Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Форми підготовки ЗС України наведені на слайді 12. Індивідуальна




підготовка військовослужбовців складається з курсової підготовки, зборів, занять з визначених програмами індивідуальної підготовки за предметами навчання (лекцій, семінарів,практичних та групових занять, групових вправ, летючок, тренувань тощо), стажувань, самостійної роботи, контрольних заходів тощо. До колективної підготовки військових частин (підрозділів) відносяться тренування (роздільні, спільні, командно-штабні, мобілізаційні), навчання (командно-штабні, командно-штабні мобілізаційні, тактичні, тактико-спеціальні, льотно-тактичні), воєнні ігри, заняття (теоретичні, практичні – тактичні, тактико спеціальні, тактико-стройові,інструкторсько-методичні тощо), навчальні збори.

Методи підготовки ЗС України(слайд 13) розподіляються на: словесно наочний, вправ, тренувальний, ситуативно-пізнавальний, пошуковий та творчий.

Їх сутність полягає:

- словесно-наочного – у систематичному та послідовному доведенні керівником навчального матеріалу, показу (демонстрації) предметів, що вивчаються для отримання тими, хто навчається, нових знань та формування відповідної уяви. Застосовується переважно під час курсової підготовки, проведення занять з предметів навчання тощо;

- вправ – у багаторазовому виконанні простих (нескладних) дій під наглядом керівника, для закріплення отриманих знань та формування у тих, хто навчається необхідних навичок. Застосовується переважно під час проведення занять з предметів навчання, тренувань тощо;

- тренувального (репродуктивного) – у виконанні комплексних дій, у відповідності з визначеним керівником заняття алгоритмом (завчасно встановленим порядком), для формування необхідних умінь та навичок з метою забезпечення якісного злагодження військово-організаційних структур. Застосовується переважно під час курсової підготовки, проведення занять з предметів навчання, тренувань, навчань тощо;

- ситуативно-пізнавального – у проведені розгляду та обговоренні реальних (імовірних)воєнних дій (їх оперативних або практичних епізодів), ознайомленні з досвідом управління військами (силами) у воєнних конфліктах та розвитку навиків інформаційно аналітичної діяльності. Застосовується переважно під час курсової підготовки.

- пошукового (евристичного) – усамстійному пошуку тими, хто навчається, інформації (оптимального варіанту дій) за напрямом, який визначив безпосередній начальник (керівник) для здобування додатково необхідних знань (виконання отриманого завдання). Застосовується переважно під час командно-штабних навчань (тренувань);

- творчого(дослідницького –) усамстійному пошуку шляхів розв’язання проблемної ситуації (виконання поставленого завдання) для здобуття глибоких і всебічних знань з використанням творчих і нестандартних підходів.Застосовується переважно під час воєнних ігор, командно-штабних навчань.

Підготовка Збройних Сил України складається (слайд 14) з оперативної підготовки, підготовки у вищих військових навчальних закладах і навчальних центрах, підготовки резервістів і бойової підготовки, яка в свою чергу складається з індивідуальної підготовки офіцерів, сержантів і солдатів та колективної підготовки військових частин і підрозділів.

 

 

Нас цікавить перш за все бойова підготовка, яка є(слайд 15) цілеспрямованим та організованим процесом навчання і виховання військовослужбовців (офіцерів, сержантів і солдатів) та підготовки (злагодження) органів військового управління (штабів) тактичного рівня, а також екіпажів, розрахунків, обслуг, команд, підрозділів, військових частин (кораблів)з метою досягнення їх готовності до виконання завдань за призначенням як у мирний час, так і в особливий період. Бойова підготовка є основою повсякденної життєдіяльності військ.

 

Метою бойової підготовки (слайд 16) є розвиток системи, яка сприятиме підвищенню рівня бойо­вого вишколу особового складу, злагодженості органів військового управління, підрозділів, військових частин та гарантовано забезпечить набуття ними бойових спроможностей щодо виконання переліку завдань, визначених бойовими планами застосування. Ця мета досягається виконанням основних завдань навчання та виховання особового складу, бойового злагодження органів управління та військ.

З метою перевірки навченості органів військового управління, військових частин (підрозділів) запроваджуються такі форми перевірки оперативних (бойових) спроможностей за визначеними стандартами підготовки (слайд 17):

самооцінка – командиром роти, батальйону після завершення відповідного етапу залагодження підрозділу у ході інтенсивного періоду;

оцінка 1 рівня (сертифікація) – командиром бригади (полку) або командувачем оперативного командування після завершення інтенсивного періоду;

оцінка 2 рівня – командуванням виду ЗС України, Генеральним штабом ЗС України, Головною інспекцією МО України, у ході підтримуючого періоду один раз на два роки.

При цьому, перевірка військових частин (підрозділів) здійснюється шляхом проведення тактичних (тактико-спеціальних), командно-штабних навчань, а військовослужбовців – шляхом проведення контрольних занять у відповідності зі стандартами підготовки.

Після проведення оцінки відповідного рівня (самооцінка, оцінка
1-го рівня, оцінка 2-го рівня), враховуючи досягнені результати та завдання, які стоять перед військовою частиною (підрозділом), обсяг фінансування заходів бойової підготовки, на основі аналізу бойової підготовки та пропозицій командирів підрозділів, командир військової частини має право змінювати перелік тем, кількість годин, форми та методи проведення занять з індивідуальної підготовки, а також своїм наказом звільняти військовослужбовців від участі у деяких періодичних заняттях з індивідуальної підготовки та зборах у разі набуття ними індивідуальних спроможностей, які вони повинні мати відповідно до займаних посад.

(слайд 18) Порядок проведення перевірок та оцінювання набуття спроможностей підрозділів та індивідуальної підготовки військовослужбовців визначається Тимчасовою інструкцією про порядок організації і проведення оцінювання набуття оперативних (бойових) спроможностей та перевірок у ЗС України (наказ МОУ від 29.05.13 р. № 352).

За результатами проведення самооцінки,оцінювання 1-го та 2-го рівнів об’єкт перевірки оцінюється як:

- “спроможний” – якщо всі перевірені стандарти підготовки виконані, при цьому позитивно оцінені (виконані) не менше 80% загальної кількості елементів стандартів, що перевірялися, з них100% практично важливих елементів стандартів;

- “частково спроможний” – якщо 50% перевірених стандартів підготовки виконані, при цьому позитивно оцінені (виконані) 100% практично важливих елементів стандартів;

- “неспроможний” – якщо не виконано вимоги на “частково спроможний”.

За результатами оцінювання робиться висновок про готовність до виконання завдань за призначенням або про необхідність проведення додаткового (повторного) циклу навчання.

 

Навчальне питання №2






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных