Етапи становлення і розвитку партійної системи України

Партія (лат. рагtis – частина) – це частина більшої спільності або цілісності. Це поняття використовувалося ще в античному світі для позначення політичної організації.

Партія відрізняється від суспільно-політичного руху, тим, що рух не має характерних для партії організаційної структури та детально розробленої політичної програми; від групи інтересів тим, що не прагне до завоювання державної влади, а обмежується лише здійсненням впливу на неї.

Політична партія – це добровільне та організаційно оформлене об’єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.

Зародки політичних партій у вигляді станових угруповувань склалися ще в рабовласницькому і феодальному суспільстві. Політичні партії в сучасному їх розумінні виникли лише у другій половині XIX ст.

У розвитку партій як суб’єктів політичної діяльності М. Вебер виділяє три стадії: аристократична котерія (угруповання); політичний клуб; масової партії.

Відбиваючи соціальні інтереси, партія створює певну ідеологію, спрямовану на захист соціальних інтересів. На основі обраної ідеології визначається політична доктрина партії, яка формулює її політичні цілі, втілені в програму. Політична доктрина встановлює зв’язок між ідеологією та політичною практикою і є інструментом боротьби за державну владу в суспільстві. У свою чергу, програма партії, яка розробляється на основі ідеології і політичної доктрини, об’єднує членів партії і є основою їхніх спільних дій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: