Основні підходи до вивчення самооцінки та Я-концепції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

РЕФЕРАТ

на тему: “ Сутність самооцінки та її співвідношення з Я-концепцією.”

Виконала:

Студентка ДС - 15м

Гладюк М.О.

Перевірила:

д.держ.упр., професор Діденко Н.Г.

Маріуполь 2016

Зміст

Вступ

Основні підходи до вивчення самооцінки та Я-концепції в психологічній науці.

2. Я – концепція особистості: сутність, структура, принципи формування.

3. Самооцінка: загальна характеристика та механізми існування.

Взаємозв’язок Я-концепції та поняття самооцінки.

Я-концепція і психологічний вік особистості.

Я-концепція та сімейні стосунки

Професійна Я-концепція та самооцінка

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Аналіз особливостей і характеру взаємозв'язку самооцінки і рівня домагань природно передбачає детальне знайомство з тими уявленнями про сутність, природу й структуру самооцінки, які існують у психологічній науці. Самооцінка, з одного боку, розуміється як найважливіше утворення особистості, яке бере безпосередню участь у регуляції людиною своєї поведінки й діяльності, як автономна характеристика особистості, її центральний компонент, який формується при активній участі самої особистості й відображає якісну своєрідність її внутрішнього світу. Прийняті особистістю цінності складають ядро самооцінки, що визначає специфіку її функціонування як механізму саморегуляції й самовдосконалення.

З іншого боку, самооцінка характеризується як стрижень процесу самосвідомості, показник рівня її розвитку. У психології самосвідомості прийнятий термін "Я - концепція", під яким розуміється продукт самосвідомості, сукупність усіх уявлень індивіда про себе, важливий чинник детермінації поведінки людини, таке особистісне утворення, яке багато в чому визначає напрям діяльності людини, поведінку в ситуації вибору, контакти з людьми. Складність, багатозначність самооцінки як психологічного феномена знайшла відображення в тих визначеннях, які даються їй у психологічній літературі: в них або актуалізуються її операційні характеристики, фіксуються способи, за допомогою яких людина оцінює себе, або виділяються показники її як особистісного утворення, аспекту самосвідомості. У самооцінці бачать проекцію якостей, що усвідомлюються, на внутрішній еталон, зіставлення своїх характеристик із ціннісними шкалами, форму відображення ставлення до себе, особистісну думку про власну цінність, позитивну або негативну установку на себе, рівень власної гідності, засіб і підсумок формування "образу-Я" або "Я-концепції".

Я - концепция - понятие менее нейтральное, включающее в себя оценочный аспект самосознания. Это динамическая система представлений человека о самом себе, в которую входит как собственно осознание своих физических, интеллектуальных и других качеств, так и самооценка, а также субъективное восприятие влияющих на данную личность внешних факторов.

Я - концепция возникает у человека в процессе социального взаимодействия как неизбежный и всегда уникальный результат психического развития, как относительно устойчивое и в то же время подверженное внутренним изменениям и колебаниям психическое приобретение. Оно накладывает неизгладимый отпечаток на все жизненные проявления человека - с самого детства до глубокой старости. Первоначальная зависимость Я - концепции от внешних влияний бесспорна, но в дальнейшем она играет самостоятельную роль в жизни каждого человека.[1,с.44-49]

Метою роботи є простежити взаємозв’язок поняття самооцінки та Я –концепції, вивчити особливості розвитку цих понять.

Об’єкт дослідження – Я концепція особистості та її самооцінка

Суб’єкт дослідження – структурні елементи процесів самопізнання, самооцінки, Я –концепції, та їх розвиток.

Основні підходи до вивчення самооцінки та Я-концепції

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: