Негативні чинники у сільському господарстві.

1. Темпи розвитку сільського господарства суттєво уповільнилися. Значно зменшився приріст сільськогосподарської продукції. Характерна низька врожайність, великі втрати урожаю під час збирання, перевезення й зберігання.

2. З року в рік збільшувався розрив між зростанням фінансування сільського господарства та обсягом виробленої продукції. За 1966-1985 рр. середньорічні капітальні вкладення в сільськогосподарське виробництво збільшилися у 2,5 разу, а валовий збір зерна лише на 18%.

3. Держава змушена була купляти хліб за кордоном.

6. Постійно зростали ціни на техніку, будівельні матеріали й добрива, що надходили в село.

7. Виявилася недосконалість колгоспно-радгоспної системи.

8. Ліквідовували «малоперспективні» населені пункти, мешканців яких переселяли у центральні садиби. Протягом 1972-1986 рр. в Україні зникло 1502 села. Цьому штучному процесу не було ні економічного, ні соціального виправдання. Відбувалася значна міграція сільського населення до міст. Почав відчуватися гострий дефіцит робочої сили в колгоспах і радгоспах.

9. Науково-технічна революція мало торкнулася сільського господарства України. Переважала ручна праця. Так, 1985 р. ручною працею у рослинництві було зайнято 71,4% колгоспників і 79,9% працівників радгоспів. Почали систематично залучати до сільськогосподарських робіт студентів, робітників, інженерно-технічних працівників, солдатів.

10. Представники партійного і державного апарату постійно втручалися у діяльність колгоспів і радгоспів, спускали «зверху» безліч директив щодо технології ведення рослинництва і тваринництва.

11. Відбувалося нищення прискореними темпами чорноземів: багаті чорноземи відводили для індустріального будівництва (по 135-140 тис. га щороку); 2% ґрунтів затоплено штучними морями та великими водосховищами, створювали штучні моря на Дніпрі, затоплено величезні площі родючих чорноземів; 6% земель, придатних для сільськогосподарського використання, опинилися в критичному стані через ерозію; необгрунтовано здійснювали хімізацію; були антинауковими плани меліорації (за період 1971-1985 рр. вкладення в меліорацію України становили 12 млрд. крб, а середньорічна віддача не перевищувала 3-4 млн. крб); щороку 600 млн тонн ґрунтів змивалися водами рік і морів тощо; розораність сільськогосподарських угідь становила 80% порівняно з 25% у США, 48% у Франції.

12. Травень 1982 р. Схвалено нову Продовольчу програму, розраховану до 1990 р.

Висновки

1. Неефективна екстенсивна економіка, адміністративно-командна система управління загострили суперечності між потребами суспільного розвитку, перебігом науково-технічної революції та рівнем політичного керівництва, його здатністю вивести країну з кризи та домогтися вирішення болючих проблем країни.

2. Було характерне розходження інтересів трудівників, підприємств і суспільства, нежиттєздатність виробничих відносин.



Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: