Політична система суспільства. — 2 год.

Завдання

До семінарських занять

з «Політології»

для студентів спеціальності «»

Політика як соціальне явище. Предмет і методи політології — 2 год.

Питання до заняття:

1. Суть та основні концепції політики.
2. Поняття політології. Предмет та об’єкт досліджень.
3. Функції політології.
4. Методи політології
5. Історія формування політології як науки.

Методичні вказівки

Мета семінарського заняття — поглиблення у студентів знань того, чим є політика та яким чином вона виникла, з яких елементів складається та які функції виконує. В ході занятті студент повинен зрозуміти особливості предмету та об’єкту політології, поглибити розуміння функцій та методів політичної науки. В ході заняття студент повинен засвоїти наступний термінологічний мінімум: політика, політологія, структура політології, закон/закономірність політології, закон поділу влади, закон функціонування, закон розвитку.

Теми рефератів

1. Політологія та міждисциплінарні галузі наукового знання

2. Мова політології та мова політики

3. Національні школи політології

4. Політична наука як соціальний інститут

5. Характер взаємозв’язку методології та методів політичної науки

6. Кількісні та якісні методи у політичних дослідженнях

7. Межі коректного використання кількісних методів в політології

8. Перспективи використання якісних методів у політичній науці

9. Специфіка методів порівняльного аналізу

Контрольні питання та практичні завдання з теми

1. Коли виникає політика, як специфічна сфера діяльності суспільства?
2. Для чого у сучасних умовах навіть пересічному громадянину необхідне розуміння політичних явищ та процесів?
3. Яким чином можна визначити сутність політики?
4. Чому політика – це явище суспільного життя?
5. Що являє собою політологія як наука і у чому суть предмета цієї науки?
6. Чому не зовсім вірним є твердження, що предметом політології є політика?
7. У чому полягає сутність діалектичного та системного методів дослідження політичних систем, процесів і явищ?
8. Чому у політології використовується біхевіористський метод?
9. У чому полягають головні функції політології: пізнавально-світоглядної, методологічної, виховної.

Рекомендована література:

Основна

1. Вебер М. Избранные произведения.- М., 1990.
2. Гелей С., Рутар С. Основи політології.- Львів, 1996.
3. Гелей С., Рутар С. Політологія.- К., 1999.
4. Казанцев А.А. Политическая наука: проблема методологической рефлексии. Обзор круглого стола // Полис. 2001. № 6
5. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Конспект лекцій.-К., 1999.
6. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія.- Львів,2001.

7. Пугачев В.П. Политология: Справочник студента. — М., 1999.

8. Політологія: Підручник/ М.І. Панов, Л.М. Герасіна, В.С. Журавський та ін. — - К.: Ін Юре, 2005.

Додаткова

1. Балуев Д. Введение в политический анализ. М., 2002.

2. Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. М., 1994.

3. Мангейм Дж. Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования. М., 1999.

4. Страус А., Корбин Д. Основы качественного исследования: Обоснованная теория. Процедуры и техники / Пер. с англ. М., 2001

Тести

1. Політологія вивчає:

а) культуру, ринок, владу,

б) природу, людину, політику,

в) владу, політику, державу,

г) право, державу, суспільство,

) природу, політику, етноси.

2. Політологія відноситься до наук:
а) технічних,
б) природних,
в) громадських,
г) психологічних,
д) історичних.

3. Політологія як наука найбільш тісно пов'язана з:
а) історією і географією,
б) культурологією і генетикою,
в) соціологією і антропологією,
г) філософією та економікою,
д) соціологією та філософією.

4. Об'єктом політології як науки є:
а) партії,
б) політична сфера суспільства,
в) соціальна взаємодія в суспільстві,
г) владні відносини,
д) соціальні конфлікти.

5. Категорії політології - це:
а) основні закономірності науки,
б) актуальні проблеми науки,
в) роль політології в суспільстві,
г) поняття науки,
д) методологічні проблеми науки.

6. Аналіз політичних процесів, що відбуваються в суспільстві, включає в себе функція:

а) виховна,

б) прикладна,

в) пізнавальна,

г) прогностична

д) розподільна.

7. В обґрунтуванні перспективи розвитку політичної системи суспільства виражає себе функція:

а) виховна,

б) пізнавальна.

в) методологічна,

г) прикладна,

д) правильної відповіді немає.

8. Прогностична функція політології полягає в:

а) обґрунтуванні перспектив розвитку політичної системи,

б) вихованні патріотизму громадян,

в) політичній соціалізації громадян,

г) аналізі політичних процесів, що відбуваються в суспільстві,

д) підвищенні ефективності управління державою.

9. Як самостійна галузь наукового знання політологія вперше оформилася в:

а) Китаї,
б) Японії,
в) Індії,
г) США,
д) Росії.

10. Політологія - це галузь знань:

а) теоретична,

б) практична,

в) емпірична,

г) прикладна,

д) всі відповіді вірні.

2. Історія світової політичної думки — 4 год.

Питання до заняття:

1. Політична думка Стародавнього Сходу: конфуціанство, легізм, даосизм, моїзм.
2. Політичні доктрини античності.
3. Римське право і політика.
4. Політична думка Середньовіччя.
5. Характеристика політичних теорій епохи Відродження та Нового часу.
6. Особливості політичної думки періоду Реформації.
7. Н. Макіавеллі і макіавеллізм. Розгляд твору Н. Макіавеллі «Володар».
8. Консервативний напрямок політичної думки (Т. Гоббс, В.Г.Ф. Гегель).
9. Ліберальні погляди та ідея розподілу влад (Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант).
10. Радикалізм у політичній думці Нового часу (Ж-Ж. Руссо, К. Маркс).
11. Політичні вчення в США в період боротьби за незалежність (Б. Франклин, Т. Пейн и Т. Джефферсон; Дж. Адамс, А. Гамильтон и Дж. Мэдисон).
12. Сучасна зарубіжна політологія: основні ідеї та напрямки дослідження політики.
13. Становлення політичної думки в Україні.

14. Народництво у політичній думці ХІХ ст. та його основні ідеї (М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов).

15. Проблема української державності у політичній думці міжвоєнного періоду (ново народники, консерватори, націонал-державники).

Методичні вказівки

Мета семінарського заняття — ознайомлення студентів із історією розвитку політичних вчень та концепцій; виявлення причин еволюціонування політичної теорії в різні історичні епохи. В ході занятті студент повинен оволодіти класичними політичними вченнями: політико-правові ідеї античності, теократичні доктрини Середньовіччя, теорії епохи Відродження та Нового часу та ознайомитися з сучасними політичними ідеями. В ході заняття студент повинен засвоїти наступний термінологічний мінімум: поліс, ідеальна/неідеальна політична форма, тімократія, олігархія, демократія, тиранія, правильна/неправильна форма державного правління, монархія, аристократія, політія, природний закон, геоцентризм, теократія, теократична держава, принцип політичного реалізму, суверенітет, суспільний договір, поділ влади, правова держава, суспільно-економічна формація, бюрократія.

Теми рефератів

1. Античні концепції демократії та їх відмінність від сучасних.
2. Ідея Арістотеля про «політію» та її втілення у сучасності.

3. Особливості політичної думки Стародавнього Риму: погляди Цицерона та Сенеки на державу і владу.

4. Погляди Н.Макіавеллі. Макіавеллізм

5. Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики

6. Раціоналістичні трактування політики і влади в працях Ж.Ж.Руссо.

1. І.Кант про правову державу

8. Співвідношення громадянського суспільства, держави і права в політичних поглядах Г. Гегеля.

9. Релігійні суспільно-політичні доктрини

1. Відродження політичної думки в Україні середини ХІХ ст.
2. Від народництва до ґрунтовних політичних концепцій (М.П. Драгоманов).
3. Проблема української державності у дослідженнях М. Грушевського, В. Липинського, О. Ейхельмана.

Контрольні питання та практичні завдання з теми

1.Загальне та особливе у поглядах Платона та Аристотеля на державу, владу, власність.

2.Особливості політико-релігійних доктрин середньовіччя.

3.Порівняльний аналіз вчень Н.Макіавеллі та Ш.Монтеск'є про політику і державу.

4.Основні ідеї марксистської концепції політики і політичних відносин.

5.Проблеми особи і держави в політичних концепціях Т.Гоббса і Д.Локка.

6.Раціоналізм як основа політичного мислення політологів Нової доби.

7.Сучасна зарубіжна політологія: основні ідеї та напрямки дослідження політики.

8.Спробуйте самостійно дати визначення таких політичних концепцій та з'ясуйте, що є теоретико-методологічною основою кожної із них: плюралізм, консерватизм, марксизм, соціалізм, комунізм, анархізм, соціал-демократизм.

9.Проаналізуйте розвиток боротьби гуманізму та раціоналізму із середньовічною схоластикою.

10. На основі ознайомлення з особливостями становлення світової політичної думки різних періодів, спробуйте проаналізувати загальні принципи її розвитку.

11. Зробіть порівняльний аналіз підходів до конкретних політичних проблем у сучасній політичній науці СІНА і Західної Європи.

12. Співвідношення понять гуманізм, раціоналізм, демократія в різноманітних політичних концепціях.

13. Загальне і особливе у сучасних ліберальних, консервативних, соціал-демократичних, соціалістично-комуністичних і християнських доктринах сучасності.

Рекомендована література:

Основна

1. Антология мировой философии. В 4-х т. — М., 1970.
2. Аристотель. Соч. в 4-х т. — М., 1981.
3. Боргош Ю. Фома Аквинский. — М., 1996.
4. Бурлацкий Ф, Загадка Макиавелли. — М., 1975.
5. Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990.
6. Вольтер Ф. Философские повести. — М., 1985.

7..Гаджиеа К.С. Введение в политическую науку. — М.,1997.

1. Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданського и др. // Антология мировой философии. В 4-х т. — Т.2. — М., 1970.
2. Гоббс Т. О гражданине. Избр.произв. — М., 1965.
3. Гроций Г. О праве войны и мира. — М., 1956.
4. Ерышев А.А. История политических и правовых учений. — К., 1998.
5. История политических и правовых учений. Древний мир. — М., 1995.
6. История политических и правовых учений. Средние века и Возрождение. — М., 1995.
7. История политических и правовых учений 17-18 вв. — М., 1989.
8. История политических и правовых учений (хрестоматия). — М., 1999.
9. Кант И. Трактаты и письма. — М., 1980.
10. Локк Дж. Избранные философские произведения. — М., 1999.
11. Лосев А. Ф., Тахо-Гади А. А. Аристотель. — М., 1972.
12. Лосев А. Ф., Тахо-Гади А. А. Платон. — М., 1972.
13. Макиавелли Н. Государь. — М., 1990.
14. Монтескье Ш. Избранные произведения. — М., 1955.
15. Нерсесянц В. С. Политические учения Древней Греции. — М., 1979.
16. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Конспект лекцій. — К., 1999.
17. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. — Львів,2001.

25. Поппер К. Открытое общество и его враги. — М.,1992.

26. Рудич Ф.М. Політологія: підручник. — К.: Либідь, 2004.

27. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. —М., 1938.

28. Руссо Ж.-Ж. Трактаты. — М., 1969.

1. Хто є хто в європейській та американській політології?: Малий політол. cловник/ (Б.Кухта, А.Романюк, М.Поліщук). — Львів, 1995.
2. Цицерон Диалоги. О государстве. О законах. — М., 1966.

Додаткова

1. Арон Р. Этапы развития социалистической мысли. — М.,1993.

2. Бернштейн Э. Возможен ли научный социализм. Политические исследования, 1991, № 4.

3. Гумплович Л. Социология и политика. — М.,1985.

4. Каутский К. К критике марксизма (Антибернштейн). М. -Петроград, — 1995.

5.Мангейм К. Диагноз нашего времени. — М., 1994.

6. Фромм Э. Бегство от свободы. — М.,1984.

7.Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия. — М., 1995.

Тести

1. Політика виникла:

а) в період первісно-общинного ладу;

б) в період розпаду первісно-общинного ладу;

в) із створення держави;

г) із створення феодальних держав.

1. Політика як термін походить від держави:

а) давньокитайської;

б) шумерської;

в) давньоєгипетської;

г) давньогрецької.

2. Політика це:

а) боротьба за владу та її здійснення;

б) мистецтво управління державою;

в) вироблення цілей і напрямків розвитку суспільства та організація його на їх досягнення;

г) все вищеозначене.

3. На думку Платона «ідеальною державою» є:

а) монархія;

б) демократія;

в) аристократія;

г) олігархія.

4. «Ідеальна держава» Платона знайшла своє відображення у сучасних:

а) демократичних системах;

б) тоталітарних системах;

в) конституційних монархіях;

г) анархізмі.

5. «Політія» Арістотеля означає:

а) царську владу, яка утверджувала справедливість у державі;

б) аристократію, що переймалась піклуванням про народ;

в) ліквідацію рабовласницької держави;

г) владу виборної більшості із кращих представників суспільства.

6. Принципи права і відповідності закона праву вперше обґрунтував і відстоював:

а) Платон;

б) Сократ;

в) Ціцерон;

г) Арістотель.

8. Особливістю Стародавньої політичної думки було те, що вона ґрунтувалась на:

а) збереженні рабовласницької держави;

б) знищенні рабства і перехід до республіки;

в) переході до демократичної системи з утвердженням права народу;

г) захисті монархії як єдиної на той час ефективної влади.

9. Головною проблемою Середньовіччя була:

а) розробка ефективної монархічної влади;

б) удосконалення ідей античних філософів про права народу;

в) пріоритетність світської і церковної влади;

г) ідеї парламентаризму.

10. Погляди Н. Макіавеллі щодо влади знайшли своє визначення і практичне втілення у тоталітарних системах тому, що вони:

а) стверджували незалежність світської влади від церкви;

б) уможливлювали ігнорування моральності у політиці заради досягнення високих політичних цілей;

в) виділяли політику як діяльність, що належить тільки владному прошарку суспільства і не допускає до себе народні маси;

г) дозволяли використовувати церкву для зміцнення світської влади.

11.Томас Гоббс відстоював:

а) абсолютну монархію як ефективну форму держави;

б) республіканський устрій держави;

в) теорію божественного походження держави і влади;

г) суверенітет народу.

12.Джон Локк започаткував основи:

а) ліберального напрямку політичної думки;

б) божественного походження держави і влади;

в) неподільності державної влади;

г) відсторонення народу від політичної діяльності.

13.Ш. Монтеск’є вперше обґрунтував:

а) неподільність і недоторканість державної влади;

б) основну мету діяльності влади – благо народу;

в) необхідність розподілу державної влади за її основними функціями: законодавство, управління (організація виконання законів), контроль та судочинство;

г) необхідність надання державі додаткових повноважень для досягнення політичних цілей.

14. Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:

а) республіканської держави, створеної на основі волевиявлення народу;

б) можливості відступу від принципів моральності політики;

в) необхідності беззаперечної покори владі та її підтримки матеріальними засобами;

г) необхідності постійного удосконалення структури влади.

15.І.Кант вважав, що:

а) право народу не може бути вище права держави;

б) справжнє призначення права полягає у тому, щоб гарантувати в державі умови самореалізації і свободи людини;

в) виконавча влада (монарха) повинна мати пріоритетність, щоб контролювати законодавчу та судову владу;

г) всі гілки влади повинні керувати правом і знаходитись у рівновазі одна до одної.

16.Концепція марксизму у політичній науці:

а) відстоює ідеї поглиблення лібералізму у плані розширення суверенітету народу;

б) базується на необхідності революційної зміни політичної системи буржуазної держави та встановленні прямого народовладдя;

в) політичним авангардом (передовим, провідником народних мас) повинні стати профспілки, які найбільш масові громадські організації пролетаріату;

г) розвиток суспільства повинен здійснюватись на основі послідовного і неухильного реформування політичної та економічної систем.

17.Основними засадами Кирило-Мефодіївського товариства були:

а) знищення кріпацтва, утворення та об’єднання християнських слов’янських республік на федеративних засадах;

б) реформування кріпацтва на основі освіченої монархії та збереженні єдності Російської імперії;

в) економічне і політичне об’єднання слов’янських народів навколо російського престолу на основі їх рівності та верховенства християнської моралі;

г) побудова економічного союзу незалежних християнських держав.

18. Володимир Антонович вважав, що:

а) польський період панування в Україні забезпечив утвердження в ній ідей рівності та демократії;

б) тільки в союзі з російським народом Україна може стати незалежною демократичною державою;

в) український народ нездатний і не хоче будувати власну державу. Допомогти йому в цьому повинні Європейські народи;

г) побудова незалежної національної держави є віковічним прагненням українців.

19.Михайло Драгоманов у своїх політичних поглядах відстоював:

а) необхідність «чистоти засобів», моральності у політиці;

б) революційний шлях перетворень в Україні і Росії та побудови незалежної держави;

в) нерозривність політичних перетворень в Україні і Росії;

г) принцип Н. Макіавеллі «ціль виправдовує засоби» в політиці.

20.Михайло Грушевський вважав, що пріоритетними інтересами в українській державі повинні бути:

а) інтереси еліти суспільства, яка вела б за собою народ;

б) інтереси бізнесу, як активної економічної сили;

в) інтереси трудового народу в цілому, як головної продуктивної сили;

г) вільного селянства, як найбільш масової частини суспільства.

Політична система суспільства. — 2 год.

Питання до заняття:

1. Поняття політичної системи.
2. Структура політичної системи.
3. Функції політичної системи.
4. Типологія політичних систем.
5. Політична система України та її трансформація.

Методичні вказівки

Мета семінарського заняття — ознайомлення студентів з принципами діяльності політичних систем, детальне вивчення структурних елементів, функцій, цілей функціонування політичних систем; виявлення причин існування численних класифікації політичних систем. В ході занятті студент повинен вміти охарактеризувати основні та другорядні функції політичних систем в якості важливих чинників розвитку суспільства. В ході заняття студент повинен засвоїти наступний термінологічний мінімум: політична система, функції політичної системи, політичний процес, політична інфраструктура.

Теми рефератів

1. Теорія політичних систем Д. Істона і Г. Алмонда.

2. Основні характеристики сучасних політичних систем.

3. Типологія і функції політичних систем, механізми їх функціонування.

4. Особливості формування політичної системи України.

1. Актуальні проблеми вдосконалення політичної системи в Україні.
2. Порівняльна схема особливостей політичних систем України, Франції і Польщі.
3. Перехідний тип політичних систем.
4. Змішаний тип політичних систем.

Контрольні питання та практичні завдання з теми

1. Що являє собою політична система суспільства?

2. У чому головне призначення політичної системи?

3. У яких випадках суспільство буде підтримувати політичну систему і у яких – протистояти їй?

4. Які умови необхідні для формування політичної системи суспільства?

5. Що входить до організаційної (інституційної) підсистеми і її призначення?

6. Призначення нормативної підсистеми.

7. Призначення інформаційно-комунікативної підсистеми.

8. Роль культурно-ідеологічної підсистеми у функціонуванні політичної системи суспільства.

9. Охарактеризуйте основні функції політичної системи суспільства.

10. Класифікація політичних систем за Г. Алмондом, що у цій класифікації прийнято у якості системотворчого чинника?

11. Класифікація політичних систем за типом політичного режиму.

12. Головні проблеми формування і функціонування політичної системи України.

13. Без яких відносин неможливе організоване існування суспільства? Чому?

Рекомендована література:

Основна

1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Конспект лекцій.-К., 1999.

2. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія.- Львів,2001.

3. Бебик В.М. Політологія: теорія, методологія, практика.- К., 1997.

4. Брегеда А.Ю. Основи політології.- К., 1997.

5. Гелей С., Рутар С. Політологія.- К., 1999.

6. Лазоренко О.В., Лазоренко О.О. Теорія політології: Навч. посібник.- К., 1996.

7. Політологія /За ред. О.Бабкіної, В.Горбатенка.- К., 1998.

8. Потульницький В. Теорія української політології.- К., 1993.

9. Правова держава/ За ред. Ю.С.Шемшученка.- Вип.7.- К., 1996.

10. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.- К., 1996.

11. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики.- К., 1996.

12. Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм.- К., 1993.

13. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К., 1997.

14. Якушик В. Політична система та політичний режим // Політ, думка.-1996.-№ 1.

15. Ярош Б. До проблеми теорії та специфіки тоталітаризму // Наук. ВІСН..ВДУ. Право. Політологія.- 1997-№ 10.

16. Ярош Б. Репресивно-каральна система СРСР у повоєнний період та особливості її прояву на Волині // Реабілітовані історією.-Луцьк: Надстир'я, 2003.- С 37-51.

Додаткова

1. Андрущенко В.П. Україна і цивілізований світ: проблеми пошуку оптимальної моделі соціальної організації // Генеза.- 1994- № 1.

2. Гавриленко І. Політична система // Політологічні читання.- 1993-№ 1.

3. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз: Пер. з франц.- К.: Основи, 1996- 420 с.

4. Лейпхард А. Демократия в многосоставных обществах: сравнительное исследование: Пер. с англ.- М.: Аспект Пресс, 1997.-287 с.

5. Сенистабан Л. Политические системы и легитимность // Диалог-1993.-№4.

6. Сікора І. Проблема легітимності політичної системи і державності в перехідних суспільствах //Політологічні читання- 1992.-№ 1.

Тести

1. Означте найбільш повне визначення політичної системи суспільства:

а) сукупність політичних, економічних та соціальних інститутів та відносин;

б) сукупність організацій та закладів за допомогою яких здійснюється влада;

в) сукупність політичних інститутів, відносин, засобів, норм в межах яких досягається і здійснюється політична влада, відбувається політичне життя суспільства;

г) сукупність органів та закладів державної влади, способів і методів здійснення їх повноважень.

1. Яке з положень у найбільшій мірі виражає функціональне призначення політичної системи суспільства:

а) регулювання економіки;

б) вирішення соціальних проблем суспільства;

в) здійснення політичної влади;

г) створення умов для політичної участі народу.

1. До структури політичної системи входять:

а) економіка, соціальна сфера, влада;

б) держава, політичні партії, громадські організації та рухи;

в) політико-правові норми, державна ідеологія та ідеології політичних партій;

г) всі відповіді правильні;

д) правильні відповіді «б» та «в».

1. Влада у найбільш узагальненому визначенні це:

а) узгодження кимось (людиною, організацією) дій учасників тих чи інших процесів;

б) встановлення певного порядку у суспільстві;

в) можливість однієї особи або певної групи підпорядкувати собі волю інших та домогтися виконання цієї волі;

г) такий порядок у суспільстві, коли хтось має можливість виявляти свою волю, незалежно від супротиву.

1. Демократична влада можлива, якщо об’єкт влади:

а) усвідомлені і беззаперечно підкоряються владі;

б) усвідомлено підпорядковується владі і має можливість впливати на неї та контролювати її дії;

в) має можливість не тільки виконувати владні розпорядження, а й підтримувати владу в її діях;

г) отримувати винагороди від влади за бездоганну роботу.

1. Політична влада вимагає:

а) розуміння, осмислення і усвідомлення політичних потреб і інтересів суспільства і усвідомлення політичних потреб і інтересів суспільства;

б) панівного положення суб’єкта влади у суспільстві;

в) здатності і готовності суб’єкта влади здійснювати свою політичну волю і нести за це відповідальність;

г) всього означеного.

1. Державна влада у першу чергу виражає волю:

а) економічно та політично панівної частини суспільства;

б) корінного населення країни;

в) всього населення країни;

г) політичної еліти суспільства.

1. Монополія державної влади на формування та використання силових структур влади (поліції, внутрішніх військ, системи виправно-трудових закладів та ін.) означає, що:

а) влада може використовувати ці структури у разі необхідності, виходячи із принципа доцільності;

б) влада повинна використовувати ці структури постійно для забезпечення порядку у суспільстві;

в) влада може і повинна використовувати ці структури для укріплення свого авторитету та положення.

г) влада може і повинна використовувати ці структури у разі необхідності у відповідності до законів країни про їх застосування.

1. У відповідності до основоположних функцій державна влада ділиться на:

а) законодавчу, виконавчу та судову;

б) законодавчу, виконавчу, судову та адміністративну;

в) законодавчу, виконавчу, судову та місцеву (регіональну);

г) законодавчу, виконавчу, судову та інформаційну.

1. Демократичні вибори як шлях досягнення державної влади не використовується:

а) у президентських республіках;

б) у конституційних монархіях;

в) у революціях;

г) при формуванні парламенту.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: