Порядок проведення заняття за стандартами

ЩО ПОТРІБНО ВІДПРАЦЮВАТИ:

1. Вивчити:

- основи наступального бою;

- будову штатної техники та озброєння;

- обов’язки та порядок дій номерів обслуги;

- порядок підготовки техники та озброєння до бойової роботи;

- сигнали і команди, які подаються в бойовій обстановці;

- порядок ведення розвідки повітряного противника;

- порядок підготовки, обладнання, маскування вогневої (стартової) позиції;

- порядок зайняття, залишення (зміни) вогневої (стартової) позиції;

- порядок застосування колективних засобів захисту, засобів зв’язку.

- порядок діставання пораненого з установки та відтягнення його в місце для надання допомоги.

ЧОГО ПОТРІБНО ДОСЯГТИ:

1. Вміти:

- готувати озброєння та військову техніку до бойової роботи;

- готувати, обладнувати, маскувати вогневу позицію;

- займати, залишати вогневу (стартову) позицію;

- змінювати (залишати) вогневу (стартову) позицію;

- вести бойову роботу;

- виконувати обов’язки номерів обслуг;

- готувати ракети, боєприпаси до стрільби;

- застосовувати засоби колективного захисту;

- вміти організовувати внутрішній зв’язок в установці (машині) і зв’язок з командиром взводу.

2. Підготувати:

відділення (екіпаж, обслугу) до самостійних дій та дій в складі взводу під час прикриття загальновійськових підрозділів в ході ведення наступального бою у гірсько-лісистій місцевості.

УМОВИ ВИКОНАННЯ СТАНДАРТУ:

Взвод укомплектований.

Особовий склад взводу завершив індивідуальну підготовку.

Зв'язок організований в ланці: взвод – відділення (екіпаж, обслуга) штатними засобами зв’язку.

Пора року, метеорологічні умови та час доби реальні на час проведення занять.

АЛГОРИТМ (ПОРЯДОК) ВІДПРАЦЮВАННЯ СТАНДАРТУ:

ФАЗА 1 – (перший – третій день) теоретичні заняття з метою підготовки особового складу відділення (екіпажу, обслуги) до відпрацювання стандарту по наступним питанням:

1. Призначення, ТТХ, будова, штатної техніки та озброєння, ракет та боєприпасів.

2. Основи ведення бойових дій в наступальному бою.

3. Обов’язки та порядок дій номерів обслуги.

4. Бойові можливості штатної техніки та озброєння.

5. Вимоги до вибору, підготовки, зайняття, залишення, зміни вогневої (стартової) позиції.

6. Підготовка до стрільби (бойової роботи).

ФАЗА 2 (четвертий – десятий день) Практичні заняття. Проводиться в складі обслуг роздільно по наступним питанням:

1. Підготовка комплексу до бойового застосування.

2. Дії номерів обслуги при озброєнні на військової техниці (під час виконання команд, нормативів, роботи на засобах зв’язку, застосування колективних засобів захисту та в ході бойової роботи).

3. Заняття та обладнання вогневої (стартової) позиції.

4. Виявлення, супроводження та знищення повітряних цілей.

5. Залишення, зміна вогневої позиції.

ФАЗА 3 (одинадцятий – тринадцятий день) Практичні заняття. Проводиться в складі обслуг вцілому по наступним питанням:

1. Підготовка комплексу до бойового застосування.

2. Дії номерів обслуги при озброєнні на військовый техниці (під час виконання команд, нормативів, роботи на засобах зв’язку, застосування колективних засобів захисту та в ході бойової роботи).

3. Заняття, інженерне обладнання та маскування вогневої (стартової) позиції.

4. Виявлення, супроводження та знищення повітряних цілей.

5. Евакуація та надання медичної допомоги пораненим в ході ведення бойових дій.

6. Залишення, зміна вогневої позиції.

7. Оцінювання стандарту.

Оцінка набуття військовослужбовцем (слайд 32), визначених індивідуальних спроможностей визначається шляхом перевірки рівня знань у формі незалежного тестування (заліків, іспитів) та практичних умінь під час проведення навчань (тренувань), заходів приведення в готовність до виконання завдань за призначенням та виконання військовослужбовцем функціональних обов’язків за посадою, а також спеціальних обов’язків. На перевірку виносяться питання, які військовослужбовець повинен знати та вміти практично виконувати відповідно до займаної посади.

Оцінка рівня теоретичних знань військовослужбовцем (слайд 33), за предметами навчання визначається як:

“відмінно” – якщо не менше 90% перевірених питань оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості питань оцінено “відмінно”, а інші – не нижче ніж “добре”;

“добре” – якщо не менше 80% перевірених питань оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості питань оцінено не нижче “добре”, а інші – не нижче ніж “задовільно”;

“задовільно” – якщо не менше 70% перевірених питань оцінено позитивно;

“незадовільно” – якщо військовослужбовець не виконав вимоги на оцінку “задовільно”.

Оцінка рівня практичних умінь військовослужбовцем визначається як:

“виконав” – якщо військовослужбовець виконав визначені завдання в повному обсязі, у встановлені строки відповідно до вимог стандартів підготовки;

“не виконав” – якщо мали місце перевищення строків виконання завдання або порушення вимог стандартів підготовки, які призвели до зриву виконання завдання.

Загальна оцінка індивідуальної підготовки військовослужбовця визначається як(слайд 34),:

за рівень теоретичних знань:

“відмінно” – якщо не менше 90% перевірених предметів оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості перевірених предметів навчання, у тому числі всі основні, оцінено на “відмінно”, а решта – не нижче ніж “добре”;

“добре” – якщо не менше 80% перевірених предметів оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості перевірених предметів навчання, у тому числі всі основні, оцінено не нижче ніж “добре”, а решта – не нижче ніж “задовільно”;

“задовільно” – якщо не менше 70% перевірених предметів, у тому числі всі основні предмети, оцінено позитивно;

“незадовільно” – якщо не виконані вимоги на оцінку “задовільно”;

за рівень практичних умінь:

“відмінно” – якщо не менше 90% практичних завдань оцінено як “виконав”;

“добре” – якщо не менше 80% практичних завдань оцінено як “виконав”;

“задовільно” – якщо не менше 70% практичних завдань оцінено як “виконав”;

“незадовільно” – якщо не виконані вимоги на оцінку “задовільно”.

Під час визначення рівнянабуттявійськовослужбовцем необхідних індивідуальних спроможностей, пріоритетною оцінкою є оцінка за практичне виконання ним функціональних обов’язків за займаною посадою.

Військовослужбовець цінюється як (слайд 35):

“спроможний” виконувати функціональні обов’язки – якщо оцінка за рівень теоретичних знань позитивна (“відмінно”, “добре”, “задовільно”), а практичних умінь – не нижче “добре”;

“частково спроможний” виконувати функціональні обов’язки – якщо оцінка за рівень теоретичних знань та практичних умінь – не нижче ніж “задовільно”;

“неспроможний” виконувати функціональні обов’язки – якщо не виконана умова на “частково спроможний”.

Критерії оцінки підрозділу (слайд 36), за рівнем індивідуальної підготовки:

“відмінно” – якщо 90% військовослужбовців за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості перевірених військовослужбовців оцінені як “спроможний” виконувати функціональні обов’язки, а решта як “частково спроможний”;

“добре” – якщо 80% військовослужбовців за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості перевірених військовослужбовців оцінені як “спроможний” виконувати функціональні обов’язки, а решта як “частково спроможний”;

“задовільно” – якщо не менше 70% військовослужбовців за рівнем індивідуальної підготовки оцінено не нижче ніж “частково спроможний” виконувати функціональні обов’язки;

“незадовільно” – якщо не виконано вимоги на “задовільно”.

Результати індивідуальної підготовки військовослужбовців з предметів бойової підготовки обліковуються:

для рядового та сержантського) складу – в Журналі обліку бойової підготовки підрозділу;

офіцерського складу – у Відомості індивідуальної підготовки,
яка складається на кожного офіцера та ведеться протягом року із щомісячною оцінкою його знань, вмінь, навичок та психологічних і фізичних якостей.

У заключній частині викладач підводить підсумки заняття з оголошенням результатів оцінювання студентів при усному опитуванні, відповідає на запитання студентів, надає завдання на самостійну роботу та оголошує тему наступного заняття.

Завдання для самостійної роботи.

1.ВИВЧИТИ:

а) алгоритм підготовки командира підрозділудо проведення заняття;

б) алгоритм відпрацювання стандарту.

2.ПРОЧИТАТИ в ІНТЕРНЕТІ:

а) Концепцію підготовки Збройних Сил України (наказ Міністра оборони України від 22.02.16р. №95).

б) Тимчасову інструкцію про порядок організації і проведення перевірок та оцінювання оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) Збройних Сил України (наказ Міністра оборони України від 29.05.13р. №352)

3. ВІДПРАЦЮВАТИ:

Конспект з теми №2.

Питання для самоконтролю.

1. Як організується підготовка ПС ЗС України в мирний час?

2. В чому сутність стандартів підготовки, на що вони спрямовані?

3. Які існують форми підготовки в ЗС України, в чому їх сутність?

4. Які існують методи підготовки в ЗС України, в чому їх сутність?

5. Дати визначення бойової підготовки ЗС України.

6. За якими рівнями здійснюється оцінювання результатів підготовки військ?

7. Як оцінюється об’єкт перевірки за результатами проведення самооцінки,оцінювання 1-го та 2-го рівнів?

8. Дати визначення індивідуальної підготовки військовослужбовців

ЗС України.

9.В чому полягає система підготовки офіцерів?

10. В чому полягає система підготовки сержантів?

11. В чому полягає система підготовки солдатів?

12. Дати визначення колективної підготовки військовослужбовців

ЗС України. Які основний вид і форма колективної підготовки?

13. В чому полягає алгоритм підготовки командира взводу до

проведення заняття?

14. Як оцінюються теоретичні знання військовослужбовця з предмету підготовки?

15. Як оцінюються практичні уміння військовослужбовця з предмету підготовки?

16. Як оцінюється рівень теоретичних знань індивідуальної підготовки військовослужбовця?

17. Як оцінюється рівень практичних умінь індивідуальної підготовки військовослужбовця?

18. Як оцінюється індивідуальна підготовка військовослужбовця?

19. Як оцінюється підрозділ за рівнем індивідуальної підготовки?

.

Розробив:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: