Основні гемодинамічні показники

Кровопостачання клітин органів і тканин забезпечується роботою серця і судинних ланцюгів, об єднаних у систему кровообігу.Основними параметрами системної гемодинаміки є робота серця (ударний і хвилинний обєм крові), загальний обєм циркулюючої крові, артеріальний і центральний венозний тиск, частота серцевих скорочень(пульс), загальний периферичний опір. Безкровним методом визначенння хвилинного обєму крові є реоплетизмографія. Саме за реографічною кривою і її першою похідною обчислюють ударний обєм крові.
Хвилинний об єм крові визначають так:ХОК=УОК*ЧСС. Обєм циркулюючої крові визначають індикаторним методом, використовуючи мічені радіоактивними ізотопами альбумін і еритроцити. Одним із основних показників, які характеризують діяльність серцево-судинної системи є внутрішньо судинний тиск крові, що залежить від об ємної швидкості кровоплину та судинного опору. На різних ділянках судинної системи тиск різний тому розрізняють артеріальний капілярний і венозний. Артеріальний тиск вимірюють сфігмотонометром, а венозний – прямим методом (катетеризація). З огляду на те, що пацієнти мають різну вагу тіла і зріст, на практиці розраховують серцевий і систолічний ударний індекси, які дорівнюють відповідно хвилинному та ударному об ємові крові, віднесеним до одиниці маси або поверхні тіла. Серцевий індекс: СІ = ХОК/S, Загальний опір судин залежить від тиску і обємної швидкості кровоплину. Опір визначається тиском, завдяки якому відбувається переміщення крові.

36. Загальні фізичні закономірності руху крові по судинах (біофізика кровообігу)

Кров переміщується судинами внаслідок скорочення серця і створення внутрішньо-судинного тиску. Джерелом енергії, яке забезпечує рух крові в судинній системі, є серце, енергія функціонування якого забезпечується енергією АТФ. З енергетичної точки зору серце- система, яка виконує механічну роботу за рахунок хімічної енергії. Рух крові в судинній системі можливий за наявності різниці тисків на початку і в кінці судини. Ця різниця створюється роботою серця. Іншим фактором є скорочення скелетних мязів і від ємний тиск у плевральній порожнині. Під час скорочення скелетних м язів стискаються вени і, завдяки їх вентильним властивостям, кров, рухається в одному напрямі – у бік серця. Від ємний тиск сприяє припливу крові до серця венами. Проте так само, як прискорюється приплив крові до серця венами, так і сповільнюється відплив крові від серця артеріями. Тому результуючий гемодинамічний ефект, зумовлений від ємним тиском у грудній порожнині рівний нулеві. У медичній практиці як діагностичний тест використовують хвилинний обєм крові що залежить від статі, зміни температури і віку. Ударний обєм крові надходить в аорту клапан закривається і там створюється підвищений тиск- систолічний. Еластичність стінок судин забезпечує збільшення обєму потоку крові та згладжує коливання кровяного тиску. Рух крові регулюється центральною нервовою системою.

37.Методи визначення в’язкості рідин. Клінічний метод визначення в’язкості крові.
Методи вимірювання в’язкості називають віскозиметрією. Формулу Пуазейля використовують для визначення в’язкості.Прилад для визначення в’язкості- віскозиметр Освальда. Формула Пуазейля:

Методи вимірювання в’язкості підрозділяються на дві групи:

*при протіканні середовища через канали:

а) метод капілярного витікання (віскозиметри);

б) вібраційні;

в) ротаційні методи.

*при русі твердого тіла в середовищі:

а) метод падаючої кульки;

б) пенетрація;

в) пластометрія.

Вібраційний метод заснований на визначенні змін параметрів вимушених коливань тіла при зануренні його у в’язке середовище.Метод вимагає створення складної електромеханічної коливальної системи.

Ротаційний метод побудований на вимірюванні обертального моменту М, який виникає на осі ротора (циліндра, диска і т.п.), зануреного у вимірювальне середовище, при взаємному їх переміщенні.

Пластометрія ґрунтується на стиску зразків постійного об’єму при постійній деформації, швидкості деформації або навантаженні й вимірі виникаючих напружень або деформацій.

Пластометрія, як метод, використовується для оцінки вугілля як сировини для коксування. Основні показники пластометрії характеризують властивості вугілля в пластичному стані.

Метод Стокса використовується в медицині: з реакції осідання еритроцитів (РОЕ) у плазмі крові судять про в'язкості плазми: чим в'язкість плазми більше, тим величина стовпа осіли за певний час еритроцитів менше. Для визначення коефіцієнта беруть високий циліндр з досліджуваної рідиною, на циліндрі є кільцева замітка вгорі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: