ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Процес розчинення ВМС
Процес розчинення високомолекулярних сполук проходить у дві стадії. Перша стадія – це набухання ВМС, а друга – безпосередньо розчинення. Набухання – це мимовільний процес поглинання молекул розчинника молекулами ВМС, що супроводжується значним збільшенням об’єму та маси полімеру. Воно характеризується ступенем набухання α: де m0, m – маси наважки ВМС до і після набухання; mp – маса поглиненої рідини. Ступінь набухання – це кількість рідини, що поглинається одиницею маси ВМС. Причиною набухання є різниця властивостей двох компонентів ВМС і НМС (низькомолекулярної сполуки). Специфіка набухання полягає в тому, що взаємодіють і змішуються молекули різного розміру, і вони, відповідно, мають різні швидкості дифузії. Тому перехід макромолекул в фазу розчинника відбувається дуже повільно, тоді як молекули НМС дуже рухливі, вони швидко дифундують в сітку полімеру, розсувають ланцюги і збільшують його об’єм. Здатність до набухання – це специфічна властивість ВМС, яка залежить від їхнього складу та будови і визначається сольватацією макромолекул. Тому набухання завжди супроводжується виділенням теплоти() і збільшенням об’єму полімеру, а об’єм усієї системи (полімер + розчинник) зменшується. Зменшення об’єму системи (її стиснення) в цілому при набуханні називається контракцією.
На третій стадії спостерігається взаємне проникнення молекул ВМС і НМС. Об’єм набухлого полімеру стає ще більший. На цій стадії теплота сольватації майже не виділяється (), але зростає ентропія, що пов’язано з частковим вивільненням макромолекул і збільшенням числа їх конформацій(різні просторові форми молекули, що виникають при зміні відносної орієнтації її частин у результаті внутрішнього обертання окремих ділянок молекули без розриву хімічних зв'язків) , . Таким чином, третя стадія набухання озумовлена ентропійним ефектом. На четвертій стадії утворюється гомогенна система – розчин. Якщо процес набухання протікає в чотири стадії, то має місце необмежене набухання (набухання, яке спонтанно переходить у розчинення, при якому утворюється однофазна гомогенна система). Якщо ж процес обмежується другою або третьою стадією набухання – це обмежене набухання (процес взаємодії полімеру з низькомолекулярною рідиною, обмежений стадією набухання), утворюються драглі. На ступінь набухання та розчинення ВМС впливають різні фактори. В першу чергу, це природа полімеру і розчинника. Полярні полімери добре розчиняються у полярних розчинниках, а неполярні – в неполярних органічних рідинах[4].
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|