Безколекторний мікропривод постійного струму

У зв’язку з тим, що в двигуні постійного струму найненадійнішою ланкою є колектор, застосовуються різні конструкції та схеми безколекторного мікропривода постійного струму з напівпровідниковим комутатором [37, 41]. В одній з конструкцій статор має розподілену обмотку, а на роторі розташовані постійні магніти, які створюють основний магнітний потік. Конструктивно двигун схожий з кроковим двигуном з розподіленою обмоткою й постійними магнітами. Відмінність полягає в тому, що в кроковому двигуні комутація струму здійснюється за допомогою комутатора, частоту подачі імпульсів якого можливо регулювати. В мікроприводі постійного струму частота комутації окремо не регулюється, а задається датчиками положення ротора, які закріплені на статорі.

Обертаючий момент двигуна дорівнює:

, (13.39)

де

_с – магнітний потік статора;

_р – магнітний потік ротора;

- кут між векторами потоків _с , _р.

При співпаданні осей магнітних потоків _с , _р (кут =0 на рис.13.20,а) комутатор перемикає полярність струму в обмотці статора, в результаті чого знак моменту зберігається (рис. 13.20,б).

а) б)

Рис. 13.20. Принцип дії безколекторного двигуна постійного струму

В межах оберту виникає пульсація моменту. Але, якщо статорна обмотка багатополюсна, то пульсації моменту будуть малими.

Регулювання швидкості обертання ротора безколекторного двигуна постійного струму може здійснюватись за звичайною схемою якірного керування. При цьому створюються аналогічні механічні й регулювальні характеристики. Але більш раціональним є імпульсне регулювання дією на систему керування комутатора.

Реверс двигуна здійснюється зміною чергування полярності обмоток статора перемиканням датчиків положення ротора.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: