Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






VІІ. Домашнє завдання.




Підготуватися до уроку-конференції, на яку буде запрошено головного героя роману «Червоне і чорне – Жюльєна Сореля. (Визначення учителем учня, який буде виступати в ролі Жюльєна Сореля, групи журналістів і групи експертів).

Завдання для групи журналістів: підготувати цікаві, глибокі за змістом питання, які дали б змогу розкрити особистість Жюльєна Сореля, його риси характеру, прояви поведінки.

Завдання для групи експертів: уважно стежити за питаннями до головного героя, визначити найцікавіші з них, обгрунтувати свою точку зору; визначити, як упорався з роллю Жюльєна Сореля обраний ученнь; підвести підсумки конференції.

На минулому уроці ми за допомогою виступів екскурсоводів познайомилися з панорамою Франції ХІХ ст., з її соціальним устроєм, що і лягло в основу написання роману «Червоне і чорне». Та чи тільки соціальні проблеми з життя Франції намагається розкрити письменник?

Можливий варіант учнівських відповідей.

Неможливо вирішити соціальні проблеми розвитку суспільства без людського аспекту, оскільки людина – це «продукт» суспільства. Саме основною проблемою твору є проблема людини та суспільства. Отже, перед нами соціально-психологічний роман. З попередніх уроків ми знаємо, що Стендалю властиве було аналітично-психологічне зображення світу крізь призму сприйняття дійсності головними героями.

- Вихідцем із якого соціального класу ви є? Як відноситесь до своїх рідних? (Я належу до так званого третього класу. Я – син теслі. У зв’язку з тим, що в родині батько та брати до мене ставились з презирством, моє відношення до них протирічне).

- З ким саме пов’язані ваші приємні спогади про перебування у батьківському домі? (З великою пошаною та вдячністю я відношусь до старого полкового лікаря з наполеонівської армії, який поважав мене та навчав латині й історії, вірив у мої можливості стати розумною, освіченою людиною).

- Яка риса вашого характеру була рушієм у вирішенні вашої долі? (Моїми почуттями та вчинками керувало честолюбство. Часто я відчував гнів від усвідомлення того, що я знаходжусь на низькій сходинці соціальної драбини у цьому несправедливому світі).

- Чим пояснюється двоякість вашої поведінки? (У мене весь час бореться «природна» та «цивілізована» людина. Для досягнення своєї мрії я змушений приховувати свої погляди, думки. Та найскладніше було опанувати науку лицемірства. Не менш складно стримувати свій темперамент і контролювати власні інстинкти. Але я вважаю себе нарутурою пристрасною, енергійною, тому мені вдається реалізувати свої наміри).

- Чи здатні ви на сильне почуття? (Так склалися життєві обставини, що я спершу домагався кохання найвродливішої дами міста Вер’єр – Луїзи де Реналь. Та з часом прокинулося справжнє кохання до цієї жінки. Не менш сильне почуття опанувало мною під час спілкування з Матильдою де Ла Моль. Хоча я повинен зізнатися в тому, що і в першому, і в другому випадках мною керував розрахунок, сомолюбство та плебейська зверхність).

- Перебуваючи в Безансонській семінарії, ви прив’язували до грудей праву руку і ходили так протягом двох місяців, мотивуючи це тим, що поранили руку на батьківській лісопильні. А які справжні причини такої поведінки? (У Безансонській семінарії моя поведінка відрізнялася погордливою упертою мовчазністю. Я намагався бути схожим на інших. Та одного разу внутрішній вогонь, що палав у моєму серці, наштовхнув мене на відкриті та несподівані вихваляння Наполеона. Тим самим я зірвав із себе ті заборони, які наклав раніше. Аби покарати себе за таку нестриманість, я прив’язував до грудей праву руку і ходив так два місяці).

- З якою метою ви прибули до Парижа? Які висновки зробили? (Я приїхав до Парижа з таємною мрією – завоювати столицю. У гонитві за щастям я прийшов до висновку: «кожний за себе в цій пустелі егоїзму, яка називається життям». Єдино можливий для мене спосіб завоювати Париж – честолюбство, лицемірство).

- Я пропоную вам подивитися відеоматеріали, пов’язані з пострілом у церкві в пані де Реналь. (Демонструється уривок з художнього фільму «Червоне і чорне»). Що стало причиною такого вчинку? Чи виправдовуєте ви себе та свої дії? (Здавалося, що я досягнув усього, про що тільки мріяв. Але чомусь справжнього щастя я не відчував. Мені потрібен був стрес, щоб я міг розібратися у собі. Причиною такого стресу був лист пані де Реналь. Вистріливши у церкві в пані де Реналь, я помстився за лист, який мене компрометував. На той час усі мої дії були виправдані).

- Розкрийте зміст своєї думки під час перебування у в’язниці: «Найгірше у в’язниці те, що не можна замкнути своїх дверей». (Самотні години у в’язниці повернули мене до звичайного «природного стану». Я відчув, як честолюбство помирає у моєму серці. Мені не потрібно було більше лицемірити, приховувати свою справжню сутність).

- На суді ви зізналися перед самим собою, що ви скоїли огидний злочин і що ви засуджені справедливо. Як ви гадаєте, вас засуджено до страти за скоєний злочин чи ще за якусь іншу провину? (На суді я вступив у свій останній бій, проголошуючи правду. Я вважаю, що не тільки за постріл в пані де Реналь мене було відправлено на гільйотину, а ще й за те, що я, плебей, насмілився обуритися соціальною несправедливістю. Я намагався захистити права простої людини на гідне місце у суспільстві).

4. Слово вчителя.

На сьогоднішній прес-конференції працювала група експертів, яка висловить свою думку щодо проведеної конференції згідно питань:

- зміст і об’єктивність питань, поставлених Жюльєну Сорелю;

- активність журналістів;

- глибина думки Ж. Сореля у відповідях на поставлені питання;

- зауваження до журналістів і до учня, який виступав у ролі Жюльєна

Сореля, щодо позитивних і негативних акспектів їх участі в конференції.

(Група експертів висловлює свої думки).

1. Підсумкові питання.

1. Чи можна вважати життєву поразку Ж. Сореля його моральною перемогою?

2. У душі героя бореться «природа» та «цивілізація». Що саме перемагає у фіналі роману?

3. Слово вчителя.

У в’язниці та на суді відбувається остаточне звільнення індивідуальності героя, яка закінчується поразкою «цивілізації». Самотні години у в’язниці й глибоке душевне каяття повернули його до «природного стану».

 

1. Що згубило Ж. Сореля?

2. Жюльєн – це позитивний чи негативний герой?

3. Про що свідчить вислів героя, сказаний ним після винесеного йому вироку суду: «Ну, що ж, усе йде гаразд, мужність не залишає мене»

Фронтальна бесіда.

1. За що покохала Жюльєна пані де Реналь?

2. Які характеристики героїнь найчастіше зустрічаються в тексті?

3. Які стосунки склалися у пані де Реналь зі своїм чоловіком?

4. Чим приваблював Матильду Ж. Сорель?

5. Як ставилась Матильда до тих, хто був нижчим від неї за соціальним становищем?

6. Про яке кохання мріяла Матильда?

7. Чи відчула Матильда справжнє кохання до Жюльєна Сореля?

8. Чи відчував різницю між почуттями двох жінок Ж. Сорель?

9. Що спільно та відмінного було в образах двох героїнь?






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных