В и с н о в к и т а р е к о м е н д а ц і ї

ВМС та колоїдні розчини мають дуже важливе значення у всіляких галузях промисловості, сільському господарстві, а також медицині і фармації. У фармації полімери використовують як речовини спрямованої біологічної дії (ліки або компоненти лікарських форм). У цьому плані слід відзначити полімери, які мають властивості подовжувати дію лікарських речовин в організмі (пролонгування), а також розчини полімерів, які застосовуються як крово- і плазмозамінники (полівінілпіролідон, полі­вініловий спирт, декстран, желатин тощо). Велике значення мають полімери як допоміжні речовини для створення різних лікарських форм. Полі­етиленгліколі використовують як замінники жирових основ і вазеліну, розчинники та як АФІ; полівініловий спирт — як основа водорозчинних мазей, а також як стабілізатор розчинів, суспензій, емульсій (напр. суспензії інсуліну), речовин з кровоспинними властивостями (порошки полівінілового спирту з хлоридом заліза (ІІІ)). Полівінілпіролідон використовують як основу мазей, кремів і ліків для шкіри. Полімери застосовують для виготовлення оболонок капсул, а також як покриття і складові таблеток. Модифіковану целюлозу використовують для виготовлення бинтів та вати зі кровоспинними властивостями. Антимікробні волокна на основі природних полімерів — целюлози і альгінатів або синтетичних ВМС (полівініловий спирт та ін.) — здатні затримувати ріст різних мікроорганізмів. Їх одержують внаслідок хімічної взаємодії бактерицидного чи фунгіцидного препарату з макромолекулами волокноутворювального полімеру або просочуванням розчином, емульсією чи суспензією готових полі­мерних волокон. Такі волокна застосовують для виготовлення перев’язувальних мате­ріалів, спеціальних масок, предметів особистої гігієни тощо. Тому вивчення властивостей колоїдних систем і способів їх одержання дає можливість визначити раціональну технологію їх виготовлення, умови зберігання, а також запропонувати можливий механізм терапевтичної дії.[4]

В нашій країні, незважаючи на великий асортимент ПАР, що випускаються хімічною промисловістю, фармпідприємства зазнають в них великий дефіцит, тому що для їхнього впровадження в медичну практику необхідно провести їх всебічне фізико-хімічне і біологічне дослідження, чому в нашій країні приділяється поки недостатньо уваги[5].

Л і т е р а т у р а

[1]

· Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.;

· Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. – Харків: Оригінал, 1995. – 600 с.;

· Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998(http://ua-referat.com)

[2] http://www.studfiles.ru/preview/5063889/page:41/

[3]

· Жогло Ф., Возняк В., Попович В., Богдан Я. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм. — Львів, 1996

· Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків / І.М. Перцев, О.Х. Пімінов, М.М. Слободянюк та ін. — Вінниця, 2007; Фізична і колоїдна хімія / В.І. Кабачний, Л.К. Осіпенко, Л.Д. Грицан та ін. — Х.,1999.(http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1730/visokomolekulyarni-spoluki)

[4] http://studopedia.ru/16_77106_teoretichni-vidomosti.html

[5] intranet.tdmu.edu.te.ua /data/kafedra/internal/pharma_3

[6] www.bsmu.edu.ua/files/division/Кафедри/Фармації/2007-2008/.../040.doc

[7] http://www.apteka.ua/

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: