НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ №1.

ЗА КОНТРАКТОМ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення групового заняття

з модулю 1.4

“ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ”

блок змістових модулів 1.4.1

“ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ”

Змістовий модуль 1.4.1.1 (Тема №1)

Організація служби військ в підрозділі

-2-

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри загальновійськової

та гуманітарної підготовки

В.І.КАРАЙЧЕНЦЕВ

__ лютого 2016 року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення практичного заняття

з навчального модулю 1.4

“ ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ ”

блок змістових модулів 1.4.1

“УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ПІДРОЗДІЛІВ”

змістовий модуль 1.4.1.1 (тема № 1)

Організація бойової підготовки в підрозділі

Навчальна група: навчальні потоки згідно з розкладом занять.

Час: 2 години.

Місце: аудиторія згідно з розкладом занять.

Навальна та виховна мета:

1.Дати введення в модуль «Основи військового управління» та розкрити сутність блоку змістових модулів «Управління повсякденною діяльністю підрозділів.

2. Визначити зміст і завдання служби військ та її місце в модулі ”Основи військового управління”

3.Ознайомити студентів з роботою щодо керівництва та організації служби військ командиром підрозділу.

4.Виховувати у майбутніх офіцерів відповідальність за стан служби військ у підпорядкованому підрозділі.

Навчальні питання та розподіл часу:

Вступ – 5 хв.

Основна частина – 80 хв.

1.Завдання модулю «Основи військового управління» та

його структура – 35 хв..

2.Робота щодо організації та керівництва СВ – 25 хв.

3. Організація внутрішньої, вартової та гарнізонної служб – 20 хв

Підведення підсумків заняття – 5 хв.

- 3-

Навчально-матеріальне забезпечення:

1. Мультимедійний проектор;

2. Персональна електронна обчислювальна машина (ПЕОМ);

3. Екран;

4. Презентація слайдів навчального матеріалу (Microsoft Power Point).

Навчальна література:

1. Статути Збройних Сил України. – К.: МОУ, 2004.

2. Навчальний посібник “Робота командира з управління повсякденною діяльністю підрозділу” – Х.: ХУПС, 2014р.

3. Методичний посібник з основних питань організації повсякденної діяльності військ (сил). – Київ: ГШ ЗСУ, 2007 р.

4. Ткаченко В.І. “Основи управління військами”. – Х.: ХУПС, 2011 р.

5. Ткаченко В.І. “Повсякденна діяльність командира”. – Х.: ХУПС, 2004 р.

6. Порадник з питань організації служби військ. – Вінниця: ПС ЗСУ, 2002р.

7. Наказ НГШ ЗСУ від 14.11.2005 р. № 180 “Про затвердження Положення про службу військ у ЗС України”.

8. Наказ МОУ від 12.03.2012 № 132 “Про затвердження Інструкції з організації вартової служби у ЗС України”.

-4-

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

Організація проведення заняття

Підготовка до заняття починається за 2-3 дні. Викладач під час підготовки до заняття вивчає Статут внутрішньої служби, Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу ”, Положення “Про проходження громадянами України військової служби”, ”Про проходження військової служби особами офіцерського складу і прапорщиками (мічманами)”. Крім того викладач повинен ознайомитись з останніми новинами подій в зоні АТО на час який передує дню проведення занять.

Перед початком заняття:

1.Викладач перевіряє загальний порядок в аудиторії.

2.Командир групи вишиковує навчальну групу перед аудиторією (Для отримання практичних навичок в керуванні підрозділом доцільно, щоб групу шикував і всі команди подавав черговий групи).

3.Командир групи приймає доповідь чергового і перевіряє додержання студентами форми одягу, дає вказівки щодо усунення недоліків.

4. Викладач приймає доповідь командира навчальної групи і вітається зі студентами.

5. По команді викладача командир групи заводить студентів в навчальну аудиторію.

6. Черговий подає команду і доповідає викладачу (для закріплення практичних навичок)

7. Викладач приймає доповідь чергового, перевіряє наявність студентів та готовність їх до заняття (наявність конспектів і ручок), приступає до вступної частини заняття.

Увступній частині:

1. Довести останні події на сході України в зоні АТО.

2.Оголосити тему, розкрити цілі, які повинні бути досягнути у ході заняття, довести навчальні питання та перейти до їх розгляду.

-5-

НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ №1.

Завдання модулю «ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ»

Та його структура

(Слайд 6) Військове управління – це система плануючих, організаційних і практичних заходів, спрямованих на встановлення та підтримання в частині (підрозділі) високої бойової і мобілізаційної готовності та забезпечення виконання поставлених бойових завдань.

Навчальний модуль «Основи військового управління» (ОВУ) – є логічним продовженням модулю «Статути Збройних Сил України».

Завдання модулю ОВУ – підготовка офіцера запасу до вмілого керування взводом (рівним йому підрозділом), придбання навичок з організації внутрішньої служби та наведення і підтримки статутного порядку, створення умов для нормальної повсякденної діяльності у підлеглих.

Модуль «Основи військового управління» дуже тісно пов'язаний

з такими навчальними модулями як (Слайд 7):

- Статути Збройних Сил України.

- Стройова підготовка.

- Стрілуцька зброя та вогнева підготовка.

- Організація та методика роботи з особовим складом.

- Загальна тактика.

- Тактика Повітряних Сил ЗС України.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ (Слайди 8,9)

В збройних силах кожна військова частина створюється як система, яка поєднує керівників і виконавців для вирішення завдань по досягненню визначених цілей при веденні бойових дій або їх забезпеченню.

Військове управління полягає в управлінні цією системою для досягнення єдиної мети.

-6-

Система складається з об’єкті (елементів) та зв’язків між ними. Системні

об’єкти – це вхід, вихід, процес,зворотній зв'язок та критерії (обмеження).

1.ВХІД – це вихідні данні, які змінюються в ході процесу.

2.ВИХІД – це результат або кінцевий стан процесу.

3.ПРОЦЕС – конкретні заходи, проведення яких повинно дати бажаний

результат, тобто переводять вхід у вихід.

4.КРИТЕРІЇ – засіб установлення відповідності параметрів виходу

кінцевій меті системи (вимоги Конституції України, Статутів ЗСУ,

наказів і директив МОУ,настанов, інструкцій та інших нормативних актів).

5.ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК – вплив вихідних параметрів процесу з метою

його корегування для досягнення необхідного результату (місце командира,

який аналізує результати виходу і приймає рішення).

СУТНІСТЬ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В КЕРІВНИЦТВІ (УПРАВЛІННІ)

ПОЛЯГАЄ в тому, що командир, проводячи якісь заходи постійно

аналізує вихідні їх результати і порівнюючи з вхідними параметрами,

повинен корегувати ці заходи для досягнення тієї мети, яку він перед собою

поставив.

Структура модулю ОВУ (Слайд 10)

На вивчення модулю «Основи військового управління» відводиться 18 годин навчального часу під керівництвом викладача і ____ годин для самостійної роботи протягом 1-го та 2-го років навчання.

Сам модуль ОВУ складається з двох блоків змістових модулів

(БЗМ) – «Управління повсякденною діяльністю підрозділів» (УПД)

і «Основи мобілізаційної підготовки та мобілізації» (ОМПМ). Модуль ОВУ

складається з двох блоків змістових модулів

Блок змістових модулів «Управління повсякденною діяльністю підрозділів» вивчається протягом 14 ти годин під керівництвом викладача і ____ годин самостійно в 1-й та 2-й рік навчання, з яких п’ять змістових модулів (тем) в 5-му семестрі і один – в 6-му.

Блок змістових модулів «Основи мобілізаційної підготовки та мобілізації» вивчається протягом 4-х годин під керівництвом викладача і ____ годин самостійно в 2-й рік навчання у 8-му семестрі.

Вивчення змістових модулів 1.4.1.1– 1.4.1.3, 1.4.1.4– 1.4.1.5, 1.4.1.6 та блоку змістових модулів 1.4.2 закінчується контрольною роботою, яка проводиться методом тестування. Тест містить контрольне питання і 4-5 відповідей, з яких одна – вірна. Кількість контрольних питань в білеті визначається кількістю змістових модулів (тем), які складають блок змістових модулів. На кожну тему в білеті –1-2 контрольних питання.

-7-

УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (Слайд 11)

Повсякденна діяльність – це службова діяльність спрямована на підтримання внутрішнього порядку, забезпечення нормальних умов побуту, життя та навчання військовослужбовців, спостереження за суворим виконання ними загальних військових і посадових обов’язків. Повсякденною діяльністю керують командири військових частин і підрозділів, а безпосереднім організатором у військовій частині (батальйоні, дивізіоні) є штаб, в підрозділі - старшина.

Управління повсякденною діяльністю (УПД) – системна робота командирів і штабів усіх рівнів по приведенню (підтриманню) всього укладу військової служби відповідно до вимог статутів ЗСУ, наказів, директив та інших документів,які регламентують життя, побут і діяльність військової частини (підрозділу)

Робота командира підрозділу з організації управління повсякденною діяльністю полягає в правильній постановці завдань командирам взводів, старшині роти та сержантам, всебічному контролі за виконанням наказів і розпоряджень, навчанні підлеглих виконувати поставленні завдання.

Чіткою організацією повсякденної діяльності в частині (підрозділі) досягається потрібний рівень вишколу особового складу, що забезпечує повну реалізацію бойових можливостей частини (підрозділу) в цілому.

До основних складових управління повсякденною діяльністю військ належать(Слайд 12):

– бойова та мобілізаційна готовність (ця складова буде розглядатись окремо, як блок змістових модулів «Основи мобілізаційної підготовки та мобілізації»);

– оперативна, бойова (командирська, професійна) підготовка;

– служба військ;

– зберігання військової техніки та озброєння у справному стані;

– підтримання правопорядку і високої військової дисципліни;

– виховна робота та робота з офіцерськими кадрами;

– ведення військового господарства;

– удосконалення навчально-матеріальної бази;

– тилове, фінансове та інші види забезпечення.

Кожна зі складових включає конкретні завдання, які виконуються у визначеній послідовності, та вимагають безпосереднього керівництва з боку командирів і підпорядкованих їм органів управління.

Таким чином, сутність управління повсякденною діяльністю полягає у складній безперервній, цілеспрямованій роботі командирів, штабів, органів виховної роботи, начальників родів військ і служб, спрямованій на якісне виконання завдань, поставлених перед частинами, підрозділами, у встановлені терміни за будь-яких умов.

-8-

З метою більш повного розуміння механізму вирішення завдань управління повсякденною діяльністю їх краще об’єднати в декілька груп: навчально-бойову, виховну, адміністративно-господарську, військово-технічну, службово-розпорядчу, контрольно-виконавчу.

Слід розуміти, що всі складові повсякденної діяльності та її групи завдань знаходяться у взаємному зв’язку, доповнюють одна одну і знаходяться у діалектичній залежності.

Характер перелічених завдань дозволяє зробити висновок, що навчально-бойова діяльність як за обсягом, так і за змістом є головною. На неї припадає основна частина роботи командира та штабу, і вона потребує більшості затрат їх загального часу.

Навчально-бойова діяльність здійснюється в ході керівництва заходами, пов’язаними з підтриманням і вдосконаленням бойової та мобілізаційної готовності, з якісним вирішенням питань бойової (командирської) підготовки з’єднань та частин, їх органів управління. Крім того, вона включає підготовку і участь військ у навчаннях, зборах та інших заходах, які проводяться вищим командуванням.

У ході виховної діяльності здійснюється формування у військовослужбовців вірності конституційному обов’язку, військовій присязі, високих морально-психологічних та патріотичних якостей, готовності до виконання бойових завдань для захисту незалежності та суверенітету України. Основні напрямки цього виду діяльності – зміцнення військової дисципліни, забезпечення правопорядку, ліквідація нестатутних відносин, а також підвищення морально-психологічних якостей особового складу частини (підрозділів) для виконання покладених завдань.

Адміністративно-господарська діяльність спрямована на організацію та несення служби військ, підтримання статутного порядку, керівництво веденням військового господарства і забезпечення військовослужбовців усіма видами забезпечення, створення нормальних побутових умов, регулярне медичне обслуговування особового складу, організацію й ведення діловодства та обліку, роботу з офіцерськими кадрами.

Військово-технічна діяльність покликана забезпечувати високу якість оволодіння особовим складом озброєнням та військовою технікою, професійне володіння ними, правильне їх зберігання, експлуатацію та своєчасний ремонт, а також організацію й керівництво роботою з метою удосконалення навчально-матеріальної бази.

Службово-розпорядча діяльність призначена для забезпечення виконання запланованих повсякденних заходів. Вона вимагає від командирів і штабів вольової витримки, твердості, чіткості і певного такту у взаємовідносинах з особовим складом. Розпорядження, які віддаються підлеглим, мають бути чіткими, не допускати різних тлумачень, повинні усувати сумніви в їх правомірності.

Контрольно-виконавча діяльність займає особливе місце у повсякденному житті військ. Її особливість полягає в тому, що вона пронизує всі інші види управління, оскільки без контролю за виконанням відданих розпоряджень і

без практичного їх виконання підлеглими неможливо досягти кінцевих

-9-

результатів. У здійсненні контрольних функцій провідна роль належить командиру. Це зумовлено принципом єдиного керівництва, що передбачає особисту відповідальність командира за виконання всіх завдань, які вирішуються частиною (підрозділом).

Свої обов’язки з організації та здійснення всіх видів управлінської діяльності командир повинен виконувати, спираючись на своїх заступників, використовувати ті форми й методи роботи, які відповідають конкретним умовам життєдіяльності військ. При цьому командир повинен користуватись різними методами управління.

Під методами управління розуміється як і яким чином слід впливати на підлеглих при виконанні того чи іншого завдання. Таким чином, метод управління – це сукупність прийомів впливу командира на підлеглих, що забезпечує цілеспрямовану зміну їх стану для виконання того чи іншого завдання.

Методи управління умовно поділяють на 5 напрямків роботи командира:

– організаційно-адміністративні;

– розпорядчі;

– економічні;

– морально-психологічні;

– правові.

Організаційно-адміністративні методи мають на меті забезпечення постійного впливу вищих органів на підлеглі ланки управління.

Розпорядчі методи забезпечують швидкий вплив на всю систему управління шляхом перерозподілу сил і засобів у ході вирішення епізодичних або раптово виниклих завдань

Економічні методи займають одне з провідних місць і являють собою взаємопов’язану систему матеріального впливу на всі аспекти життєдіяльності військ.

Морально-психологічні методи реалізуються в усіх розглянутих видах діяльності шляхом тлумачення цілей і завдань, залучення посадових осіб органів управління до розробки рішення, планових та інших документів, обміркування проблем і пошуку шляхів їх реалізації, всебічного стимулювання кращих військовослужбовців, проведення культурно-масових та спортивних заходів, впливу особистим прикладом.

Правові методи передбачають використання в системі управління державних законів; їх визначна роль зумовлюється насамперед тим, що право – головний регулятор суспільних відносин, який створюється й забезпечується силою держави. Обов’язковою умовою успішної повсякденної діяльності командирів (начальників) усіх ланок є суворе дотримання правових актів, які в період розбудови підлягають радикальній переробці згідно з новими підходами до створення пра

-10-

СЛУЖБА ВІЙСЬК (Слайд 13)

Це повсякденна військова служба, яка забезпечує необхідні умови життя,

навчання та побуту в/ч (Пд), дотримання в ній статутного порядку та військової

дисципліни (в/д).

Служба військ організовується і здійснюється відповідними командирами і штабами, а керівництво нею є основною складовою частиною їх повсякденної діяльності. Суть керівництва полягає в приведенні всього укладу військової служби у відповідність до вимог статутів Збройних Сил України, наказів та інших документів, що регламентують життя, побут і діяльність військових частин (підрозділів).

Основними завданнями служби військ є:

1.Організація та підтримання внутрішнього порядку в в/ч (підрозділі).

2.Правильний розподіл часу, контроль за точним виконання розпорядку

дня та несенням служби особами добового наряду(ДН).

3.Забезпечення надійної охорони і оборони місць розміщення.

4.Підтримання в гарнізоні міцної військової дисципліни, створення умов для

повсякденного життя в/с і підготовки частин, проведення гарнізонних заходів

за участю військ.

5.Збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців, турбота командирів про їх побут.

Складовими служби військ є:

1.Робота командирів і штабів щодо організації та керівництва службою військ.

2.Внутрішня служба.

3.Гарнізонна служба.

4.Вартова служба.

Служба військ перевіряється (Слайд 14) і оцінюється (Слайд 15) на підставі Положення про службу військ у Збройних Силах України (наказ Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України від 14.11.2005р. №180) Інструкції про порядок оцінки стану служби військ України (наказ Начальника Генерального штабу ЗС України від 02.03.2000р. №13).

Перевірка може здійснюватись ході інспектування або підсумкових

перевірок, а також за рішенням старших начальників; раптово або планово; з окремих питань або в комплексі по всі складових служби військ.

Оцінюється служба військ: «задовільно» -коли всі показники оцінені на «задовільно» і «незадовільно» -коли хоча б один показник оцінений на «незадовільно».

Під час перевірки та оцінки служби військ враховується наступне:

- гарнізонна служба перевіряється і оцінюється коли командир частини

є начальником гарнізону;

- вартова служба перевіряється і оцінюється частинах, де вона організована і

Здійснюється;

-якщо частина не залучається до гарнізонної або вартової служби – служба

військ оцінюється за рештою показників;

-якщо частина за окремими показниками – оцінка виставляється тільки

-11-

за них, при цьому стан служби військ у цілому не оцінюється.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: