Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ЛЕКЦІЯ 12. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР ТА ЙОГО ПРАВОВИЙ ЗМІСТ




Понятгя та характеристика трудового договору.

Сторони, зміст та порядок укладання трудового договору. Види трудових договорів.

Переведення на іншу роботу. Зміна суттєвих умов праці. Припинення трудового договору.

Мета лекції – розкрити основний зміст трудового договору, розглянути основні види трудових договорів та їх особливості. Засвоїти такі поняття, як “трудовий договір”, “сторони трудового договору”, “зміст трудового договору”, “переведення на іншу роботу” тощо.

Основа трудового права – трудовий договір. Він закріплює виникаючі відносини найманого працівника та роботодавця, це тягне включення їх в систему правовідносин, що регулюються трудовим правом. Значення трудового договору визначається загальним характером праці та її значущості для всієї сфери супільного життя. Трудовий договір є найважлившою соціальною цінністю. Без трудового договору неможливо трудове право як інструмент законодавчого закріплення та організації творчої праці, вирішення соціальних протиріч.

Поняття трудового договору подане в ст.21 Кодексу законів про працю (КЗпП): “Трудовий договір є угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою, згідно з яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або упоноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується сплачувати працівникові необхідну заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором (угодою) сторін”.

Трудовий договір - вільна угода, що особливо підкреслюється в другій частині ст. 21 КЗпП: “Працівник має право реалізувати свої здібності до виробничої та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному чи одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством і колективним договором або угодою сторін”.

Характеристика трудового договору включає в себе такі моменти, як універсальність його у врегулюванні відносин між працівником та власником, в наділенні їх правами та обов'язками; трудовий договір відповідно до норм трудового права якісно відрізняється від цивільно-правового договору про виконання визначеного виду роботи. Для трудового договору характерна глибока його соціальна природа, забезпечення працівнику соціальних гарантій (заробітної плати, умов праці та відпочинку тощо). В процесі виконання цивільно- правового договору роботодавець виступає стороною значно сильнішою і не враховує інтереси працівника.

Трудова діяльність в рамках трудового договору має такі правові ознаки: а) праця юридично несамостійна, що проходить в рамках визначеного підприємства, установи, організації або окремого громадянина; б) праця на кошти (капітал) власника; в) не на свій страх та підприємницький ризик; г) виконання роботи визначеного виду; д) трудовий договір, як правило, на невизначений строк; ж) трудова діяльність проходить, як правило, в колективі; з) у встановлений час виконується визначений об'єм праці; і) працівник отримує у встановлений час оплату праці; к) роботодавець забезпечує гарантії у встановлених випадках; л) роботодавець приймає участь у фінансуванні соціального страхування робітника.

Сторони трудового договору: роботодавець (власник) та робітник (найманий робітник). На стороні роботодавця - власник або уповноважений ним орган чи фізична особа (ст. 21 КЗпП). Працівник - дієздатний, що досяг віку І6 років (в окремих випадках - 15 років) (ст. 18 КЗпП), а також з 14 років (ч.2, ст. 188 КЗпП).

Ст. 190 КЗпП встановлює заборону на використання праці осіб молодше 18 років.

Праця молоді регулюється в цілому статтями розд.Ш (“Праця молоді”) КЗпП.


Зміст трудового договору характеризується обов'язковими та факультативними умовами, що виробляються сторонами. Обов'язкові (необхідні): умови прийняття на роботу; про місце роботи; про встановлену трудову функцію працівника; про розмір оплати праці; про строк дії трудового договору; про час початку роботи. Факультативні (додаткові) умови праці: про попереднє випробування (ст. 26, 27, 28 КЗпП); про забезпечення житлом; про забезпечення місцем в дошкільній установі для дитини працівника тощо.

Порядок укладення трудового договору забезпечується гарантіями при укладенні, зміні або припиненні трудового договору (ст. 22 КЗпП). Конституція України і КЗпП забороняють необгрунтовану відмову при прийомі на роботу та звільнення вагітних жінок і жінок, що мають дітей.

Забороняється відмова при прийомі на роботу громадянина за мотивів досягнення ним пенсійного віку (ст. II Закону України “Про основні початки соціального захисту ветеранів труда та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р.).

Власник має право вводити обмеження сумісної праці на підприємствах, в установах, організаціях (ст.251 КЗпП).

Види трудових договорів:

1. Трудовий договір на невизначений термін.

2. Трудовий договір на визначений термін (лише у випадках, встановлених законодавством).

3. Контракт. Особлива форма договору, що встановлює взаємні обов'язки сторін.

4. Трудовий договір про тимчасову працю (до 2-х місяців, а для заміни відсутнього працівника – до 4-х місяців).

5. Трудовий договір про сезонну працю (до 6-ти місяців).

6. Трудовий договір з працівником-мігрантом. З дозволу Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України або обласними центрами зайнятості. Не потрібний дозвіл для тих, кому дозволено проживати в Україні; тим, хто має статус біженця та деяким іншим ктегоріям іноземних громадян.

7. Трудовий договір про сумісництво (ч.2, ст.21 КЗпП).

8. Трудовий договір про сумісництво професій та посад.

9. Трудовий договір про тимчасове заміщення (наприклад, заміщення головним інженером тимчасово відсутнього директора підприємства).

10. Трудовий договір з робітником на тимчасове виконання обов'язків на вакантній посаді.

11. Трудовий договір з робітником про надомну працю.

12. Трудовий договір з державними службовцями.

13. Трудовий договір з молодим спеціалістом.

Порядок переведення на іншу роботу встановлено ст. 32,33,34 КЗпП. Зміна існуючих умов праці при переведенні на іншу роботу допускається у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Ч. 2, ст.32 КЗпП визначає зміст поняття “зміна існуючих умов праці” й вимогу про ознайомлення працівника про наступні зміни не пізніше ніж за 2 місяці.

Припинення трудового догвору з працівником можливо згідно з перерахованим в ст.36,37 КЗпП. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника регламентується положенням ст. 38,39 КЗпП. Розірвання трудового договору за ініціативою власника проходить згідно зі ст. 40, 41 КЗпП. Розірвання трудового договору можливо також за вимогою профспілкового органу (ст. 45 КЗпП).

Закон встановив порядок вірного оформлення припинення трудового договору та його розірвання (в тому числі у відношенні вихідної допомоги – ст. 44, оформлення документів – ст. 48,49 КЗпП).

При розгляді питань лекції необхідно мати на увазі, що поряд з трудовим договором в регулюванні трудових відносин приймає участь так званий неформалізований трудовий


договір – нерегламентований законами та підзаконними актами договір як один з основних засобів існування “тіньової економіки”. “Неформалізований трудовий договір” по суті є закріпленням трудових відносин без їх юридичного оформлення. Він характеризується розширенням прав роботодавців та обмеженням трудових прав робітників. При укладенні такого договору працівники вимушені приймати кабальні умови роботодавця, забуваючи при цьому, що вони залишаються у таких випадках без будь-яких соціальних гарантій, які передбачені законодавством: права на щорічну відпустку, на соціальні та учбові відпустки, на виплату соціальної допомоги з тимчасової непрацездатності, на відшкодування збитків, заподіяних робітникові при виконанні трудових обов'язків, на охорону праці, на трудовий стаж.

Трудовий договір необхідно відрізняти від цивільно-правового договору про працю. Ці поняття різні за своїм змістом. Предметом трудового договору виступає праця або процес праці. Уклавши трудовий договір, працівник бере на себе обов'язок виконувати визначену працю, а власник або уповноажена ним адміністрація зобов'язується забезпечити його працею, надавати засоби виробництва, устаткування, механізми, приміщення, матеріали, деталі, давати вказівки, конкретні завдання. Власник має право поручити працівникові працю, яка обумовлена трудовим договором.

Предметом цивільно-правового договору про працю виступає матеріальний результат праці або завдання разового характеру. При виконанні цивільних договорів про працю процес праці не регламентується правом та виконується особою самостійно на свій розсуд. Ніяких норм праці та техніки безпеки цивільно-правовим договором про працю не обумовлюється. Оплата праці при цьому встановлюється угодою сторін.

Уклавши цивільно-правовий договір про працю, власник за діючим законодавством також несе витрати по внесках на соціальне страхування. Однак цим і вичерпується його соцільна діяльність по відношенню до працівника. Такий працівник втрачає всі права, як йому забезпечує трудовий договір, передбачений трудовим правом.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Які особливості має трудовий договір?

2. Які етапи укладання трудового договору Вам відомі?

3. Які особливості має контракт як особливий вид трудового договору?

4. В чому полягають юридичні особливості переведення на іншу роботу?

5. Що собою являють зміна суттєвих умов праці в юридичному значенні?

6. Як припиняється трудовий договір?

 

Тему лекції найбільш повно розкриває така література: Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // http: // zakon.rada.gov.ua., Кодекс законів про працю України, а також відповідні підручники: Трудове право України: Академічний курс: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. заклад. / За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 12-56 та Правознавство. Навчальний посібник / За ред. В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 57-75.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных