ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Сучасні теоретичні трактування політичної владиВ даний час у науковій літературі можна нарахувати більше 300 визначень влади. Більшість з них, трактуючи її як явище соціальне, тим самим розкривають і природу політичної влади. Різноманітні теоретичні уявлення про владу роблять акцент на її різноманітних сторонах і аспектах Основні концепції політичної влади: Інструменталістська(Х.Келлі,Р.Емерсон,Р.Даль,Є.Кеплен)-влада розглядається як можливість використання певних засобів,зокрема примусових для досягнення цілей. Реляціоністська(Теорія опору,теорія обміну ресурсів,Теорія обміну зон впливу)М.Вебер,Д.Ронг,П.Блау)-влада розглядається як міжособистісні стосунки,обмін,що дає змогу одному індивіду змінювати поведінку іншого. Телеологічна(Б.Рассел,Т.Парсонс)-влада розглядається як цілеспрямована діяльність людини,досягнення певних цілей і одержання результатів. Біхевіористська(Г.Мерріам,Г.Лассеуел.Дж.Кетлін)- влада-це дія у відповідь на дію,де одні володарюють,а інші підкоряються. Психологічна(К.Хоркі, З.Фрейд,К.-Г.Юнг)- влада розглядається як спосіб панування без свідомого над людською свідомістю. Індивід підкоряється силам,які поза його свідомістю Системна(Т.Парсонс,Д.Істон,Г.Алмонд)- влада розглядається як символічний центр,який забезпечує зв’язок між частинами цілої системи Конфліктологічна(К.Маркс,Ф.Енгельс,В.Ленін)- влада розгл. як відношення панування і підкорення одного класу іншим. Зумовлюється економічною нерівністю,місцем і роллю класу в економічній системі суспільства. Інформаційно-комунікативна(Ю.Хабермас)-влада розглядається як глобальний процес соціального спілкування і як така,що регулює суспільні конфлікти. Пост-структуралістичні(М.Фуко,П.Бурдьє)- влада ототожнюється з усім політичним і соціальним у цілому. Політична влада - здатність і можливість суб’єктів політики визначати погляди,поведінку об’єктів політики Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|