проблемах	Потенційна нестабільність усієї політичної системи	Україна, Польща, Грузія початку 90-х років, Уругвай, Парагвай, Гаїті, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан

В Україні нині функціонує атомізована партійна система крайнього плюралізму, яка еволюціонує в бік стабільної системи поляризованого плюралізму. Цей висновок підтверджується насамперед тим, що в політичному спектрі України більшість політичних партій займають центристські позиції і ставлять собі за мету побудову демократичної правової держави, що ґрунтується на ринкових відносинах, виступають за рівноправність різних форм власності, політичний плюралізм.
Наведений вище перелік можливих класифікацій партійних систем не є вичерпним, не охоплює все розмаїття теоретичних підходів та комбінацій їх, які застосовують до аналізу цих систем. Кордони між різними типами партійних систем дуже прозорі, і це також слід враховувати, аналізуючи їх.
Отже, наявність (або відсутність) партійної системи в суспільстві є одним із показників конкурентного стану і стадії його розвитку, ефективності існуючої в ньому політичної системи.

⇐ Предыдущая 13 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных