Вчення про пізнання.

В античному атомістичному матеріалізмі розглядають 2 види пізнання:

- відчуття;

- мислення;

Початком і джерелом пізнання є відчуття і сприймання. За Епікуром саме вони є істинними, а помилки виникають в результаті втручання розуму. Епікур вказував також на цілісну природу сприймання, тобто всі чуттєві якості сприймаються не окремо, а цілісно.

Демокріт вважав чуттєве пізнання темною стороною, тому що воно обмежене в своїх можливостях оскільки не може проникнути в суть явища, зрозуміти його. (В вченні Демокріта про відчуття є непослідовність. Так сприймання розглядалось
як природній фізичний процес. Від речей відділяються копії, образи (ейдоси), по зовн. вигляду подібні самому предмету (вони суть речей). Вони літають в просторі і потрапляють в органи відчуття, напр. в око. При цьому із ока спрямовується зустрічний потік атомів душі, які ніби як щупальці вловлюють ці образи і втягують їх в око. Таким чином, образ виникає без активної участі суб'єкта і лише вловлюється ним (улавливается). Образи можуть сприйматись б. - якою частиною тіла, тільки в цьому випадку сприймання буде гірше, ніж через органи відчуття).

Та продовженням відчуття є мислення. Демокріт називав його світлим видом пізнання, істинним, законним.

По Епікуру на відміну від відчуттів, мислення теж; дає знання у вигляді понять або загальних уявлень, дозволяє охопити більшу кількість часткових явищ порівняно з відчуттями, що дають одиничне уявлення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: