Зміст соціально-педагогічної роботи в школі, етапи роботи та функції соціального педагога

До соціально-педагогічної структури школи входять: соціальний педагог, заступник директора з виховної роботи, психолог, класні керівники, керівники гуртків, клубів, секцій, бібліотекар, медичний працівник представники учнівського органу самоуправління, представники батьківського комітету.

Зміст соціально-педагогічної роботи школи є одним з компонентів реалізації цілей соціального виховання дітей та підлітків. Соціально-педагогічна робота в школі досить багатогранний і складний процес, тому доцільним буде його розподілити за окремими етапами. Етапи соціально-педагогічної діяльності в школі тісно пов’язані з функціями, що виконує соціальний педагог.

І. Перший етап – підготовчий (діагностичний).

Змістом цього етапу є виявлення несприятливих соціальних, психолого-педагогічних факторів в школі, класних колективах, сім’ї, що заважають позитивному розвитку особистості, реалізації мети навчально-виховного процесу. Діагностування та прогнозування змін в соціально-психологічному кліматі педколективу, колективу учнів, вчительської та учнівської родини тощо. Створення програми соціально-педагогічної діяльності школи, планів роботи соціального педагога.

ІІ. Другий етап – оперативний.

В залежності від виявлення на першому етапі соціально-педагогічних проблем, другий етап може вміщувати:

- захист та охорону прав дитини. Захист дитини від негуманного ставлення вчителів, співробітників школи, від негуманних міжособових відносин дітей у школі, захист дітей, що опинилися в кризовій ситуації. Консультації для вчителів щодо їх прав стосовно дитини, розповсюдження тексту Конвенції ООН про права дитини серед школярів, педагогів, батьків; допомога в адаптації у школі;

- організацію виховного середовища в школі. Створення виховних взаємин у навчально-виховному закладі через самоуправління школярів (“справедливі товариства”, шкільні кооперативи тощо), через одухотворення шкільного життя ідеями, що поєднали б учнів та вчителів (концепція “культурного плюралізму”); контроль за відповідністю засобів навчання його меті; створення системи позакласних клубів за інтересами, підтримка дитячих ініціатив, як умова позитивної самореалізації особистості; розширення та поглиблення соціального досвіду через участь дітей у походах по історичним та культурним місцям регіону, через організацію допомоги людям похилого віку, біженцям, хворим; допомога дітям в організації їх змістовного дозвілля та їх участі в організації дозвілля мачелі; залучення батьків, громадських організацій, культурно-просвітницьких закладів до виховного процесу школи;

- корекцію девіантної поведінки та реабілітацію. Писхолого-педагогічна корекція відхилень у поведінці школярів через зміну їх позиції до себе, до соціального та природного оточення, через розширення сфери соціально-значущої діяльності для позитивного самоствердження, через включення в систему гуманних колективних стосунків; реабілітація через відновлення прав школярів, їх соціальних зв’язків, “доброго імені”, через зміну позиції оточення до індивіда групи.

ІІІ. Третій етап – заключний. Вміщує: організацію зворотнього зв’язку. Збір інформації, проведення досліджень щодо ролі, значення соціально-педагогічних програм у духовному розвитку школярів, у реалізації завдань школи та вдосконалення соціально-педагогічної роботи на цих основах.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: