Просторово-естетичні аспекти

Протягом останніх десятиліть постійно зростає урбанізованість територій, однак, разом з тим суспільство підвищує вимоги до зовнішнього вигляду (образу) не тільки забудованих дільниць міст, але і до ландшафту великих просторів. Відомо, що гарні краєвиди і природні умови є важливим і цінним чинником у сучасній та перспективній організації території. Можливість милуватися гарним краєвидом також підвищує економічну цінність території.

При складанні схем розпланування територій провідними положеннями мають бути виявлення та вдосконалення архітектурно - ландшафтної струк-

тури об ’ єкта проектування. Це стосується як промислових,так і сільськогос-подарських територій.

Окремі ландшафти за характером зорового сприйняття можна класифікувати

так:

– за ступенем антропогенних змін природного середовища;

– за характером та кількістю елементів ландшафту, що одночасно сприй-маються;

– за ступенем виразності і гармонійності пейзажів.

Видові майданчики як місця споглядання пейзажів можна розрізняти:

– за розташуванням;

– за естетичною цінністю пейзажів;

– за кількістю глядачів у різний час.

Видові маршрути, шляхи і комунікації, з яких глядачі можуть сприймати навколишні пейзажі, також можна виокремити:

– за видами руху;

– за інтенсивністю потоків пішоходів (або пасажирів);

– за місцем цієї траси у структурі об’єкта районного розпланування.

Головне завдання архітектора – урбаніста полягає у збереженні цінностей сформованої архітектурно-ландшафтної структури та опрацюванні заходів щодо її покращання і вдосконалення. При цьому потрібно використовувати заходи, спрямо-вані на збереження сформованого образу цінних ландшафтів, цілеспрямованого перетворення культурних ландшафтів, розкриття для огляду цікавих пейзажів, маскування естетично непривабливих пейзажів.

Особливе місце при опрацюванні схем розпланування сьогодні належить

проблемам охорони культурної спадщини. Згідно з Законом про охоронукультурної спадщини України об’єкти культурної спадщини за типами поділяються так: а) споруди (твори архітектури та інженерного мистецтва разом з природними чи створеними людиною елементами); б) комплекси (ансамблі); в) визначні місця. За видами такі об’єкти поділяються на: а) археологічні; б) історичні; в) мону-ментального мистецтва; г) архітектури та містобудування; д) садово-паркового мистецтва; ж) ландшафтно-природні території.

Згідно з Земельним кодексом України в окрему категорію виділяються земліісторико-культурного призначення. До них належать землі,на яких розташовані:

а) історико-культурні заповідники, заповідники, музеї-заповідники, мемо-ріальні парки, меморіальні (цивільні та військові кладовища), могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями;

б) городища, кургани, давні поховання, пам’ятки скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару, укріплень, виробництв, каналів, шляхів;

в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших поселень, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

У схемах розпланування територій слід визначити основні форми і методи охорони культурної спадщини на територіях проектування, звернути увагу на

взаємні пов’язання різних об’єктів культурної спадщини. Необхідною умовою з погляду активного використання об’єктів культурної спадщини є створення необхідної територіальної інфраструктури, спрямованої на забезпечення транспорт-ної доступності об’єктів, інженерного обладнання території, різних форм обслуго-вування відвідувачів (туристів та екскурсантів) об’єктів культурної спадщини.

Територія України багата на об’єкти культурної спадщини, і активізація їх використання у комплексі з культурними ландшафтами є потенційним чинником активізації загального розвитку території. У багатьох випадках об’єкти культурної спадщини входять до складу природно-заповідних територій, де підлягають охороні разом з природним довкіллям.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: