Загальна характеристика та методологічні максими контент-аналізу.

Основна ідея методу. Контент-аналіз грунтується на класичній “репрезентативній” моделі мови, за якою знаки – слова і символи – репрезентують (виражають) цілком певні значення, що однаково прочитуються, і співвідношення між знаками та значеннями є стійкими. Саме на цьому грунтується загальна доступність значень і загальна прийнятність символів. В потоці масової інформації циркулюють фрагменти змісту, які завдяки повторюваності, неважко виділити, зафіксувати, перелічити, виміряти частоту їхньої появи. Такою – в найпростішому викладі – є інтуїтивно наочна ідея контент-аналізу.

Контент-аналіз і розуміння текстів. При сприйнятті тексту й особливо великих текстових потоків ми досить добре відчуваємо, що різні формальні і змістові компоненти представлені в них у різній мірі. Виміряти ступінь їхньої присутності можна, наприклад, долею, яку вони займають у загальному обсязі, і/ або частотою, з якою вони зустрічаються. Контент-аналіз дозволяє ці інтуїтивні відчуття систематизувати, зробити наочними, і розробити методику цілеспрямованого збору тих тектових свідчень, на яких відчуття грунтуються.

Озброєний подібною методикою, дослідник зможе не лише зробить свої висновки більш обгрунтованими, але й довідатися з тексту більше, ніж хотів висловити автор.

Контент-аналіз і ефекти впливу змісту мас-медіа. Можливий ефект впливу змісту мас-медіа в багатьох випадках є похідним від параметра частоти: чим частіше повторюється теза, тим вона переконливіша. Частотний контент-аналіз змісту мас-медіа здатний предявити надійні свідчення стосовно всіх ланок комунікативного ланцюга: - установок та цінностей комунікатора, котрий виявляє їх у своїх повідомленнях; - соціальної інформації (тобто знань, цінностей і нормативних зразків), яка циркулює у макрокомунікативному потоці й здатна породжувати різні ефекти; - і, зрештою, соціальних очікувань аудиторії, на яку інформація розрахована.

Контент-аналіз концентрується на реєстрації очевидних значень і не передбачає інтуїтивного “вживання” у зміст, пошуку прихованих значень і підтекстів. Однак навіть спостереження за “явними” повторюваними фрагментами змісту дають змогу віднайти їхню приховану структуру в межах усього інформаційного потоку.

Контент-аналіз і структуризація фрагментованих інформаційних потоків. За допомогою контент-аналізу можна зібрати докупи мозаїчно розсіяні змістовні фрагменти – окремі факти, посилання на цінності й зразки поведінки – і переструктурувати їх відповідно до потреб аналітика. Спираючись на контент-аналіз, аналітик здатний виявити впорядкованість змістовних фрагментів за частотою виникнення в текстах мас-медіа, тобто їх рангову структуру, відобразити взаємозвязки, спільну присутність цих елементів змісту в текстах і визначити їхню асоціативну структуру.

Отже, контент-аналіз цілком доречний при вивченні макрокомунікативних станів і на когнітивному, і на інтелектуальному рівнях. Він дає змогу порівнювати зміст окремих мас-медіа, що діють на різних територіях і в різних час.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: