Сукупний попит: сутність, крива, цінові та нецінові фактори

За своїм змістом поняття «економічна рівновага» досить просте. Під ним розуміють такий стан економіки, при якому досягається стале урівноваження та взаємне збалансування структур (домогосподарства, фірми, держава, закордон), що протистоять одна одній, зокрема пропозиція (виробництво) - попиту (споживанню).

Отже однією з умов підтримання макроекономічної рівноваги є зрівноваження сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Сукупний попит (AD) – це сукупність вітчизняних товарів і послуг, які мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Суб’єктами сукупного попиту є домогосподарства, підприємства, уряд та іноземці (NX). У зв’язку з цим сукупний попит можна визначити як суму попиту на приватне споживання, приватні інвестиції, державні закупівлі та чистий експорт (попит на експорт з боку іноземців).

На сукупний попит впливає багато чинників, з яких ціна відіграє головну регулюючу роль. [1]

Як відомо, на мікрорівні між ціною і обсягом попиту (кількість товарів, що здатні і бажають придбати покупці) існує безпосередній обернений зв’язок, що виражається так званим законом попиту, дія якого пояснюється ефектом доходу [2] і ефектом заміщення Крім ціни на попит мікрорівня впливають: смаки, доходи, кількість і очікування (сезонні купівлі, майбутні ціни і доходи) споживачів, ціни товарів субститутів (замінників) і компліментів (доповнювачів). Вплив ціни і нецінових факторів на реакцію споживачів, а, відповідно, і величину попиту характеризує показник еластичності попиту.

На макрорівні, між сукупним попитом (AD) і ціною (P), під якою розуміється загальний рівень цін на товари і послуги в національній економіці (тобто, ціною ВВП), не існує безпосередньої залежності.

Оскільки національна економіка одночасно є і виробником і споживачем ВВП, то збільшені сукупні витрати, спричинені зростанням загального рівня цін, компенсуються збільшенням сукупних доходів (так, витрати одних інституціональних одиниць є доходами інших). Відповідно, коли номінальні доходи в економіці збільшуються, реальні - залишаються на тому самому рівні і сукупний попит не змінюється.

Проте між сукупним попитом і ціною існує опосередкована обернена залежність, яка проявляється за допомогою, так званих, цінових чинників (табл. 4.2, рис. 4.5).

Таблиця 4.2

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: