ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Поезія співзвучна із «блакитною панною» М.Вороного.У цій поезії автор використав: епітети(золотиі, голосні арфаи; весна закосичена, запашна тощо), неологізми(закосичена, самодзвонні тощо), асонанс(І строфа – звуки а, о), персоніфікацію(йде весна запашна, квітами-перлами закосичена), інверсію, порівняння(квітами-перлами, думами, наче море кораблями тощо) тощо. Критик Леонід Новиченко про вірш «Арфами, арфами...» сказав, що до збірки «Сонячні кларнети» епіграфом «слід було б взяти цю чудову за своїм «золотим» мажором пісню юності, цей широкодзвонний, неначе й справді виконаний на арфі, гімн весні». У поезії всього чотири строфи. Фабула розмежована й поділена за строфами рівномірно. У першій змальований прихід весни. Поет подає дивної краси її живописний портрет: «Йде весна, запашна, квітами-перлами закосичена». Друга строфа віщує грозу картиною хмар — дум, якими вкривається небо. У третій — ліричний герой милується весною, що дзвенить потічками й співом жайворонка. В останній строфі в артистичній асоціативно-образній формі розкривається піднесений душевний стан персонажа, який звертається до коханої із закликом відкрити своє серце весні. Композиції кожної строфи відповідає певна структура фрази з виділенням найважливіших слів-епітетів, які до тогож є неологізмами. Вони виносяться на кінець речення й віршованого рядка (самодзвонними, ніжнотонними, перламутровими). Головні, ударні рядки в поезії закінчуються чоловічими римами, наповнюючи енергією й усі інші рими. Для надання урочистості, відкритості, поет майстерно користується властивостями голосних звуків - алітерацію. Візьмемо в першій строфі звук «а», яким розпочинається вірш: «Арфами, арфами... Йде весна запашна». Він створює ілюзію широти, лунності, розложистості. Звуки [а] й [о] — музичні крила цієї поезії. «Арфами, арфами...» вражає не тільки гармонійністю звуків, а й чарівними живописними картинами. Передусім портретом закосиченої весни (бачимо тут спектр райдуги). А далі сріблястий тон («квіти-перли») переплітається з блакитним кольором, що допомагає ліричному герою вираженню глибокої романтичної задуми. Живописна палітра розширюється словами: «золотистими», «блакить», «перламутровий», «вогневий». Кольори поєднуються, виграють різними відтінками, допомагаючи відтворити складний спектр почуттів юної закоханої душі. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|