Фінансові ринки в моделі кругообігу

Щорічні поточні витрати домогосподарств у середньому є меншими, ніж величина їхніх доходів, оскільки певну частку отриманих доходів домогосподарства заощаджують.

Та частина доходу (Y), яка не використовується на поточне споживання (С), є заощадженнями домогосподарств (S). І тоді справедливим буде рівняння:

Y=С+S.

Найпоширенішими формами заощаджень є нагромадження у вигляді готівки, внески в банках, придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів.

З іншого боку, фірми в середньому витрачають більше, ніж отримують від реалізації своєї продукції. Це пояснюється тим, що, окрім платежів за ресурси, які необхідні для підтримки обсягу виробництва на поточному рівні, фірми повинні здійснювати інвестиції (I).

Під інвестиціями розуміють всі витрати, які безпосередньо сприяють зростанню загальної величини нагромадженого в економіці капіталу.

Під фінансовими ринками розуміють сукупність ринкових інститутів, які направляють потік грошових коштів від власників до позичальників.

Модель кругообігу продуктів і доходів з урахуванням таких процесів, як заощадження, інвестиції та фінансові ринки показана на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Заощадження, інвестиції та фінансові ринки в моделі кругообігу

Таким чином, справедливим у даному випадку є рівняння:

Y=C+S=C+I або S=I.

Чи завжди заощадження дорівнюють інвестиціям, і відповідно сукупні витрати дорівнюють національному продукту?

Навіть якщо заощадження не дорівнюють інвестиціям, і система не є рівноважною, національний продукт завжди дорівнюватиме величині фактичних витрат. Роль балансу при цьому виконують інвестиції в товарно-матеріальні запаси:

- якщо S > І, то збільшуються незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси;

- якщо S < І, то зменшуються незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: