Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ




 

Структурними елементами курсової роботи є:

Титульний аркуш.

Зміст.

Вступ.

Основна частина.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Заголовки всіх структурних елементів курсової роботи розташовують симетрично посеред рядка; друкують великими літерами, без крапки у кінці; не підкреслюють.

В складі курсової роботи можуть бути присутні текстовий матеріал, графіки, ілюстрації (рисунки) та таблиці.

ЗМІСТ курсової роботи розташовується безпосередньо після титульного аркуша (на новій сторінці). Зміст ілюструє структуру роботи і містить перелік таких структурних елементів, як: 1) вступ; 2) послідовно перераховані назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів суті курсової роботи; 3) висновки; 4) список використаних джерел; 5) додатки. (оформлення змісту див. Додаток В)

У структурній частині ЗМІСТ такі слова, як РОЗДІ1 1, РОЗДІЛ 2 і т.д. друкують великими літерами, а їх назви та назви усіх підрозділів розміром 14 кегль (додаток 2).

ВСТУП розміщується на окремій сторінці. У вступі коротко висвітлюються: актуальність проблеми; оцінка досліджуваної теми; взаємозв’язок с іншими розробками в цій галузі; мета та завдання роботи і т.п. Вступ розкриває сучасний стан наукової проблеми (завдання), її значення, підстави і початкові дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, його основну мету, завдання, а також шляхи їх досягнення, методологію.

У вступі дається загальна характеристика курсової роботи. Почати слід з постановки проблеми в загальному вигляді і її зв’язку з важливими науковими і практичними завданнями, аналізу останніх досліджень і публікацій, в яких розпочаті вирішення цієї проблеми і на які спирається автор, а також екологічного законодавства і екологічних проектів.

Шляхом критичного аналізу і порівняння із вже відомими рішеннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки або суспільних відносин.

При обґрунтуванні актуальності вибраної теми є помилкою використання загальних формулювань, що не вказують на конкретні проблеми.

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь якого дослідження. Курсова робота є кваліфікаційною роботою, і те, як її автор уміє вибрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з погляду своєчасності і соціальної значущості характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість. Висвітлення актуальності повинно бути лаконічним. Досить у межах однієї сторінки показати основне – суть проблемної ситуації, що визначає актуальність обраної теми.

Далі формулюють об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес чи явище, що спричинило проблемну ситуацію. Предмет перебуває в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносні між собою як загальне і часткове. Дуже важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, які є інструментом у здобуванні фактичного матеріалу. Вони також необхідна умова досягнення поставленої в роботі мети.

Об’єктом дослідження представляє область наукових досліджень в межах якої виявлено та існує досліджувана проблема. Це система закономірностей, зв'язків, відносин, видів діяльності, в рамках якої зароджується проблема.

Предмет дослідження більш вузький і конкретний; завдяки його формулювання в курсовій роботі із загальної системи, що представляє об'єкт дослідження, виділяється частина системи або процес, що протікає в системі, що є безпосереднім предметом дослідження.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової екологічної думки за проблемою дослідження. Огляд літератури не повинен бути простим переліком опрацьованої літератури і переказом змісту. Стисло, критично висвітлюючи роботи дослідників, студент повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Як правило в тексті вступу фіксуються тільки автори робіт, або йдеться лише про конкретні наукові проблеми. Огляд літератури можна робити за проблемним критерієм. Ця частина вступу завершується висновком про ступень висвітлення обраної теми. На підставі цього логічною виглядає необхідність сформулювати мету та завдання дослідження.

Мета дослідження повинна конкретно формулюватися і знаходити своє вираження в описі того прогнозованого стану, в якому бажано бачити предмет дослідження, тобто мета виступає як якісний новий стан – результат подолання протиріччя між належним і сущим. Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Аналіз...», «Вивчення...» тому, що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Мета роботи пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхами його досягнення. Метою дослідження є кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано дослідження, вирішення проблем і усунення недоліків. При формулюванні мети можуть використовуватися слова: «Обґрунтувати новий підхід…», «Уточнити порядок..», «Конкретизувати положення про…», «Аргументувати необхідність…», «Розробити правила…», «Підготувати пропозиції…» і тому подібне.

Для досягнення мети необхідно поставити завдання дослідження, відповіді на завдання повинні бути відображені у висновках. Формулювання завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їхнього рішення повинен становити зміст розділів курсової. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів відображають завдання проведеного дослідження.

Обов’язковим елементом вступу є вказівка на використані методи наукового дослідження. Рекомендований об’єм вступу – 2-3 сторінки комп’ютерного набору.

Основна частина. Текстовий матеріал має складатися не менш, ніж з трьох рівномірно розподілених розділів. Основна частина роботи складається з розділів (як правило, трьох), підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки з коротким викладом приведених в розділі наукових і практичних результатів.

У кожному розділі основної частини викладають:

· огляд літератури з даного питання, основні етапи розвитку наукової думки, короткий, критичний аналіз робіт попередників з вказівкою на ті питання, які залишилися невирішеними;

· опис і результати власних досліджень автора, обов’язкова їх аргументація, з вказівкою того нового, що він вносить у розробку проблеми (у кожному розділі мають бути сформульовані проблеми наукового і практичного характеру, пропозиції з вирішенням виявлених проблем з вказівкою форми реалізації таких пропозицій).

Кількість розділів може бути більше за погодженням з науковим керівником. Виклад матеріалу повинен відповідати головній ідеї, чітко визначеній автором.

Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти і підпункти. Інформація у складі кожного з них повинна мати закінчений характер. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовок. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти нумерують арабськими цифрами: розділи (1, 2, 3 і т.п.); – підрозділи – (1.1, 1.2, 1.3 і т.п.); пункти – (1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т.п.); підпункти – (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.п.). Після номера розділу, підрозділу, пункту і підпункту ставиться крапка у кінці.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів починають з відступу, який дорівнює 5 знакам; друкують малими літерами (крім першої великої); не підкреслюють; крапку у кінці не ставлять. Якщо заголовок складається з двох (або більше) речень – їх розділяють крапкою. Перенос слів в заголовку не дозволяється.

Кожен новий розділ слід оформляти, починаючи з нової сторінки. При оформленні підрозділів, пунктів і підпунктів сторінку продовжують.

Не дозволяється розміщення назви розділу (підрозділу, пункту, підпункту) в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщується лише один рядок тексту.

 

Зразок

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных