Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Основні типи виборчих систем сучасності




Виборча система – це сукупність певних правил і процедур, які визначають результати виборів. Виділяють три моделі виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана.

Найпростішою і найпоширенішою є мажоритарна виборча система. Характерні риси мажоритарної виборчої системи:

- переможцем на виборах вважається той кандидат, який набрав більшість голосів. Ця більшість може бути абсолютною або відносною, тому виділяють мажоритарні системи абсолютної і відносної більшості:

1. за мажоритарної системи абсолютної більшості переможцем вважається той кандидат, який набрав не менше, ніж 50 відсотків плюс один голос усіх голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

2. за мажоритарної системи відносної більшості перемагає той кандидат, який отримав більше голосів, ніж кожен окремо взятий з інших кандидатів;

- за мажоритарною системою вибори можуть проводитись як в одномандатних, так і в багатомандатних виборчих округах

Модель мажоритарної виборчої системи функціонує у США, Канаді, Великобританії, Франції, Японії, Австралії, Індії та інших країнах.

У багатьох країнах Європи застосовується пропорційна виборча система. Характерні риси пропорційної виборчої системи:

- місця в парламенті отримуються партіями або виборчими блоками пропорційно кількості поданих за них голосів. За цієї виборчої системи виборці голосують за політичні партії чи виборчі блоки і практично не орієнтуються на конкретну особистість;

- пропорційна система має декілька варіантів голосування:

1. виборець обирає партію або виборчий блок, які попередньо визначають список своїх кандидатів;

2. виборець обирає не тільки партію або виборчий блок, але й визначає, кого саме із запропонованих політичними силами кандидатів він обирає (преференційний принцип);

- за пропорційної системи вибори проводяться або в одному загальнодержавному окрузі, або в багатомандатних округах.;

- після того як виборці виразили свою волю, а голоси підраховані, визначається виборний метр, або виборча квота, тобто найменше число голосів, яке необхідне для обрання одного депутата. Застосовуються різні способи визначення виборчого метра (квоти). Найпростіший спосіб полягає в тому, що квота визначається діленням загальної кількості поданих у даному окрузі голосів на кількість мандатів, які розподіляються. Розподіл мандатів між партіями проводиться діленням отриманих ними голосів на квоту. Скільки разів квота вкладається в кількість отриманих партією голосів, стільки мандатів вона отримує.

Поширеною є також змішана виборча система, яка поєднує елементи мажоритарної і пропорційної систем: одна частина парламенту обирається за мажоритарною системою, а друга частина – за пропорційною. При голосуванні виборець отримує два бюлетені, одним з яких він голосує за особу, а другим – за партію.

54.Становлення виборчої системи України (політико-правовий аспект)(53)

55.Концепції етнічності в політичній науці (примордіалізм, інструменталізм)

На сучасному етапі поняття "етнос" стало науковим і використовується для позначення всіх історичних типів людських спільнот від племен та народностей до сучасних націй.

Етноси — це людські міжпоколінні спільноти, які різняться одна від одної особливостями культури, способом життя, стереотипами поведінки, переважно розмовляють однією мовою. У звичному для нас розумінні, це такі спільноти як українці, росіяни, угорці, євреї, цигани, грузини та ін.

Етнічність (англ. "ethnicity") — це поєднання таких специфічних рис, які характеризують певні етноси або етнічні групи. Етнічність — це такі збережені і передавані 3 покоління в покоління звички, від яких людина неспроможна відмовитись, але може внести до них певні корективи.

Природа етносу або ж етнічності викликала зацікавлення в західній науці. Вчені по-різному трактують природу етнічності, власне сам факт довготривалого чи короткотривалого існування етнічних спільнот.

Можна виокремити три основні концепції, які пояснюють природу етнічності: примордіалістська, інструменталістська та конструктивістська.

1. Примордіалістська концепція етнічності. Автори цієї концепції розглядають етнічність як вроджену властивість людини. Етнічність — постійна характеристика людського буття, вона супроводжує людину від народження до смерті.

2.Інструменталістська концепція етнічності. Цей напрям ще називають теорією ситуативної, або мобілізованої, етнічності.

Етнічність інструменталісти (ситуаціоністи) трактують як почуття солідарності, сформоване у великої групи людей за певних обставин. Етнічність — це своєрідне джерело ресурсів, до яких звертаються лідери задля досягнення поставленої мети. Ця мета переважно є політичною.

3. Конструктивістська концепція етнічності. Конструктивізм — це своєрідна спроба поєднати два попередні підходи трактування етнічності. Вони не заперечують примордіальності (первинності) етнічних спільнот, але подальший їх розвиток розглядають через призму соціальної структури суспільства.

Конструктивізм акцентує увагу на сучасних тенденціях зникнення традиційних культур і виникнення націй сучасного типу.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных