ПИТАННЯ 60. Законний представник у кримінальному провадженні

Законний представник – це особа, яка залучається до участі у кримінальному провадженні постановою слідчого, прокурора, або ухвалою слідчого судді, суду для представництва прав і законних інтересів неповнолітнього або особи, яка визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.

Законні представники можуть представляти інтереси:

– підозрюваного, обвинуваченого (ст. 44 КПК України);

– потерпілого (ст. 59 КПК України);

– цивільного позивача (ст. 64 КПК України).

Законними представниками можуть бути (ч. 2 ст. 44 КПК України):

– батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни чи піклувальники особи;

– інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї;

– представники органів опіки і піклування;

– представники установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.

Підставою для допуску особи як законного представника є документ, що підтверджує його відносини з особою, яку він представляє.

Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, цивільним позивачем і не може бути доручена представнику.

У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: