Міжкультурна комунікація як наука. Сутність, об’єкт і предмет міжкультурної комунікації

ЛЕКЦІЯ 1

ОСНОВНІ ЗАСАДИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

СУЧАСНІ ЛІНГВІСТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

ЗАОЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ 1 КУРС магістри У/В

План

1. Міжкультурна комунікація як наука. Сутність, об’єкт і предмет міжкультурної комунікації.

2. Аспекти міжкультурної комунікації.

3. Становлення міжкультурної комунікації як науки.

4. Міжкультурна комунікація в системі наук.

Міжкультурна комунікація як наука. Сутність, об’єкт і предмет міжкультурної комунікації

Ключовою ознакою міжкультурної комунікації (МК) є її інтердисциплінарність, що зумовлює необхідність звернення до багатьох суміжних галузей, основні з-поміж яких мовознавство, культурологія і соціальна психологія. Інтердисциплінарність МК забезпечує ефективність її практичного застосування у багатьох сферах: від вивчення іноземних мов до дипломатичної діяльності та різноманітних міжнародних обмінів, кінцевою метою яких завжди є досягнення взаєморозуміння і налагодження контактів між людьми, які належать до різних національних і культурних спільнот.

Одним із найважливіших складників життя людини є КОМУНІКАЦІЯ. Комунікація (у широкому сенсі) охоплює значно більше, ніж обмін інформацією між людьми. До неї належать канали засобів передачі та отримання інформації, де задіяні машини, прилади, штучний інтелект, комп’ютерні мережі і програми, культурні знаки, космічні реалії. У вузькому сенсі комунікація – основний спосіб людського існування, найактивніша форма людської життєдіяльності. Отже, КОМУНІКАЦІЯ (за В.М.Манакіним) – це (з лат. – робити спільним) модус існування явищ мови (поряд із мовою та мовленням); спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

Зі зростанням глобалізацій них змін, поширенням міжнародних контактів, інтернаціоналізацією суспільства загалом змінився і характер спілкування. Іноді серйозною перешкодою у спілкуванні з іноземцями є незнання їхніх етнічних і культурних особливостей. Необхідним є знання культури інших мовців.

Культурні моделі поведінки людини прищеплюють штучно, під час виховання у певному соціальному середовищі. Вона починає діяти, оцінювати дійсність хоч і по-своєму, але загалом у межах «записаної» в підсвідомості культурної програми, яка об’єднує спільноту.. необхідно дотримуватися певних норм, оскільки їх порушення призводить до непорозуміння, подиву, культурного шоку.

Способи уникнення непорозумінь на культурному ґрунті у спілкуванні з іноземцями (можна додати, що не тільки з іноземцями, а й з мешканцями різних частин України з їхніми особливими сприйняттями) досліджує міжкультурна комунікація.

Отже, МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ – це наука, яка вивчає особливості вербального та невербального спілкування людей, що належать до різних національних та лінгвокультурних спільнот.

Об’єктом МК є спілкування представників різних національних і лінгвокультурних спільнот, а предметом – прийняті в національних спільнотах мовні стереотипи і норми поведінки, спілкування, певні «культурні сценарії» різних дій, усталені моделі сприйняття та оцінювання предметів і явищ, соціально унормовані звички, традиції, ритуали, дозволи, заборони та ін.

У центрі уваги міжкультурної комунікації – мова. Знання мови іншого народу – суттєвий складник МК і найперший крок до налагодження успішного спілкування між представниками різних націй і культур. Завданням міжкультурної комунікації є формування міжкультурної компетентності. Необхідних знань про різні народи та культури з метою уникнення міжетнічних і міжкультурних конфліктів та встановлення комфортних умов спілкування в різних сферах та життєвих ситуаціях.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: