ПИТАННЯ 64. Свідок: його правовий статус

Свідок – це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч. 1 ст. 65 КПК України).

Будь-який громадянин України, якщо він став свідком події, що розслідується, незалежно від його положення може бути допитаний як свідок, крім випадків встановлених законом. Вік свідка кримінальним процесуальним законодавством не обмежений. Але ним встановлені особливості допиту малолітнього чи неповнолітнього свідка (ст. 226 КПК України).

Свідок має право:

– знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

– користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;

– відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями ст. 65 КПК України не підлягають розголошенню;

– давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

– користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;

– на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;

– ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;

– заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

– заявляти відвід перекладачу.

Свідок зобов’язаний:

– прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

– давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

– не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Відповідальність свідка:

– кримінальна процесуальна: за неприбуття на виклик без поважних причин – привід (ст. 140 КПК України) або грошове стягнення (ч. 1 ст. 139 КПК України);

– адміністративна: за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (ч. 1 ст. 185³ КУпАП, ст. 185⁴ КУпАП);

– кримінальна: за розголошення даних досудового слідства без дозволу слідчого або прокурора (ст. 387 КК України); за дачу завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК України); за відмову від дачі показань (ст. 385 КК України).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: