ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Аналіз результатів вимірювання
Результати вимірювання температури у приміщеннях, у яких проводилося енергетичне обстеження представлені у додатку Г. За отриманими результатами вимірювання температури повітря у навчальних та робочих приміщеннях можна зробити висновок: У більшості приміщень будівлі температура повітря на момент проведення енергетичного обстеження відповідала сучасним вимогам за температурними показниками [2]. Згідно чинних нормативних вимог, температура у навчальних приміщеннях повинна бути 21–220С. Під час тепловізійного обстеження було зроблено 70 термограм. Детальний аналіз термограм дав можливість виявити місця найбільших втрат тепла. Загальну характеристику причин втрат теплоти у будівлях наведено нижче за окремими конструктивними елементами огороджувальних конструкцій: 1. Віконні отвори. З отриманих термограм видно, що основні втрати тепла у навчальному корпусі відбуваються через застарілі дерев’яні віконні отвори, тачерез неякісно встановленні пластикові вікна. Незадовільний стан значної кількості вікон є результатомпорушеної щільності прилягання віконних стулок та послаблення штапикового притиснення скла до елементів віконних конструкцій. Це призводить до значного проникнення холодного повітря всередину приміщень. На термограмах місця втрат теплової енергії у віконних конструкціях представлені темно-синьою кольоровою палітрою. Холодні ділянки на термограмах віконних отворів займають у більшості випадків майже увесь периметр місць прилягання віконних стулок та кватирок до основної рами вікна, а також, місця стику віконної рами зі стіною. 2. Огороджувальні конструкції. Будівля музичної школи побудована ще в 1956 році. За весь час її експлуатації стінові конструкції значно втратили свої теплозахисні властивості. Наявні вивітрювання міжцегляної стінової кладки; локальна руйнація елементів стінових конструкцій; зволоження матеріалу огороджувальних конструкцій, все це значно погіршує енергоефективність експлуатації будівлі. Можна стверджувати, що фізичне зношення стінових конструкцій призводить до значних тепловтрат з навчальних та робочих приміщень. Це позначається на величині витрат теплової енергії для підтримання прийнятної температури повітря всередині таких будівель. Великі втрати тепла відбуваються через конструктивні стики між стінами, а також між стінами і стелею. Середня температура внутрішньої поверхні проблемних зовнішніх стін та стелі досягає точки роси. Це призвело до зволожування стін і прискорення їх руйнації, особливо в місцях стику між не утепленими стінами. Також великі втрати теплоти з будівлі відбуваються через незадовільний стан зовнішніх вхідних дверей та запасних. Треба відмітити, що у будівлі система опалення працює частково задовільно, але при існуючому стані огороджувальних конструкцій значна частина теплової енергії втрачається у зовнішнє середовище. За загальним підсумком результатів тепловізійного обстеження, треба відмітити, що значну величину втрат теплоти у будівлі можна ліквідувати, якщо провести комплексний ремонт всіх віконних отворів, зовнішніх дверей та зовнішніх стінових конструкцій. Під час проведення вимірювання була ясна сонячна погода, і величина природної освітленості становила =14000 Лк.Результати вимірювання штучної освітленості можна побачити в Таблиці 2.4
Таблиця 2.4 – Результативимірювання штучної освітленості фотометром цифровим ТЕС 0693
Продовження таблиці 2.4
Результати вимірювання штучної освітленості можна побачити в Таблиці 2.5
Таблиця 2.5 –Результативимірювання природного освітлення фотометром цифровим ТЕС0693
Продовження таблиці 2.5
Беручи до уваги результати інструментального обстеження природнього освітлення навчальних та робочих приміщень ДМШ №1, керуючись Державними нормативними вимогами щодо забезпечення необхідних показників зі штучного освітлення та коефіцієнт природної освітленості (далі КПО), а саме: «Нормовані показники освітлення основних приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків [5]: – Класні кімнати, аудиторії, навчальні кабінети, лабораторії загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів – Освітленість робочихповерхонь, лк, при загальному освітленні (на робочих столах і партах): 400 Лк – Природне освітлення КПО ен, %, при боковому освітленні: 1,5% – Актові зали, кіноаудиторії – Освітленість робочих поверхонь, лк, при загальному освітленні: 200 Лк. – Кабінети й кімнати викладачів – Освітленість робочих поверхонь, лк, при загальному освітленні: 300 Лк – Природне освітлення КПО ен, %, при боковому освітленні:1,0%» По приміщеннях, які обстежувались, можна зробити наступні висновки: 1. Штучна освітленість робочих зон приміщень навчального закладу не відповідає встановленим нормативним вимогам. 2. Природна освітленість у навчальних і робочих приміщеннях школи частково відповідає нормативним показникам, а також значення КПО в деяких приміщеннях сильно перевищує нормовані, що зумовлене орієнтацією багатьох аудиторій на сонячну сторону, а вимірювання проводились за умов сонячної безхмарної погоди[5]. 3. Керуючись вимогами ДБН В.2.5-28:2006 [5], можна стверджувати, що у загальній кількості система освітлення не відповідає нормативним вимогам.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|