Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Пам’ятай, що слово – бумеранг




Ну що б, здавалося, слова …

Слова та голос – більш нічого …

Т.Шевченко

Слово багатолице. Воно може бути нагородою або покаранням, стимулом або перешкодою, гарантом або забороною, зброєю або засобом захисту. Слово має магічну силу: воно може присипляти і будити, заспокоювати і хвилювати, зближувати і роз’єднувати, увічнювати й обезличувати.

На мою думку, найголовніше, про що потрібно постійно пам’ятати, – це те, що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною.

Усім відомо, що бумеранг – це знаряддя для полювання, дія якого пов’язана із певними законами фізики. Якщо мисливець не влучив у ціль, то бумеранг, зробивши коло, повернеться до його власника. Слово у будь-якому разі потрапляє до адресата, а потім бумерангом повертається до адресанта. Наприклад, якщо ви вранці привіталися із сусідом і побажали йому вдалого дня, то і ваш день розпочався із позитивного настрою.

Народне прислів’я застерігає: «Що посієш, те й пожнеш». Переконана, що слова добра і любові, підтверджені конкретними справами, можуть змінити світ на краще.

Прикладом є життя і діяльність Матері Терези, яка добрим словом і ділом допомагала тим, хто опинився в біді. Разом із помічницями вона приходила до приречених і зверталась до них з такими словами, які втамовували душевний біль, давали розраду і надію. Ще за життя її називали святою, а кількість прихильників та однодумців відчутно зростала.

Іншим доказом є, на мою думку, Чіпка Варениченко із роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Грубі й образливі насмішки, які довелося зносити малому Нечипору, жорстоке ставлення матері, пригнобленої безпросвітною роботою, обман і сваволя з боку волосної влади перетворили шукача справедливості на запеклого злочинця. Мудрим і повчальним є й інше прислів’я: «Слово – не горобець: вилетить – не впіймаєш».

Отже, слово, крім інформаційної функції, має ще й дуже великий моральний вплив на людей, тому кожен повинен пам’ятати про відповідальність за сказане.

 

 

Що таке талант

Я думаю, що талант – це унікальний дар, даний людині Богом чи успадкований від батьків. Це уміння робити щось з особливою майстерністю, філігранно, краще від інших.

Психологи стверджують, що немає не талановитих людей, потрібно тільки вчасно виявити і розвинути обдарування. І тоді неодмінно людина почуватиметься щасливою.

Український мандрівний філософ і поет Григорій Сковорода сформулював ідею «сродної праці», яка, на мою думку, тісно пов’язана із талантом людини. Кожен із нас народжується з особливим, притаманним тільки йому обдаруванням, і якщо така людина зуміє реалізувати свої здібності, то вона відчуватиме задоволення від життя і праці. Саме цю думку покладено в основу байки «Бджола і Шершень».

Дуже часто талант відіграє вирішальну роль у долі людини. Згадаймо хлопчика-сироту, який, завдяки своєму природному таланту до малювання, зміг вирватися із кайданів кріпацтва і стати студентом Петербурзької академії, а згодом – Великим Кобзарем, пророком українського народу.

Народна мудрість стверджує, що під лежачий камінь вода не потече. Звичайно, природний талант потрібно розвивати, удосконалювати. Доречним прикладом є творчість відомої української художниці Катерини Білокур. Картини, створені неосвіченою селянкою, яка через хворобу майже ніколи не залишала батьківську хату, стали окрасою виставок у Парижі й Торонто, поповнили художні колекції істинних прихильників мистецтва. Народна майстриня за допомогою пензля дарувала людям квіти, цим самим утверджуючи ідею безсмертя краси.

Творіння талановитих людей не підвладні часу. Герой роману Павла Загребельного «Диво» мав незвичне й прекрасне ім’я – Сивоок. Мені здається, що письменник, називаючи героя так символічно, хотів сказати, що хлопець бачитиме світ не такими, як у всіх, очима. Втративши родину, пройшовши крізь складні випробування, Сивоок повернувся на рідну землю і збудував храм, який досі височіє на пагорбах вічного Києва, – Софійський собор.

З усього сказаного можна зробити висновок, що для справжнього таланту не важливо, де він знаходиться. Головним є бажання і прагнення реалізувати цей дар, спрямувати його на радість і щастя.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных