ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Політична теорія В.ЛипинськогоНаприкінці XIX – на початку XX ст. в українській політичній думці переважали ідеї соціалізму. Лібералізм в Україні не набув такого поширення, як у країнах Західної Європи. Більш помітне місце в історії української політичної думки посідають ідеї консерватизму, які особливо активізувались у XX ст. В’ячеслава Липинського прийнято вважати найвідомішим українським консерватистом. Він виступив одним із організаторів Української демократичної хліборобської партії, у 1918-1919 рр. був послом гетьманського уряду та УНР у Відні. Автор праці “Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму” (1926). У цій праці: -вважав, що тільки власна держава, побудована українською нацією на своїй етнографічній території, врятує націю від економічного розпаду та анархії; - В. Липинський вважав, що лише демократія може стати основою державності; - ідеальною формою державності для України вчений вважав конституційну монархію.. Це має бути трудова, правова і спадкова монархія на чолі з гетьманом Гетьман як спадковий монарх уособлює собою авторитет держави; - разом з гетьманом управління державними й суспільними справами здійснює аристократія – найкращі представники нації, незалежно від їх соціального походження. Основу аристократії складають шляхта і хліборобський клас. - аристократія виступає як класократія – влада найкращих представників усіх суспільних класів і станів, яка забезпечує єдність нації і заперечує буржуазний парламентаризм, соціалізм і націоналізм, які роз’єднують націю за партійною, класовою і етнічною ознаками; - нація у В. Липинського виступає як політична спільність, яка включає в себе усіх громадян держави, незалежно від їхньої етнічної приналежності. Забезпеченню єдності нації сприяє територіальний патріотизм – любов до своєї землі; - важливою умовою побудови держави Липинський вважав її релігійну єдність. Тільки християнська етика спроможна створити моральний клімат, необхідний для державного будівництва; - Липинський наголошував, що географічне положення України, її історичне минуле та економічні інтереси вимагають економічного і воєнного союзу суверенної Української держави з Росією і Білоруссю. 20.Українська політична думка 40-80-х рр.. XX ст. (рух шістдесятників, політичні концепції українських вчених зарубіжжя) Особливо популярними соціалістичні ідеї стали в перші десятиліття XX ст. Історичні події цієї епохи, в першу чергу Жовтнева революція в Росії, підтверджували марксистське вчення, значного впливу якого зазнала й Україна. Найвідомішими представниками соціалістичного напряму політичної думки України першої половини XX ст. були Іван Франко і Леся Українка, які симпатизували соціал-демократизму. Іван Франко – поет і публіцист, філософ, вчений-дослідник, громадсько-політичний діяч. Ідеї марксизму справили істотний вплив на формування світогляду й політичних поглядів І. Франка. Вчення Франка: - піддає гострій критиці ряд марксистських положень, передбачає негативні наслідки реалізації деяких постулатів марксизму; - Франко підкреслював, що експлуататорські держави з їхнім правом були окремою від народу політичною силою, яка протистоїть народові. Буржуазний парламентаризм є зайвим для трудящих, оскільки парламент представляє інтереси виключно шляхти і буржуазної інтелігенції; - Франко не розглядав пролетаріат як основну силу революції і не поділяв марксистської ідеї стосовно так званої історичної місії пролетаріату. Разом з тим, він стояв на принципах соціалізму; - новий соціально справедливий устрій базуватиметься на самоуправлінні общин об’єднаних між собою вільною федерацією; - політична свобода – це відсутність політичного тиску згори на народ, відсутність держави як сили примусу. Головний засіб здійснення народом своєї влади – це громади, які виконують усі функції управління суспільством: господарсько-економічну, культурно-освітню, судову. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|